Рішення № 88995734, 23.04.2020, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2929/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 квітня 2020 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Марціцкої І.Б.

з участю секретаря Пасько І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовлі цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті порушення природоохоронного законодавства, -

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекції у Тернопільській областізвернулася до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті порушення природоохоронного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , 14.11.2017 року о 15.15 год. самовільно пошкодив, без наявності на те спеціального дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень зрізав одне дерево породи каштан, діаметр пня біля шийки кореня 65,5 см. на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 . 21.11.2017 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № НОМЕР_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 153 КУпАП та ст. 40 Закону України «Про рослинний світ», який порушником отримано під розпис та ним написано пояснення про те, що він зрізав дерево породи каштан діаметром 65,5 см. по АДРЕСА_1 за проханням ОСОБА_2 . Постановою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 23.11.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КУпАП, а саме за самовільне видалення дерева породи каштан на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 без належного дозволу та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 гривень. Вказана постанова ОСОБА_1 у встановленому законом порядку оскаржена не була. Згодом, 30.05.2018 року Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області на адресу ОСОБА_1 направлено претензію про зобов`язання перерахувати кошти в погашення завданої шкоди та розрахунок розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням, внаслідок пошкодження до ступеня припинення росту дерева (незаконної рубки) на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 , однак ОСОБА_1 збитки, заподіяні порушенням вимог природоохоронного законодавства, не відшкодовано.

З урахуванням викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 в користь держави шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в сумі - 4400 гривень, які перерахувати на користь спеціального фонду Бережанської місько ради, а також стягнути судовий збір.

Представник Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву не подав.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

21.11.2017 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № НОМЕР_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 153 КУпАП та ст. 40 Закону України «Про рослинний світ», який порушником отримано під розпис та ним написано пояснення про те, що він зрізав дерево породи каштан діаметром 65,5 см. по АДРЕСА_1 за проханням ОСОБА_2 .

Постановою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 23.11.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 153 КУпАП, а саме за те що він 14.11.2017 року о 15.15 год. самовільно пошкодив, без наявності на те спеціального дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень зрізав одне дерево породи каштан, діаметр пня біля шийки кореня 65,5 см. на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 гривень. Копію постанови порушник отримав 21.11.2017 року, про що свідчить його підпис на тексті постанови.

30.05.2018 року Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області на адресу ОСОБА_1 направлено претензію про зобов`язання перерахувати кошти в погашення завданої шкоди та розрахунок розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням, внаслідок пошкодження до ступеня припинення росту дерева (незаконної рубки) на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується реєстром поштових відправлень, здійснених 31.05.2018 року Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області.

Згідно з розрахунком, проведеним Державною екологічною інспекцією Тернопільській області, розмір заподіяної державі шкоди внаслідок незаконного видалення відповідачем дерева породи каштан, діаметр пня біля шийки кореня 65,5 см. на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 становить 4400 грн.

Згідно ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 серпня 2017 року № 312, зареєстрованого в Мінюсті України 04 вересня 2017 року за № 1080/30948, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства, серед інших, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин тощо.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд (контроль) і за додержанням громадянами України вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо законності вирубки, ушкодження дерев і чагарників, знищення або ушкодження лісових культур сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, а також молодняку природного походження і самосіві на площах, призначених під лісовідновлення (п. 5 ч. 2 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Тернопільській області, затверджену наказом Державної екологічної інспекції України від 22 листопада 2018 року №249).

Таким чином, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Державна екологічна інспекція у Тернопільській області.

Вирішуючи спір по суті суд вважає, що до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, застосовуються і при вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, суд виходить з того, що як у випадках порушення зобов`язання за договором, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КУпАП, саме за самовільне зрізання дерева породи каштан без належного дозволу та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн. Копію постанови відповідач отримав 21.11.2017 року і не оскаржував її у встановленому законом порядку.

Відтак, в діях ОСОБА_1 наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для стягнення заподіяної державі шкоди.

Згідно з розрахунком, проведеним Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999 року № 559 «Про такси для обчислення шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», розмір заподіяної державі шкоди, внаслідок незаконного видалення відповідачем дерева породи каштан, діаметр пня біля шийки кореня 65,5 см. на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 становить 4400 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача, та вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 в користь держави шкоду, завдану в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 4400 грн. 00 коп., які перерахувати на р/р UA468999980000033115331019004, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37737751 в Казначейство України, МФО 899998.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Главою 11 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України №128 від 09 серпня 2013 року (у редакції наказу Державної казначейської служби України від 04.06.2018 № 192) передбачено, що платежі (кошти), які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Казначействі на ім`я відповідного органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами» Плану рахунків (далі - рахунок 3311) у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Після розподілу, кошти у відповідних обсягах засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються за призначенням на відповідні рахунки.

В силу ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, підлягають стягненню з відповідача на користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований с. Дворіччя Теребовлянського район , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) шкоди, завданої державі в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 4400 (чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп., які перерахувати на користь спеціального фонду Бережанської міської ради на р/р UA468999980000033115331019004, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37737751 в Казначейство України, МФО 899998.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований с. Дворіччя Теребовлянського район , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, р/р 35215042080912, ідентифікаційний код одержувача 37977693 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, судовий збір на суму 1921,00 грн

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто Теребовлянським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скаргана заочнерішення судувідповідачем подаєтьсяпротягом тридцятиднів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області або через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка