Рішення № 88985127, 29.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Київ № 826/3252/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройторг»

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройторг» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0099421209 від 13.02.2018р.;

-зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві врахувати суму в розмірі 91 545, 47 грн., що надмірно сплачена ТОВ «Стройторг» в якості земельного податку в рахунок майбутніх платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки про те, що сума податкових зобов`язань по орендній платі за землю з юридичних осіб визначена за результатами подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2017р. № 9278460212 від 27.12.2017р. є нижча, ніж визначено за результатом камеральної перевірки на загальну суму 91 545, 47 грн. є помилковими, а відтак податкове повідомлення-рішення винесене на підставі таких висновків підлягає скасуванню.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.10.2007р. між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Стройторг» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки за умовами якого орендодавець на підставі рішення КМР від 29.03.20007р. № 418/1079, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку визначену цим договором. Об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування: вул. Введенська, 4 (літкра А) у Подільському районі м. Києва; цільове призначення - для реставрації нежитлової будівлі під офісну з подальшими експлуатацією та обслуговуванням; кадастровий номер - 8000000000:85:347:0015. (а.с.12-18)

12.06.2015р. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) видано довідку № Ю-00733/2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер - 8000000000:85:347:0015) відповідно до якої коефіцієнт на функціональне використання землі складає - 2,5. (а.с. 25)

05.12.2017р. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) видано довідку № Ю-32357/2017 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер - 8000000000:85:347:0015) відповідно до якої коефіцієнт на функціональне використання землі складає - 2,0 та зазначено,що такий коефіцієнт діє до визначення коду КВЦПЗ в ДЗК. (а.с. 26)

З огляду на отримання вищезазначеної довідки, позивачем подано уточнюючу декларацію з податку на землю за 2017р.

На підставі п.п.19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, згідно порядку встановленого ст. 75 ПК України, відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Стройторг».

За результатом проведеної перевірки прийнято акт «Про результати камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за січень-листопад 2017р. платника орендної плати за землю ТОВ «Стройторг»» від 24.01.2018р. № 35/26-15-12-09-19/32307442у висновках якого зазначено про те, що сума податкових зобов`язань по орендній платі за землю з юридичних осіб визначена за результатами подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2017р. № 9278460212 від 27.12.2017р. є нижча, ніж визначено за результатом камеральної перевірки на загальну суму 91 545, 47 грн. Заниження податкового зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за період січень-листопад 2017р. відбулось без врахування довідки від 12.06.2015р. № Ю-00733/2015 до дати затвердження нової від 05.12.2017р. № Ю-32357/2017. (а.с. 39-42)

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2018р. № 0099421209, яким за порушення вимог п. 274.1 ст. 274, п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, п. 5.4 рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві») до позивача застосовано штрафні санкції на підставі п. 123.1 ст. 123, ст. 123 Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 91545, 47 грн. і за штрафними санкціями - в розмірі 22 886, 37 грн. (а.с. 52)

Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві протиправним звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Приписами п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Аналіз зазначених правових норм свідчить, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, та є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Відповідно до п. 288.1 - п.288.4 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з п. 288.7 ст. 288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України, базою оподаткування є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель», підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Судом встановлено, що позивач є орендарем земельної ділянки розташованої за адресою: вул . Введенська , 4 (літкра А) у Подільському районі м. Києва на підставі договору укладеного з Київською міською радою11.10.2007р. (а.с.12-18)

12.06.2015р. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) позивачу видано довідку № Ю-00733/2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер - 8000000000:85:347:0015) відповідно до якої коефіцієнт на функціональне використання землі складає - 2,5. (а.с. 25)

Рішенням Київської міської ради 03.07.2014р. № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» у складі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва затверджено:

-схеми економіко-планувального зонування міста Києва;

-нормативну грошову оцінку земель міста Києва;

-схеми впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок у місті Києві;

-нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в межах міста Києва.

Рішення Київської міської ради 03.07.2014р. № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» введено в дію з 01.07.2015р. рішенням Київської міської ради від 10.12.2014р. № 565/565.

Водночас, 01.01.2017р. набув чинності Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016р. № 489 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016р. за № 1647/29777 (далі - Порядок № 489), яким змінено розрахунок нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

З огляду на прийняття Порядку № 489, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на офіційному інтернет порталі Київської міської державної адміністрації (https://old.kyivcity.gov.ua/content/vvedennya-v-diyu-novoi-normatyvnoi-groshovoi-ocinky-zemel-m-kyieva.html) запропоновано суб`єктам господарської діяльності замовити довідки про нормативну грошову оцінку ділянок.

Також, на офіційному інтернет порталі Київської міської державної адміністрації (https://old.kyivcity.gov.ua/content/vvedennya-v-diyu-novoi-normatyvnoi-groshovoi-ocinky-zemel-m-kyieva.html) прикріплено зразок заяви для отримання такої довідки.

З вищезазначеного зразка вбачається, що суб`єкт господарювання фактично звертається з проханням провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а результатом такої оцінки є довідка, яка фактично є актом, який фіксує відповідні відомості.

Так, 05.12.2017р. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відповідності до рішення Київської міської ради 03.07.2014р. № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», позивачу видано довідку № Ю-32357/2017 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер - 8000000000:85:347:0015) відповідно до якої коефіцієнт на функціональне використання землі складає - 2,0 та зазначено, що такий коефіцієнт діє до визначення коду КВЦПЗ в ДЗК. (а.с. 26)

Так, суд повторно наголошує, що згідно з п. 286.1 ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Судом встановлено та з акту перевірки вбачається, що відповідно до витягу з бази даних ПК «КАДАСТР» позивач отримав 12.06.2015р. довідку № Ю-00733/2015, а 05.12.2017р. довідку № Ю-32357/2017 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З огляду на те, що нормативна грошова оцінка конкретної земельної ділянки не проводиться автоматично (зокрема, внаслідок прийняття нового Порядку), а відбувається за заявою та відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, результатом чого в даному випадку є довідка видана Департаментом земельних ресурсів, суд приходить до висновку про правомірність висновків податкового органу про необхідність обрахунку податку з 01.01.2017р. на підставі довідки від 12.06.2015р. № Ю-00733/2015, а з 05.12.2017р. на підставі довідки № Ю-32357/2017.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Також, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст. 242, 243, 251, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою выдповідальністю «Стройторг» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська