Ухвала суду № 88993298, 29.04.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/10136/20

Провадження № 1-кс/947/5185/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Сакала С.В., захисника підозрюваного – адвоката Дубовки С.А., підозрюваного ОСОБА_1 , перекладача Костікової Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Рожко П.Б., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Сакалом С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160480001187 від 24.04.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів, Республіки Молдови, громадянина Молдови, молдованина, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 23.04.2020, приблизно о 15:00 у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на пошкодження транспортних засобів "Toyota Hiace" сірого кольору, win-код JT121JK2100026736, 2005 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_2 , транспортний засіб " НОМЕР_2 " білого кольору, win-код XTA210700W1148349, 1998 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 , та корівник, який знаходиться на території Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря за адресою м. Одеса, провулок Монастирський, 6, шляхом підпалу.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 23.04.2020 в проміжок часу з 22:00 по 22:10, знаходячись на автозаправній станції "WOG", за адресою м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога 174-Б, придбав 2 літри бензину "А-92", та направився до Свято-Успенского Одеського чоловічого монастиря за адресою м. Одеса, провулок Монастирський, 6, де перебували транспортні засоби "Toyota Hiace", "LADA 2107" та корівник, які ОСОБА_1 визначив як об`єкти своїх злочинних намірів.

24.04.2020 в проміжок часу з 00 годин 00 хвилин по 00 годин 30 хвилин ОСОБА_1 , заздалегідь підготувавши 3 пластикові пляшки із вищевказаною рідиною, підійшов до "Toyota Hiace" сірого кольору, win-код JT121JK2100026736, 2005 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився біля їдальні, на території монастиря, та перебуваючи біля переднього лівого колеса, підпалив пляшку із бензином та поклав на переднє ліве колесо зазначеного автомобілю. В подальшому, не дочекавшись результату, він направився до транспортного засобу "LADA 2107" білого кольору, win-код XTA210700W1148349, 1998 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 , який знаходився біля господарських приміщень монастиря. Підійшовши до вищезазначеного транспортного засобу з правої сторони автомобілю до заднього колеса, ОСОБА_1 підпалив пластикову пляшку із бензином та поклав на заднє праве колесо, що в подальшому призвело до пошкодження транспортного засобу. В подальшому, він направився до новозбудованого корівника, який знаходився в південній частині монастиря, та знаходячись біля входу у корівник зі сторони ОСОБА_3 матері, та підпаливши заздалегідь підготовлену пляшку із бензином, кинув її у вікно другого поверху, що знаходиться над входом до корівника.

Після цього, ОСОБА_1 направився до двору монастиря та в подальшому зник з місця події в невідомому напрямку, а транспортний засіб " НОМЕР_4 2107" білого кольору, win-код XTA210700W1148349, 1998 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 в наслідок ушкодження відкритим вогнем отримав пошкодження правого колеса та правої задньої частини кузову, що призвело до його пошкодження. Корівник, площею 700 кв.м., в наслідок ушкодження відкритим вогнем, отримав пошкодження усієї складової, що призвело до його знищення та як наслідок втратив свою цінність. Загальна сума збитків завданих кримінальним правопорушенням згідно довідки Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря становить 1 500 000 грн.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, є громадянином Республіки Молдова, у підозрюваного є можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні у зв`язку із тим, що мешкає за тією ж самою адресою, що і вони, може перешкоджати кримінальному провадження іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі, вказавши, що підозрюваний офіційно зареєстрований та мешкає на території монастиря, не має судимостей, співпрацює зі слідством, надає пояснення, свідки вже допитані, речі були вилучені, підозрюваний не має наміру впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити спотворити речі чи документи.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

29.04.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України за ознаками: умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Долученими до матеріалів клопотання протоколами огляду від 24.04.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 25.04.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 24.04.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 24.04.2020 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_2 від 25.04.2020 року, актом про пожежу від 24.04.2020 року, звітом про причину виникнення пожежі від 24.04.2020 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 28.04.2020 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 29.04.2020 року, протоколом огляду речей та документів від 28.04.2020 року, підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

При вирішенні питання щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній не одружений, є громадянином іншої країни, не працює, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, враховуючи те, що підозрюваному відомі особи свідків, оскільки відповідно до матеріалів клопотання, зокрема, протоколів допитів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , підозрюваний мешкає разом з вказаними особами в монастирі, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, розмір завданих збитків, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Рожко П.Б., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Сакалом С.В. – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в УВП № 21 Південного Міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань та пробації, строком на 60 (шістдесят) днів, до 27.06.2020 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_5 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 29.06.2020 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.