Ухвала суду № 88985253, 29.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

29 квітня 2020 року м. Київ № 640/8975/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної податкової служби у Сумській області до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення податкового боргу,

установив:

Керівник Охтирської місцевої прокуратури Сумської області звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення з рахунків Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» та за рахунок готівки, що йому належить, податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (природного газу) у сумі 29545902,20 грн.

Згідно з частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Так, частиною другою статті 19 Конституції встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Ці функції є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави є бездіяльність ГУ ДПС у Сумській області, що полягає у невжитті заходів щодо стягнення податкового боргу, зокрема, звернення до суду з адміністративним позовом. Вказана підстава обґрунтована тим, що ГУ ДПС у Сумській області не має коштів для сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Суд зазначає, що згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 КАС України у взаємозв`язку з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17 зробив правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якого захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

З урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що в позовній заяви прокурор мотивує своє звернення з даним позовом відсутністю коштів на сплату судового збору у державного органу, який уповноважений на звернення до суду із позовом відповідного змісту.

Органи ДПС фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом, з урахуванням чого суд вважає, що обґрунтованих підстав, які б перешкоджали органам ДПС самостійно звернутися до суду, з позовної заяви чи доданих до неї документів не вбачається.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що неспроможність сплати судового збору органом державної влади не є підставою для звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах.

Так, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади, які не дотримуються своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинні отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної податкової служби у Сумській області до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення податкового боргу, - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" цього ж Кодексу.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак