Рішення № 88985044, 29.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Київ № 640/6238/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києва Головного управління юстиції у місті Києві Черкасова Євгена Володимировича по стягненню виконавчого збору від 16.03.2018 у виконавчому провадженні № 51871321;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Руткової Юлії Вікторівни від 01.11.2018 про відкриття виконавчого провадження № 57558043;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Руткової Юлії Вікторівни про арешт майна від 26.11.2018 у виконавчому провадженні № 57558043;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Комової Дар`ї Юріївни про арешт коштів від 10.10.2019 у виконавчому провадженні № 57558043.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.05.2017 у справі № 727/3096/17 фактично скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 51871321 від 09.08.2016 винесену на підставі виконавчого листа № 727/8372/14-ц, виданого 13.01.2015, а тому, винесені, у подальшому, постанови про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору, на думку позивача є неправомірними і безпідставними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2020 відкрито провадження у справі № 640/6238/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби. Зазначеною ухвалою суду поновлено позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 15-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що зареєстрована та проживає у м. Київ, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Шевченківським РВ УМВС України в Чернівецькій області 05.04.2004 (а.с. 8-12).

Шевченківським районним судом м. Чернівці розглянуто цивільну справу №727/8372/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

25 листопада 2014 року Шевченківського районного суду м. Чернівці позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість кредитним договором №2709/1007/72-452 від 31.10.2007 в розмірі 2 392 591,55 грн.

13 січня 2015 року на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25.11.2014 у справі №727/8372/14-ц видано виконавчий лист №727/8372/14-ц.

09 серпня 2016 року на підставі виконавчого листа старшим державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Черкасовим Є.В. відкрито виконавче провадження ВП № 51871321 (а.с.16).

16 березня 2018 року старшим державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Черкасовим Є.В. було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 239 624,56 грн. у виконавчому провадженні ВП № 51871321 (а.с.26).

01 листопада 2018 року державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Рутковою Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57558043 з примусового виконання постанови ВП № 51871321 від 16.03.2018 (а.с.26 зворотній бік).

В подальшому, державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві були винесені постанова про арешт коштів боржника від 10.10.2019 у виконавчому провадженні ВП № 57558043 та постанова про арешт майна боржника від 26.11.2018 у виконавчому провадженні ВП № 57558043 (а.с. 27, також зворотній бік).

Не погоджуючись з постановою про стягнення виконавчого збору, постановою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, а також із постановами про арешт коштів та майна боржника, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім:

1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;

2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;

5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;

6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;

8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;

9) рішень про конфіскацію майна;

10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;

11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Так, відповідно до приписів частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За правилами частини 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною 4 статті 27 даного Закону передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином, постанова про стягнення виконавчого збору приймається державним виконавцем одночасно із рішенням про відкриття виконавчого провадження.

Відтак, протиправність рішення про відкриття виконавчого провадження з невідворотністю зумовлює і протиправність рішення про стягнення виконавчого збору.

У ході розгляду справи судом установлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №51871321 від 09.08.2016 була скасована ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.05.2017 у справі № 727/3096/17 (а.с.16-18).

Відповідно до вимог частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини невідповідності закону постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №51871321 не підлягають повторному доказуванню у межах цієї справи відповідно до положень частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

З копій матеріалів виконавчого провадження №51871321 суд убачає, що постанова про стягнення виконавчого збору від 16.03.2018 в розмірі 239 624,56 грн. винесена у межах виконавчого провадження №51871321, постанова про відкриття виконавчого провадження по якому скасована судом.

Беручи до уваги, що постанова про відкриття виконавчого провадження №51871321 скасована судом, а тому усі подальші рішення державного виконавця, у межах цього ж виконавчого провадження, не можуть вважатися правомірними, суд доходить висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору від 16.03.2018 в розмірі 239 624,56 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що рішення державного виконавця у межах ВП №51871321, зокрема постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 239 624,56 грн. є протиправною, з огляду на скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому належить визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57558043 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 239 624,56 грн. та про арешт майна боржника від 26.11.2018, а також арешт коштів боржника від 10.10.2019, у виконавчому провадженні ВП № 57558043.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 4 918,65 грн., що підтверджується квитанцією від 20.03.2020 № 0.0.1655952415.1 та дублікатом квитанції від 12.03.2020 № 0.0.1645432376.1 (а.с. 55, 45).

Ураховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем за звернення з позовною заявою судовий збір у сумі 4918,65 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок асигнувань з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києва Головного управління юстиції у місті Києві Черкасова Євгена Володимировича по стягненню виконавчого збору від 16.03.2018 у виконавчому провадженні № 51871321;

3. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Руткової Юлії Вікторівни від 01.11.2018 про відкриття виконавчого провадження № 57558043;

4. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Руткової Юлії Вікторівни про арешт майна від 26.11.2018 у виконавчому провадженні № 57558043;

5. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Комової Дар`ї Юріївни про арешт коштів від 10.10.2019 у виконавчому провадженні № 57558043.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код: 35008087, місцезнаходження: 03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 76-А) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась