Ухвала суду № 88994101, 27.04.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15948/17

Провадження № 2п/522/49/20

У Х В А Л А

27 квітня 2020 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судових засідань Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 15 грудня 2017 року,

встановив:

19 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення та просить поновити строк на подачу заяви. Зазначає, що про дане рішення йому стало відомо лише тоді, коли Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби м.Одеси ГТУЮ в Одеській області 30.07.2019 року відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 522/15948/17 про примусове стягнення заборгованості у розмірі 86383 гривень 83 копійок. Після чого, лише 03 грудня 2019 року право на ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_1 було реалізовано.

19 грудня 2019 року за наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями, справа надійшла в провадження судді Чернявської Л.М.

Ухвалою від 20 грудня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2017 року, справа принята до свого провождения та призначений розгляд справи.

Заява про скасування заочного рішення мотивована тим, що про прийняте рішення стало відомо лише тоді коли Другий Приморський відділ державної виконавчої служби м.Одеса ГТУЮ в Одеській області 30.07.2019 року відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 522/15948/17 про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 86 383 гривень 83 копійки. 03.12.2019 року право на ознайомлення з матеріалами справи було реалізовано в повному обсязі. З позовними вимогами не згодний в повному обсязі, окрім стягнення у сумі 5000 гривень 00 копійок, на підставі того, що тіло кредиту становить 5000,00 грн, тобто саме таку суму Банк видав ОСОБА_1 , а не 8 858,23 грн. Банк не надає у своєму позові будь-якого обґрунтування збільшеного тіла кредиту. З розрахунку заборгованості ця інформація також відсутня. Тобто, Банк, взагалі, безпідставно нарахував зайві грошові кошти у розмірі 3858,23 грн.; оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома; банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші; споживач послуг банку лише приєднується до |тих умов, з якими він ознайомлений; роздруківка правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування; оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів і витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову; відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з тарифів та витяг з умов не іржуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до ОСОБА_2 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин; правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, і шодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо ре передбачені; пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки умови та правила надання банківських послуг — це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

З урахуванням зазначених в заяві обставин, заявник просить позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 задоволений частково, а саме в частині стягнення отриманої суми кредиту у розмірі 5000 гривень, в іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі.

30 січня 2020 року АТ «ПРИВАТБАНК» надав відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому зазначено, що відсутні підстави для скасування заочного рішення. Заявником не зазначені процесуальні обставини для скасування заочного рішення (поважність причин неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення їх суду) матеріальні обставини для скасування (посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення). При цьому, представник банка повідомив, що укладання договору здійснено за принципом укладання між банком і Клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу України). Підписання заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та тарифів. Відповідач не вказав на докази, якими обґрунтовують заперечення проти вимог позивача.

Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що заочне рішення не підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Так, судом було встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 15 грудня 2017 року позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» суму боргу за договором № б/н від 01 липня 2013 року у розмірі 86 383 (вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят три ) гривні 83 коп. та судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот ) гривень.

Судом встановлено, що «що 01 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого ПАТ КБ “Приватбанк” надав відповідачу кредит у розмірі 5000 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти.

Проте, відповідач не виконує належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого станом на 31 липня 2017 року має прострочену заборгованість в розмірі 86383,83 грн., із них: заборгованість за кредитом – 8858,23 грн.; заборгованість по процентам за користуванням кредитом – 69 585,89 грн., заборгованість за пенею та комісією – 3350 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, штраф (фіксована частина ) – 500 грн., штраф (процентна складова ) – 4089,71 грн.»

Примірник заочного рішення було направлено відповідачу та розміщено у Єдиному реєстрі судових рішень, який також є у загальному доступі.

Згідно ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз змісту ст. 288 ЦПК України дає підстави вважати суду, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе за наявності підстав: відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, не повідомив про причини неявки з поважних причин; не подав відзив на позовну заяву та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, наявність цих підстав в сукупності є обов`язковою для скасування заочного рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлявся про день, місце та час розгляду справи у встановленому законом порядку за місцем реєстрації в судові засідання на 30.10.2019 року та 15.12.2019 року.

Позивачем наданий розрахунок заборгованості за договором від 01.07.2013 року, укладеного між банком та ОСОБА_1 щодо простроченої заборгованності в розмірі 86383,83 грн., в якому зазначено заборгованість за кредитом (тіло кредиту) 8858,23 гривень.

Відповідачем, суду не наведені аргументи щодо обставин справи, які не були з`ясовані судом в ході судового рішення та впливають на правильне її вирішення.

Таким чином, в порядку п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити, оскільки доказів, на підтвердження обставин викладених у заяві суду не надано.

При цьому, в порядку ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 196, 274, 287, 288 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 15 грудня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати виготовлення повного тексту ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складений 29 квітня 2020 року.

Суддя Л. М. Чернявська