Рішення № 88994109, 27.04.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3790/20

Провадження №2-а/522/267/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Донцова Д.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Скибінської Є.С.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Юрц Дмитра Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 04.03.2020 року звернувся ОСОБА_1 із вказаним позовом та просить постанову Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області Юрц Дмитра Івановича по справі про адміністративне правопорушення від 20.02.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 7 ст. 96 КпАП України - скасувати, провадженні по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з укладенням 18.09.2019 року договору купівлі-продажу з попереднім власником ОСОБА_2 . Після придбання вказаної квартири позивач розпочав здійснювати «косметичний» ремонт без проведення ані будівельних робіт, ані реконструкції. Однак, співробітниками Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області була проведена позапланова перевірка щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої 07.02.2020 року був складний акт № TФПП-1701\3; припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.02.2020 року; протокол про адміністративне правопорушення від 07.02.2020 року; постанова у справі про адміністративне правопорушення від 20.02.2020 року щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 гривень.

Позивач вважає дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області протиправними, незаконними, вчиненими не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтованими, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); недобросовісними та непропорційними, зокрема без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії.

Позивач зазначає, що перевірку було проведено без розміщення на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформації про проведення позапланової перевірки в день її початку. Перевірку проведено з порушенням строків, оскільки з акту від 07.02.2020 року вбачається, що позапланова перевірка мала місце в період з 27.01.2020 року по 07.02.2020 року, разом з тим, в дійсності представник Департаменту ДАБІ в Одеській області розпочав проведення вищезазначеної перевірки 22.01.2020 року біля 11:00.

Окрім цього позивач зазначає, що будь-яких будівельних робіт не здійснював, вони були проведені попереднім власником квартири ОСОБА_2 , яка декілька раз здійснювала спроби щодо реконструкції належної їй квартири. Оскільки діюче законодавство не містить заборон щодо придбання квартири з ознаками незаконної реконструкції, придбавши таку квартиру, позивач не може вважатись особою, яка набула обов`язок нести адміністративну відповідальність, замість особи, яка є відповідальною за вчинення такої реконструкції. Позивач зазначає, що відповідачем не встановлено доказів виконання будівельних робіт саме позивачем, не надано доказів, що вказані роботи є реконструкцією, тому протокол був складений, а постанова ухвалена на підставі припущень, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.

Окрім цього позивач звернувся із заявою про поновлення строку на оскарження постанови, зазначаючи, що постанову від 20.02.2020 року ним отримано поштою лише 24.02.2020 року та у 10-ти денний строк з дня отримання постави подано позов до суду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.03.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та витребувано докази.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, відзив на позов не надали, що є підставою для кваліфікації судом таких дій як визнання позову згідно ч. 4 ст. 159 КАС України.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.09.2019 року, укладеного з ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстрованого в реєстрі за №4276.

17.01.2020 року Департаментом ДАБІ в Одеській області видано направлення №ЯФПП-1701/3 про проведення позапланової перевірки на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 на підставі письмового звернення від ОСОБА_3 , строк дії направлення встановлено з 17.01. до 26.02.2020 року.

Відповідно до п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

Разом з тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів відповідач вимог законодавства в цій частині не виконав, інформацію на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю не розміщено.

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

За результатами проведення перевірки головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Юрц Д.І. складено акт проведення перевірки від 07.02.2020 року №ТФПП-1701/3, з якого вбачається, що позапланова перевірка мала місце в період з 27.01.2020 року по 07.02.2020 року.

Як зазначив позивач, насправді представник Департаменту ДАБІ в Одеській області розпочав здійснення вищезазначеної перевірки 22.01.2020 року біля 11:00. Під час проведення перевірки, представник ДАБІ - Юрц Д.І. надав свій номер телефону НОМЕР_1 за для можливості надання додаткових документів, технічних паспортів, договорів, тощо. 23.01.2020 року, за допомогою електронного месенджеру « WhatsApp » о 16 годині 43 хвилини, я відправив на тел. Юрця Д.І. ( НОМЕР_1 ) фотографію технічного плану, з розташуванням об`єкту будівництва.

Разом з тим, суд вважає недоведеними посилання позивача в цій частині, оскільки роздруківка з мессенджеру та одностороннє направлення повідомлення не може вважатись належним доказом початку проведення перевірки.

Разом з тим, з листа директора Департаменту ДАБІ в Одеській області від 21.01.2020 року вбачається, що початок проведення позапланової перевірки на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 буде розпочато 22.01.2020 року об 11:00.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими посилання позивача на початок проведення перевірки 22.01.2020 року.

Аналіз діючого законодавства свідчить про те, що загальна тривалість позапланової перевірки не може перевищувати дванадцяти робочих днів з урахуванням одноразового продовження строку її проведення за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника.

Законодавством не передбачені підстави переривання процесу проведення перевірки на певний термін та її поновлення після цього, у зв`язку з чим, під продовженням терміну проведення перевірки повинно розумітись продовження, яке розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем здійснення перевірки, зазначеним у направленні на перевірку.

У той же час формою рішення про таке продовження повинен бути наказ про продовження терміну проведення перевірки на два робочі дні, починаючи з робочого дня, наступного за останнім робочим днем перевірки. Разом з тим, відповідачем не надано доказів щодо продовження строку проведення перевірки.

Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14 зазначив, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, у тому числі її продовження. Невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №818/399/17 (провадження №К/9901/5514/17).

Окрім цього суд враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №210/3059/17, провадження №2-а/210/148/17, який зазначив, що порушення процедури проведення перевірки є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку про незаконність проведеної перевірки, а встановлені під час такої перевірки обставини не можуть бути покладені в основу притягнення до адміністративної відповідальності.

Однак, 07.02.2020 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Юрц Д.І. складено протокол про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 є пам`яткою архітектури місцевого значення на підставі наказу Міністерства культури і туризму від 20.06.2008 року №728/0/16-08, а об`єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС3.

За результатами перевірки встановлено, що на об`єкті перевірки виконуються будівельні роботи з реконструкції квартири, а саме: здійснені роботи з демонтажу перегородок; влаштовано дверний отвір до приміщення № 7; виконано роботи з посилення дверного отвору металевим кутиком між приміщенням № 4 та №5. Разом з тим, відсутні відомості щодо надання містобудівних умов та обмежень за вищезазначеною адресою, у зв`язку з чим зроблено висновок про виконання позивачем самочинно будівельних робіт на об`єкті без реєстрації дозвільних документів, що дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за що встановлена ч. 7 ст. 96 КУпАП.

Постановою №11 від 20.02.2020 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Дослідивши доводи позивача стосовно причин пропуску строку на оскарження постанови, враховуючи клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, суд вважає за необхідне поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях позивача ознак складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що підтверджено належними доказами.

Статтею 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З наявного в матеріалах справи технічного висновку від 14.03.1995 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 була проведена реконструкція. При дослідженні вказаного технічного заключення, яке змістовно складається з двох технічних планів: 1) викопіюванням поверхового плану квартири АДРЕСА_1 2) Актуальний технічний план вказаної квартири, можна дійти до висновку що приміщення зазначені на технічному плані під номерами 1 та 7, складали одне приміщення та мали вхід саме з боку лівої стіни приміщення № 1, приміщення № 4 та 3 також не мали спільної стіни та складали кухню, теж саме стосується приміщень № 6 та № 5 .

Таким чином, реконструкцію було проведено шляхом влаштування не передбачених первісним планом будинку перегородок, яке не відображенні на поетажному плані поверху.

При цьому, як в акті, так й в протоколі, приписі та постанові по справі про адміністративне правопорушення, відповідач посилається на визначення поняття реконструкції, що міститься в 3.2.3 ДБН А.2.2.-3-2014, згідно якого, реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію у установленому законом порядку об`єктів будівництва. Однак, відповідач не надав доказів того, що вказані перебудови по влаштуванню перегородок були введені до експлуатації. При цьому, реконструкцією є лише така перебудова об`єктів будівництва, яка не відповідає первісній технічній документації на відповідний будинок, що був збудований до 1992 року.

Відсутність в технічному паспорті від 14.10.1994 року відміток про відсутність самочинного будівництва не є доказом відсутності незаконної реконструкції, враховуючи те, що в 1992 році вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року N 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення". Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення до експлуатації при оформленні права власності, тоді як ОСОБА_2 , згідно ордеру № НОМЕР_3 , займала вказану квартиру з 1981 року.

Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідно до закріпленого в ст.62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі « Дактарас проти Литви » від 24 листопада 2000 року ).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку щодо відсутності будь-яких належних, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували наявність події правопорушення в цілому та проведення реконструкції квартири саме позивачем, зокрема.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, враховуючи, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження наявності вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 96 КУпАП, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав, за відсутності події та складу правопорушення, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі.

Куруючись ст.ст. 2, 4, 7, 9, 77, 205, 241-246, 268-271, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 ) строк на оскарження постанови Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області Юрц Дмитра Івановича по справі про адміністративне правопорушення від 20.02.2020 року.

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 ) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ - 37471912, адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83), головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Юрц Дмитра Івановича (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити.

Постанову Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області Юрц Дмитра Івановича по справі про адміністративне правопорушення від 20.02.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 7 ст. 96 КпАП України - скасувати, провадженні по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення суду складено 29.04.2020 року.

Суддя Д.Ю. Донцов