Рішення № 88985281, 29.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Київ № 826/8116/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

24 травня 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (далі - Департамент соцзахисту Київської ОДА), у якому просить:

- визнати протиправною відмову Департаменту соцзахисту Київської ОДА у прийнятті документів для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;

- зобов`язати Департамент соцзахисту Київської ОДА розглянути документи для становлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, з видачею відповідного посвідчення.

Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (4 категорія), має посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіологічного контролю, видане 17 листопада 1993 року. Також, позивач є інвалідом ІІ групи, причина інвалідності захворювання, пов`язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС. Також ОСОБА_1 зазначила, що Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII) жодним чином не позбавляє її статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи і не може бути підставою для відмови у встановленні відповідного статусу, тому відмова відповідача у прийнятті документів для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 не ґрунтується на вимогах законодавства та є безпідставною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

У встановлений судом строк від Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації відзиву на позовну заяву не надходило, будь-яких інших заяв, клопотань також відповідачем не подано.

Отже суд, дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, зазначає наступне.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіологічного контролю (Категорія 4), Серія НОМЕР_1 від 17 листопада 1993 року.

Внаслідок проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю позивач отримала захворювання, пов`язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС. Так, Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, наданий експертний висновок №4642 від 12 липня 2017 року про те, що захворювання позивача пов`язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 28 вересня 2017 року довічно.

Надалі, позивач звернулася до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації із заявою про видачу їй посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Листом від 20 жовтня 2017 року №01-12/1341 Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації надано відповідь про те, що у зв`язку із внесенням змін до Закону України від 27 лютого 1991 року №791а-XII «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виключенням з нього зони посиленого радіоекологічного контролю відсутні правові підстави для видачі посвідчення категорії 1.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 січня 2018 року у справі №357/13185/17 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а саме:

- визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області у прийнятті документів ОСОБА_1 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;

- зобов`язано Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації прийняти документи ОСОБА_1 про встановлення їй статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та зобов`язати Білоцерківську районну державну адміністрацією Київської області внести подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для вирішення питання про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. В іншій частині вимог - відмовлено.

З листа Департаменту соцзахисту Київської ОДА від 27 березня 2018 року №787/02-59 вбачається, що 07 березня 2018 року до відповідача надійшло подання виконавчого комітету Білоцерківської районної державної адміністрації щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, яке Департаментом соцзахисту Київської ОДА, як структурним підрозділом Київської ОДА, розглянуто та у встановленні статусу особи віднесеної до категорії 1 та видачі відповідного посвідчення позивачу відмовлено з огляду на те, що на встановлення статусу осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та видачі відповідного посвідчення мають право громадяни щодо яких встановлено причинний зв`язок захворювання та інвалідності пов`язаних з впливом аварії на Чорнобильській АЕС до 01 січня 2015 року. Визначеність зазначеного статусу громадянам щодо яких встановлено причинний зв`язок захворювання та інвалідності з впливом аварії на Чорнобильській АЕС після 01 січня 2015 року можливий за умови внесення відповідних змін до чинного законодавства. Наразі, вирішення питання про видачу ОСОБА_1 відповідного посвідчення не видається можливим.

Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернулася з даним позовом до суду.

Суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, виходить з того, що відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 1 (далі - Порядок №51) регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно пункту 2 Порядку №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII), іншими актами законодавства.

Пунктами 6 та 10 Порядку №51 визначено, що особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Посвідчення видаються інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Згідно пункту 2 статті 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до приписів статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: 1) евакуйовані із зони відчуження та відселені із зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення; 2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 01 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 3) особи, які постійно проживають або постійно працюють у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 4) особи, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років; 5) особи, які тимчасово працювали з моменту аварії до 01 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років на території зони безумовного (обов`язкового) відселення, за умови, що їх було направлено в цю зону за розпорядженнями міністерств, відомств, виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать діти, у яких доза опромінення щитовидної залози перевищує рівні, встановлені Міністерством охорони здоров`я України.

Статтею 14 Закону №796-XII визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 4) особи, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Згідно статті 2 Закону №796-XII залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, міри перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов`язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров`я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших соціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих і соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.

Пунктом 4 частини другої статті 2 Закону №796-XII визначено, що такими зонами є, зокрема, зона посиленого радіоекологічного контролю - це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/кв. км, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/кв. км, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/кв. км за умови, що розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів перевищує 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

Судом установлено, що позивачу встановлено ІІ групу інвалідності (довічно) внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС згідно довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0770121 від 28 вересня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом №76-VIII, а, отже, слід дійти висновку, що позивач реалізує свої права, що випливають із статусу особи, яка постійно проживала або постійно працює на території посиленого радіоекологічного контролю, що виникло у 1993 році.

Отже, причинний зв`язок наявного у позивача захворювання з наслідками Чорнобильської катастрофи встановлено експертною комісією. У свою чергу, посвідчення 4 категорії є чинним та не скасовано, з огляду на що, у суду відсутні підстави повторно надавати оцінку підставам надання позивачу відповідного статусу.

Важливо зазначити, що присвоєння позивачу 4 категорії свідчить про те, що вона є особою, яка постійно проживала або постійно працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вона станом на 01 січня 1993 року проживала або відпрацювала у цій зоні не менше чотирьох років.

Суд звертає увагу на те, що обставина, щодо виключення Законом №76-VIIІ статті 2, в тому числі, абзацу 5 частини другої статті 2 Закону №796-XII, а саме, виключено поняття «зона посиленого радіоекологічного контролю» з переліку зон, на які поділяється територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не впливає на статус позивача як громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіологічного контролю, та на обсяг прав, які з цього випливають.

Положеннями статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, оскільки статус особи, яка постійно проживала або постійно працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, позивачу присвоєно у 1993 році, то остання не може втратити такого статусу, в зв`язку з новими приписами Закону №76-VIIІ, який таких наслідків і не містить.

Указані законодавчі зміни мають враховуватися відповідачем та іншими уповноваженими органами у випадку надходження на їх розгляд заяв про надання статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи після 01 січня 2015 року, оскільки саме для надання статусу потерпілого застосовувалася скасована стаття 2 Закону №796-XII.

Таким чином, у відповідача під час розгляду заяви позивача були відсутні підстави для неврахування того факту, що позивач є особою, яка постійно проживала або постійно працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 1993 рік.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного суду України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного суду України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності та пояснення сторін, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача та наявність підстав для задоволення позову, з урахуванням того, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та прийнятої відмови.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного суду України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного суду України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Доказів понесення сторонами витрат суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації в прийнятті документів ОСОБА_1 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації розглянути документи щодо встановлення ОСОБА_1 статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі відповідного посвідчення.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; номер і серія паспорта громадянина України: НОМЕР_2 ).

Відповідач - Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (місцезнаходження юридичної особи: 01196, місто Київ, площа Лесі Українки, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 03193459).

Суддя О.М. Чудак