Рішення № 88985129, 29.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Київ № 826/7763/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп»

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «С») Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 05.05.2018р. № 0001404001, згідно з яким до ТОВ «Манго-Груп» застосовано штрафні санкції у сумі 39 132, 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки про те, що позивачем перевищено ліміт залишку готівки в касі станом на 29.12.2018р.є помилковими, а відтак винесене на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області на підставі наказу від 01.01.2018р. № 15 «Про проведення фактичної перевірки» та направлень на перевірку від 04.01.2018р. № 1, від 04.01.2018р. № 2 проведено фактичну перевірку ТОВ «Манго-Груп» щодо дотримання вимог законодавства в частині виробництва, обігу, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, зберігання, обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів при здійсненні оптової та/абр роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з питань дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за місцем фактичного здійснення діяльності, а саме: Черкаська область, Золотоніський район, с/р Благодатнівська, автомобільна дорога Золотоноша-Черкаси-Сміла, 12 км+500 м, за період діяльностітз 01.01.2017р. по 13.01.2018р.

За результатом проведеної перевірки складено акт (довідку) від 15.01.2018р. № 1/23-00-40-0224/39039648 у висновках якого зазначено, що позивачем порушено вимоги пункту 11 розділу 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017р. № 148.

Позивач вважаючи висновки вищезазначеного акта протиправними, 24.01.2018р. подав заперечення, однак листом Головного управління ДФС у Черкаській області від 02.02.2018р. № 5005/23-00-40-02 висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі вищезазначених висновків відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.02.2018р. № 0002784001, яким за порушення ТОВ «Манго-Груп» вимог пункту 11 розділу 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017р. № 148, застосовано штрафні санкції у розмірі 39 132, 50 грн.

Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, 16.02.2018р. звернувся до ДФС України зі скаргою.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 20.04.2018р. № 13889/6/99-99-11-03-01-15 зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві винести нове податкове повідомлення-рішення із дотриманням вимог Кодексу та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

05.05.2018р. Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі акта перевірки від 15.01.2018р. № 1/23-00-40-0224/39039648 та Рішення про результати розгляду скарги від 20.04.2018р. № 13889/6/99-99-11-03-01-15 винесено податкове повідомлення-рішення № 0001404001, яким за порушення ТОВ «Манго-Груп» вимог пункту 2.6, 4.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004р. № 637, застосовано штрафні санкції у розмірі 39 132, 50 грн.

Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві протиправним звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004р. № 637 (далі - Положення № 637) (в редакціях чинних станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Аналіз зазначених правових норм свідчить, що фактична перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 ПК України, та є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1, 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 9 статті 3 вказаного Закону визначено, що суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язанні щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення №637), яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пунктом 2.6 цього Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Облік в КОРО здійснюється на основі даних РРО, а саме на підставі Z-звіту.

Згідно з п. 4.1 Положення для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (п. 4.2 Положення).

Отже, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання у КОРО є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, оскільки їх рух відображено в фіскальній пам`яті реєстратора розрахункових операцій, роздруковано та вклеєно відповідний Z-звіт.

Згідно пункту 1.2 Положення, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: 1) фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги); 2) відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність. Тобто, визначальним для правильного оприбуткування готівки є друк Z-звіту та внесення відповідного запису в КОРО в будь-який момент протягом дня, в якому одержані/видані готівкові кошти, але не пізніше 24 години.

У разі недотримання суб`єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 статті 3 Закону №265/95-ВР та пункту 2.6 Положення № 637 до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Згідно абз. 2 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно пункту 5 Розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016, використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає, зокрема, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Судом встановлено, що в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) позивачем здійснено записи: №1343 (по Z-звіту) про отримання готівкової виручки. Крім того, здійснено підклеювання фіскального звітного чеку (Z-звіту) №1343 від 11.12.2017р. на суму 7 826, 50 грн., тобто на наступний день.

Позивач зазначає, що фіскальні звітні чеки за 10.12.2017р. ТОВ «Манго-Груп» не могли бути роздруковані 10.12.2017р. в результаті відключення електроенергії на АЗС № 76, яке відбулось внаслідок пошкодження лінії повздовжнього електропостачання 10 кВ на перегоні Черкаси-Золотоноша аід час складних погодних умов у період з 23:00 10.12.2017р. до 11:30 11.12.2017р., що підтверджується довідкою Регіональної філії «Одеська залізниця» виробничого підрозділу служби електропостачання Шевченківська дистанція електропостачання від 15.01.2018р. № ЕЧ2-02/116.

Відтак фіскальний чек за 10 грудня 2017 року з технічних причин був роздрукований з перевищенням 24-годинного інтервалу 11 грудня 2017 року.

Таким чином, позивачем роздруковано та вклеєно Z-звіт до Книги ОРО після відновлення робочої функції РРО наступного дня, та цього ж дня внесені відповідні записи до розділу 2 Книги ОРО.

Водночас, суд зазначає, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом саме за несвоєчасне оприбуткування товариством готівки в касі, яке полягає у приховуванні виручки, але в даному випадку фактично мало місце несвоєчасне роздрукування Z-звітів з обставин, які не залежали від його волевиявлення (відключення електроенергії), і за яких позивачем вчинено всі можливі та необхідні дії для оприбуткування готівки.

При цьому, відповідачем не було надано доказів саме приховування несвоєчасного оприбуткування товариством готівки в касі.

З огляду на вищезазначене, суд приходить висновку, що позивач підтвердив факт оприбуткування готівкових коштів відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак наявні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та задоволення позовних вимог.

Також, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 242, 243, 251, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «С») Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 05.05.2018р. № 0001404001, згідно з яким до ТОВ «Манго-Груп» застосовано штрафні санкції у сумі 39 132, 50 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1762,0 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська