Ухвала суду № 88995229, 24.04.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2020 Справа №607/6732/20

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., з участю секретаря судового засіданняГрабської Ю.І., прокурора Романів Д.Я., адвоката Берегуляка Ф.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у залі суду в м. Тернополі клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Бондара Б.І., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Романів Д.Я., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Бондар Б.І. в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010000074 від 08.01.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.307 КК України звернувся із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Романів Д.Я.,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , яке мотивується наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , в порушень вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, з метою особистого збагачення вступили у злочинну змову з ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , направлену на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут психотропної речовини – «амфетамін».

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, 19.12.2019 близько 17.30 год. ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , перебуваючи у салоні автомобіля марки «Volkswagen Passat» р.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Незалежності, у м.Хоростків, Гусятинського району, Тернопільської області, маючи в наявності незаконно придбану порошкоподібну речовину - «амфетамін», який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, маса якого в перерахунку на діючу речовину становить 0,0325 грама, незаконно збув його ОСОБА_5 , (анкетні дані змінено), за що отримав від останнього грошові кошти у сумі 200 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 , 30.12.2019 близько 17:30 год., перебуваючи по вул.Стадникової, неподалік будинку № 9 в м.Тернопіль, маючи в наявності незаконно придбану порошкоподібну речовину - «амфетамін», який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, маса якого в перерахунку на діючу речовину становить 0,2354 грама, незаконно збув його ОСОБА_6 , (анкетні дані змінено), за що отримав від останнього грошові кошти у сумі 400 грн.

Окрім цього, ОСОБА_4 , 04.04.2020 близько 13:00 год., перебуваючи у приміщенні під`їзду, що по вул.Лучаківського АДРЕСА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , маючи в наявності незаконно придбану порошкоподібну речовину - «амфетамін», який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, маса якого в перерахунку на діючу речовину становить 0,0670 грама, незаконно збув його ОСОБА_7 , (анкетні дані змінено), за що отримав від останнього грошові кошти у сумі 250 грн.

Згідно ст.2, 7 Закону України “Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори” від 15.02.1995 року та Списку №1, Таблиці №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 р., «амфетамін», відноситься до психотропних речовин обіг яких обмежено.

Окрім цього, ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , 22.04.2020 близько 13.00 год перебуваючи у м.Тернопіль біля будинку №9 по вул.Стадникової, передав останнього тверду речовину - «амфетамін», який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, масою 30.438 грама, що згідно Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 1 серпня 2000 року, являється особливо великим розміром, з метою подальшого його збуту.

Надалі, 22.04.2020 близько 14.00 год., з метою збуту незаконно отриманої від ОСОБА_1 психотропної речовини - амфетамін, масою 30.438 грама, ОСОБА_3 за допомогою автомобіля марки «BMW» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 перевозили її із м. Тернопіль у м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області.

Однак, цього ж дня, близько 14.00 год. працівниками поліції був зупинений автомобіль марки «BMW» реєстраційний номер НОМЕР_2 , та проведено огляд ОСОБА_3 в ході якого виявлено та вилучено із кишені спортивної куртки психотропну речовину амфетамін, масою 30.438 грама, обіг якого обмежено, який останній за попередньою змовою з ОСОБА_1 перевозив з метою збуту.

Окрім цього, ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, придбав тверду речовину - «амфетамін», який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, масою 84.1480 грама, що згідно Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 1 серпня 2000 року, являється особливо великим розміром, з метою подальшого його збуту, яку почав незаконно зберігати за місцем свого проживання у АДРЕСА_2 , з метою подальшого збуту.

Однак, 22.04.2020, близько 16.06 год. працівниками поліції було проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , у АДРЕСА_2 в ході якого виявлено та вилучено тверду речовину - «амфетамін», який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, масою 84.1480 грама, яку зберігав з метою збуту.

ОСОБА_1 повідомлено про те, що він підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, психотропних речовин вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах тобто у вчиненні злочину передбаченого ч.2,3 ст.307 КК України.

У клопотанні й слідчий зазначає та підтримується прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, 3 ст. 307 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_6 ;

- висновком експерта за результатами проведення експертизи матеріалів речовин та виробів № 2/1-13/19 від 14.01.2020;

- протоколом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , в АДРЕСА_2 від 22.04.2020;

- висновком експерта за результатами проведення експертизи матеріалів речовин та виробів № 2/1-456/20 від 23.04.2020

- протоколом обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_1 в м АДРЕСА_1 ;

- показаннями свідка ОСОБА_8 ;

- іншими матеріалами досудового розслідування.

Як зазначає слідчий у клопотанні та що підтримує прокурор в судовому засіданні, відповідно до ст.177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 307 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна,а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; п.3 незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2,3 ст.307 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявністю зазначених ризиків.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Відповідно альтернативної міри покарання немає. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України, так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.

На даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Наявні дані кримінального провадження вказують на те, що злочинна діяльність ОСОБА_1 є багатоепізодною, до якої причетні інші не встановленні особи. У зв`язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчо-розшукові заходи, спрямовані на встановлення місце знаходження та вилучення речових доказів, насамперед місцезнаходження наркотичних засобів та психотропних речовин, мобільних телефонів, комп`ютерної техніки за допомогою яких здійснювався незаконний збут наркотичних засобів, обставин їх купівлі та доставки у м. Тернопіль, місця зберігання та обставин її збуту, обставин одержання грошових коштів від збуту наркотичних засобів та місць їх зберігання тощо. Однак, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, насамперед не відшукані на даний час наркотичні засоби, комп`ютерну техніку, мобільні телефони, грошові кошти, одержані від їх реалізації, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.

Ризиком того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що на даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_1 , а від так останній як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.

Також, ОСОБА_1 особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.

Окрім цього, необхідно провести комплекс слідчо-розшукових дій, спрямованих на отримання доказів вчинення ОСОБА_1 спільно із іншими особами інших злочинів, встановлення цих осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальність за вчиненні діяння. ОСОБА_1 , знаючи осіб, які причетні до його злочинної діяльності, може вживати будь-яких заходів, спрямованих на унеможливлення встановлення їх органом досудового розслідування, впливати на них з метою ухилення ними від органу досудового розслідування та суду, ненадання ними показів чи надання показів в його користь тощо.

Враховуючи викладене, слідчий зазначає і підтримується прокурором у судовому засіданні, що приймаючи до уваги вищенаведені ризики, конкретні обставини його вчинення, дані про особу підозрюваного, його соціальний та майновий стан, просить клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 2102000 грн.

Адвокат Берегуляк Ф.Г., думку якого підтримав також підозрюваний ОСОБА_1 , просивв задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що існування вказаних у клопотанні ризиків є необґрунтованим.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин". Існування "обґрунтованої підозри" розглядається як необхідна, а при первісному обранні – навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особі про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 307 КК України, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_1 вказаного злочину підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він не працює, немає постійного законного заробітку, на утриманні особи не перебувають, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання. Вищевказане в цілому свідчить про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також продовжувати вчиняти інші злочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_1 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, про який просять підозрюваний та його захисник, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Бондара Б.І. є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

У зв`язку з цим клопотання сторонни захисту, підтримане підозрюваним,про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту до задоволення не підлягає.

Доказів, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 під вартою, слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено і стороною захисту не надано.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, розміру майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи підозрюваної або обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину,-від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи вимоги національного та міжнародного законодавства, обставини кримінального правопорушення, значний обсяг виявленої та вилученої наркотичної речовини, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до переконання, що застава у розмірі передбаченому КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому її слід визначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - у розмірі 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на думку слідчого судді, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та не буде завідомо непомірним для нього, в той час, як розмір застави, який просить визначити слідчий та підтримується прокурором є надто завищеним та необґрунтованим.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання адвоката Берегуляка Ф.Г., яке підтримане підозрюваним ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту – відмовити.

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Бондара Б.І., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Романів Д.Я., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши останнього негайно під варту із зали суду.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави в сумі 945900 (Дев`ятсот сорок п`ять тисяч дев`ятсот) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, номер рахунку (IBAN): НОМЕР_3 ; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 12020210010000074 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2020 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

У задоволенні решти вимог клопотання – відмовити.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Бондара Б.І.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 20 червня 2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. Л. Дзюбич