Ухвала суду № 88995068, 29.04.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/9326/20

Провадження №1-кс/127/4176/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: слідчого судді Вишара І.Ю.,

при секретарі Гриневич О.А.,

за участю прокурора Ліщук О.М.,

слідчого Мартинюк К.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного Бевза Ю.В,

розглянувши клопотання слідчого СВ Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Мартинюк Катерини Вікторівни про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше судимого: 25.03.2014 Вінницьким міським судом за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25.03.2014 вирок змінено та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років; 12.11.2014 Вінницьким міським за ч. 2. ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України приєднано покарання по вироку Вінницького міського суду від 27.05.2014, остаточно до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 186 України,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Мартинюк Катерини Вікторівни про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 , маючи не зняті та не погашені судимості за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України за вироками Вінницького міського суду від 25.03.2014 та 12.11.2014, близько 17:10 год. 26.04.2020, перебуваючи на території приватного домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_3 , де очікував свого знайомого ОСОБА_2 , який в цей час перебував в приміщенні вищевказаного будинку, побачив велосипед марки «Kellys» чорно-білого кольору. У цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись жагою до легкої наживи, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, таємно, повторно, ОСОБА_1 підійшов до воріт домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_3 , із внутрішньої сторони яких стояв велосипед марки «Kellys» чорно-білого кольору вартістю близько 10 000 грн., що належить ОСОБА_2 , будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 узяв до рук даний велосипед. Після чого, викотивши велосипед з території домоволодіння, ОСОБА_1 сів на велосипед та почав залишати місце скоєння злочину, однак, у цей час помітив, як з території домоволодіння будинку АДРЕСА_3 вийшов ОСОБА_2 , який почав кричати до ОСОБА_1 , вимагаючи зупинитись.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що його злочинні дії викриті, з метою подальшого утримання викраденого майна продовжив свої дії вже відкрито та зміг зникнути з місця події.

Разом із викраденим велосипедом ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 , матеріальної шкоди на суму близько 10 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

За підозрою у скоєнні даногокримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України 27.04.2020 близько 12.40 год. затримано:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцюм. Вінниці, Вінницької області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України,раніше судимому:

25.03.2014 Вінницьким міським судом за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25.03.2014 вирок змінено та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років;

12.11.2014 Вінницьким міським за ч. 2. ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України приєднано покарання по вироку Вінницького міського суду від 27.05.2014, остаточно до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

28 .04.2020 ОСОБА_1 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.04.2020;протоколом огляду місця події від 26.04.2020;протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ;іншими матеріалами кримінального провадження.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись від органів досудового розслідування і суду та вчиняти інше кримінальне правопорушення, ухилятись від проведення слідчих дій.

Так, ОСОБА_1 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності в тому числі за вчинення злочинів корисливого характеру. На даний час ОСОБА_1 , офіційно не працює, в нього відсутнє постійне джерело доходу, що дає підстави слідству вважати, що вчинення злочинів корисливого характеру являється засобом для існування останнього і тому перебуваючи на іншому – більш м`якому запобіжному заході останній продовжить вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, доходу та заробітку, як і інші міцні соціальні зв`язки, які б могли бути перешкодою до вчинення нових кримінальних правопорушень, а також могли б забезпечити належну процесуальну поведінку на період досудового розслідування.

Також, той факт, що останній маючи ряд не знятих та не погашених судимостей, в тому числі за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України за вироком Вінницького міського суду від 25.03.2014 та за ч. 2 ст. 186 КК України за вироком Вінницького міського суду від 12.11.2014,знову вчинив новий умисний корисливий тяжкий злочин, щодає підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та виконанню підозрюванимЛеонтьєвим ОСОБА_5 покладених обов`язків.

Застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 Лпокладених процесуальних обов`язків.

Таким чином, наявні реальні ризики переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування, вчинення ним незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинення ним інших кримінальних правопорушень та перешкоджання таким чином кримінальному провадженню.

При цьому враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку особи та перешкоджати здійснення ним психологічного впливу на осіб у кримінальному провадженні, тощо.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання.

Прокурор клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин; вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому необхідно застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

З оглянутих матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 є особою раніше судимою, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

В судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, переховувався від органу досудового розслідування.

Наведене дає підстави для вирішення питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 саме у вигляді взяття під варту.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, на час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення обґрунтована, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.04.2020;протоколом огляду місця події від 26.04.2020;протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ;іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 раніше судимий, не має постійного місця проживання на території м. Вінниці, не працює, не одружений; а також слідчий суддя враховує матеріальний стан, стан здоров`я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

В судовому засіданні прокурором було доведено ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування і суду та вчиняти інше кримінальне правопорушення, ухилятись від проведення слідчих дій.

Таким чином, слідчий суддя переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З огляду на викладене слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, тому вважає, що підозрюваному ОСОБА_1 необхідно визначити заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Мартинюк Катерини Вікторівни про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_1 , тобто з 12-40 год. 27.04.2020 р. до 12-40 год. 25.06.2020 р.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (Одержувач коштів - ТУ ДСАУ в Вінницькій області, Рахунок UA 688201720355219002000000401, код ЄДРПОУ 26286152, Банк ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницкій області , МФО 820 172).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 будуть покладені наступні обов`язки:

прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.

Якщо ОСОБА_1 не виконає покладені на нього обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, і до останнього буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя