Рішення № 88984761, 29.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Київ № 640/3567/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу

за позовом Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХКОМВ» - арбітражного керуючого ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України,

Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХКОМВ» - арбітражного керуючого ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та Олександрівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, що полягає у неповерненні позивачу надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 214 236 грн. та зобов`язання Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у Кіровоградській області повернути позивачу надмірно сплачені грошові зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 214 236 грн.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та зазначає, що сума переплати Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХКОМВ» в розмірі 214 236 грн. повинна бути повернута на ліквідаційний рахунок, оскільки вимогами закону передбачено повернення на рахунок підприємства-банкрута всіх коштів, що залишились на його рахунках станом на день визнання його банкрутом.

Державною фіскальною службою України відзив на позов не подано.

Від Головного управління ДФС у Кіровоградській області надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України та зазначає про відсутність правових підстав для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕХКОМВ» надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, оскільки за товариством обліковується податковий борг.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2016 у справі №912/4186/16 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХКОМВ" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградмької області від 27.03.2018 у справі №912/4186/16 призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХКОМВ" арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

18.07.2017 арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Державної фіскальної служби України із заявою щодо стану електронного рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.

Листом від 21.08.2018 за № 12497/Б/99-99-12-03-01-14 Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що згідно з базами даних ДФС електронний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХКОМВ" № НОМЕР_1 , відкритий в Державній казначейській службі України 24.12.2014, залишок коштів на електронному рахунку 214 236 грн. Одночасно в листі вказано, що рахунок № НОМЕР_1 буде закрито після анулювання реєстрації платника ПДВ.

Із заявами від 22.10.2018 № 02-01/77-Т та від 31.01.2019 № 02-01/10-Т арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Світловодського відділення Олександрівської об`єднаної державної податкової інспекції із заявою про повернення коштів.

Листом від 19.02.2019 Головне управління ДФС у Кіровоградській області повідомило позивача про відсутність підстав для повернення коштів, оскільки станом на 15.02.2019 по Інтегрованій картці платника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХКОМВ" по платежу 14010100 «Податок на додану вартість» рахується податковий борг в сумі 18 263 817,64 грн.

25.01.2019 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із заявою про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість.

Доказів розгляду даної заяви позивача матеріали справи не містять.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, яким, зокрема, встановлено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2).

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6).

З урахуванням наведених норм права суд приймає до уваги позицію відповідача, що у випадку наявності у платника податків податкового боргу, помилково та/або надміру сплачені суми не повертаються.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

На час виникнення спірних правовідносин умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначав Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2343-XII).

Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 2343-XII з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов`язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Згідно з пунктами 7, 8 Закону № 2343-XII під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Частиною першою статті 42 Закону № 2343-XII встановлено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

При цьому, згідно із пунктом 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України, якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд враховує позицію позивача, що відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України та з урахуванням особливостей, встановлених статтями 38, 41 Закону № 2343-XII, за заявою платника податку йому повертається на його рахунок сума коштів, що залишилась на його рахунку станом на день визнання його банкрутом (в даному випадку - на ліквідаційний рахунок боржника).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 07.08.2017 у справі № 912/4186/16 визнано грошові вимоги Олександрівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХКОМВ» на суму 4 754 085,53 грн. з включенням до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу. Витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 3200 грн. підлягають задоволенню в першу чергу.

Відповідно до пункту 87.10 статті 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

Таким чином, податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХКОМВ» підлягає сплаті в межах ліквідаційної процедури, а не шляхом подання арбітражним керуючим заяви на зарахування переплати по податку на прибуток в рахунок сплати боргу по податку на додану вартість, про що зазначено відповідачем в листі від 19.02.2019 № 2409/10-11-28-53-02.

Разом з тим, статтею 19-1 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів. Так, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів (підпункт 19-1.1.10).

При цьому, згідно із статтею 19-2 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики виконує такі функції: здійснює координацію діяльності контролюючих органів; затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів; прогнозує, аналізує надходження податків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів, надає пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету; узагальнює практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляє проекти нормативно-правових актів; видає узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу; виконує інші функції, передбачені законом.

Таким чином, повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань не належить до повноважень Державної фіскальної служби України та віднесено до компетенції контролюючих органів.

З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини щодо наявності права у позивача на повернення надмірно сплачених грошових коштів, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльність Олександрівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, що полягає у неповерненні позивачу надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 214 236 грн. та про наявність правових підстав для зобов`язання Головне управління ДФС у Кіровоградській області вчинити дії щодо повернення позивачу надмірно сплачених грошових коштів з податку на додану вартість в розмірі 214 236 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХКОМВ» - арбітражного керуючого ОСОБА_1 (а/с № 36, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292187), Головного управління ДФС у Кіровоградській області (вул. Святомиколаївська, 17, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Олександрівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, що полягає у неповерненні Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕХКОМВ» надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 214 236 грн.

3. Зобов`язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області вчинити дії щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕХКОМВ» надмірно сплачених грошових коштів з податку на додану вартість в розмірі 214 236 грн.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Стягнути на користь Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХКОМВ» - арбітражного керуючого ОСОБА_1 (а/с № 36, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (вул. Святомиколаївська, 17, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 39393501).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева