Ухвала суду № 88989836, 28.04.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9157/19

Провадження № 2-з/204/56/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Мащук В.Ю., ознайомившись з заявою представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Дрозд Катерини Товітіївни про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» про припинення протиправних дій, -

встановив:

26 грудня 2019 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» про припинення протиправних дій.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2020 року позовна заява прийнята суддею до свого провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

27 квітня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» про припинення протиправних дій.

Відповідно до поданої заяви позивач просила суд забезпечити позовну заяву шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації речових прав, в тому числі, державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, тощо, проводити реєстрації зміни власника домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: НОМЕР_1 .

Ознайомившись з поданою заявою, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.1, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При зверненні до суду із даним позовом, ОСОБА_1 просила:

- припинити протиправні дії ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» щодо відправки незаконних вимог ОСОБА_1 , щодо повернення боргу за кредитним договором № 03/ф103/05 від 16.11.2005р. та стягнення предмету іпотеки за іпотечним договором № 03/ф 103-з1/05 від 16.11.2005р., посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л., за реєстровим № 6261;

- заборонити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» здійснювати набуття права власності на предмет іпотеки, шляхом реєстрації права власності на нерухоме майно (предмет іпотеки).

З поданої заяви не вбачається, достатнього обґрунтування необхідності застосування такого виду забезпечення позову як заборона суб`єктам державної реєстрації речових прав, у тому числі, державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, тощо, проводити реєстрації зміни власника домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: НОМЕР_1 , а має лише посилання на існування загрози праву власності позивача на домоволодіння, яке полягає у можливій реєстрації відповідачем за собою права власності на домоволодіння без достатніх правових підстав, крім того зазначено, що незабезпечення позову призведе до порушень прав покупця у позивача домоволодіння.

Крім того, до поданої заяви не додано доказів на підтвердження того, що відповідач має намір здійснити реєстрацію за собою право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Заява позивача про забезпечення позову ґрунтується тільки на припущеннях, ініційований позивачем вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-157 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Дрозд Катерини Товітіївни про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» про припинення протиправних дій – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя В.Ю. Мащук