Ухвала суду № 88989324, 28.04.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/2010/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28.04.2020 року м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Бєлостоцька О.В., розглянувши матеріал цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє на підставі довіреності ОСОБА_2 , до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити дії, –

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського ОУПФУ Донецької області, в якій позивач просить зобов`язати відповідача виплатити їй недоотриману та невиплачену пенсію, яка є спадком ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що даний позов подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Однак заявляючи вимогу про зобов`язання виплатити недоотриману пенсію, позивач не зазначила суму цієї пенсії. Разом з тим, в матеріалах позовної заяви наявне свідоцтво про право на спадщину за законом, в якому зазначена сума недоодержаної пенсії, що належить спадкодавцеві ОСОБА_3 , яка складає 84081 грн. 35 коп., та разове доручення, з якого вбачається, що Костянтинівсько-Дружківським ОУПФУ Донецької області було здійснено на користь ОСОБА_1 виплату недоотриманої пенсії в сумі 78056 грн. 71 коп.

Тому позивачці слід уточнити позовні вимоги, зазначивши суму недоотриманої пенсії, яку вона просить зобов`язати виплатити на її користь та викласти обґрунтування, у зв`язку з чим відповідач повинен виплатити саме цю суму недоотриманої пенсії.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності із ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до суду із вище вказаним позовом позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із скрутним майновим становищем, оскільки вона є внутрішньо переміщеною особою, жодних доходів не отримує, і таке її становище позбавляє її можливості сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі та створює перешкоду у доступі до правосуддя.

Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

В силу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вивчивши додані до позовної заяви матеріали, суд не знайшов достатніх підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки до клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не додано жодних доказів, які б підтверджували її майновий стан за весь попередній календарний рік, як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин, вважаю, що заявлене клопотання є необґрунтованим, а тому в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити, у зв`язку з чим позовну заяву слід залишити без руху.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлена ставка судового збору – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн.

Таким чином, відповідно до ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі щонайменше 840 грн. 80 коп. на рахунок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області (реквізити для сплати: отримувач – Костянтин.УК/м.Костянтинiвка/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37890775, банк отримувача (ГУДКСУ) – Казначейство України (ел.адм.податків), код банку (МФО) – 899998, номер рахунку – UA898999980313151206000005058, код класифікації доходів бюджету – 22030101).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, оскільки встановлено, що дану позовну заяву подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, вважаю за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського ОУПФУ Донецької області про зобов`язання вчинити дії залишити без руху, повідомивши про це позивача, запропонувавши їй усунути зазначені в ухвалі недоліки та надавши строк для усунення вказаних недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали суду, одночасно роз`яснивши позивачу, що вона не позбавлена можливості у відповідності до норм діючого законодавства заявити клопотання про звільнення від сплати судового збору з врахуванням майнового стану, підтвердженого документально.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та і інтересах якої діє на підставі довіреності ОСОБА_2 , до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити дії– залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду в частині визначення розміру судових витрат. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України процесуальні строки, зокрема, на апеляційне оскарження ухвали, передбачений ст. 354 цього кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема щодо залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя: