Рішення № 88984642, 29.04.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/646/20

29 квітня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Теребовлянська міська рада Теребовлянського району Тернопільської області (далі – позивач, Теребовлянська міська рада) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (далі – відповідач), в якій просить:

визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Герелевич О.М. по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору від 19.02.2020 року ВП№61016570 неправомірними;

скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 19.02.2020 року ВП№61016570.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебуває виконавче провадження ВП№61016570 по примусовому виконанню виконавчого листа №500/2317/19 від 17.01.2020 року, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом про зобов`язання Теребовлянської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання йому, як учаснику антитерористичної операції, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтованою площею 1,9 га, що розташована на території Теребовлянської міської ради для ведення особистого селянського господарства та прийняти відповідне рішення. Судове рішення у справі №500/2317/19 є рішенням немайнового характеру, яке не може бути виконане без участі боржника, не передбачає вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору. В свою чергу, позивачем листом №02-26/102 від 03.02.2020 року повідомлено про прийняття 29.01.2020 року рішення №7338 "Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 року (справа №500/1127/19)". Крім цього, в межах вказаного виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2020 року постанову про стягнення виконавчого збору винесено не було, проте прийнято таку 19.02.2020 року, без вчинення заходів примусового виконання рішення суду.

За таких підстав, вважає оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору від 19.02.2020 року ВП№61016570 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 10.03.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 27.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 07.04.2020 року.

Ухвалою суду від 07.04.2020 року допущено заміну первісного відповідача на належного – Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ). Ухвалено розгляд справи розпочати спочатку та призначено судове засідання на 29.04.2020 року.

На виконання вимог вказаної ухвали, 22.04.2020 року Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області подано до суду відзив (а.с.54-57). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на безпідставність доводів позивача, оскільки законодавцем встановлений чіткий перелік випадків при яких виконавчий збір не стягується. Водночас, стягнення виконавчого збору здійснюється незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду. При цьому, порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи дії.

З огляду на викладене, вважає спірну постанову правомірною, винесеною на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126, 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.3 ст.268 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що 20.01.2020 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Герелевич О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№61016570 на виконання виконавчого листа №500/2317/19, виданого 17.01.2020 року Тернопільським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Теребовлянської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання йому, як учаснику антитерористичної операції, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 1,9 га, що розташована на території Теребовлянської міської ради для ведення особистого селянського господарства та прийняти відповідне рішення (а.с.9).

Рішенням Теребовлянської міської ради від 29.01.2020 року №7338 "Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 року (справа №500/1127/19)" відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтованою площею 1,9 га, для ведення особистого селянського господарства на території Теребовлянської міської ради в селі Вербівці Теребовлянського району у зв`язку із тим, що зазначене на планово-картографічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки в селі Вербівці Теребовлянського району для ведення особистого селянського господарства перебуває у користуванні (власності) інших осіб (а.а.12).

В порядку інформування Теребовлянська міська рада листом №02-26/102 від 03.02.2020 року (а.с.13) повідомила про прийняття 29.01.2020 року рішення №7338 "Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 року (справа №500/1127/19)".

В межах виконавчого провадження ВП№61016570 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Герелевич О.М. 19.02.2020 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн. (а.с.11).

Не погоджуючись з такими рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, і винесеного на підставі них спірного правового акта індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі – Закон №1404-VІІІ).

У відповідності до ст.1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ).

Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ч.5 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч.3 ст.27 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до ч.4 ст.27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Також, ч.3 ст.40 Закону №1404-VІІІ передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Здійснюючи правовий аналіз норм наведеного вище Закону №1404-VІІІ, що регулює питання виконавчого збору, суд зазначає, що таке питання вирішується на стадії прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, з одночасним винесенням постанови про стягнення з боржника виконавчого, та якщо виконавчий збір не стягнуто шляхом винесення постанови про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п.1, 3, 4, 6 ч.1 ст.37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого ч.9 ст.27 цього Закону), 11, 14 і 15 ч.1 ст.39 цього Закону.

Тобто, Законом №1404-VІІІ чітко визначений правовий порядок винесення відповідних постанов, а саме постанові про стягнення виконавчого збору, якщо така не винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, повинна передувати постанова про повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження).

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження ВП№61016570 відкрито постановою від 20.01.2020 року

Однак, оскаржувана в даній справі постанова ВП№61016570 про стягнення виконавчого збору винесена 19.02.2020 року.

Судом встановлено, і це не заперечується сторонами, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження зазначене виконавче провадження не закінчено, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем не приймалась.

З огляду на обов`язок державного виконавця винести постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження або у випадках повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не стягнуто не пізніше наступного робочого дня з дня винесення постанови про повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження), суд приходить до висновку про відсутність підстав для винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору 19.02.2020 року, що свідчить про невідповідність її вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

Питання стосовно здійснення чи не здійснення дій з примусового виконання виконавчого листа №500/2317/19, виданого 17.01.2020 року Тернопільським окружним адміністративним судом, в даному випадку є другорядним, та таким, що не впливають на правові висновки зроблені судом та підстави для визнання такої постанови протиправною.

Вищенаведене також узгоджується із правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 24.10.2019 року у справі №580/1328/19.

З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Герелевич О.М. про стягнення виконавчого збору від 19.02.2020 року ВП№61016570, є належним способом захисту порушеного права позивача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Герелевич О.М. про стягнення виконавчого збору від 19.02.2020 року ВП№61016570.

Позивач: Теребовлянська міська рада Теребовлянського району Тернопільської області (48100, Тернопільська область, Теребовлянський район, місто Теребовля, вулиця Шевченка, будинок 8, код ЄДРПОУ 04058456).

Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (46021, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Грушевського, будинок 8, код ЄДРПОУ 43316386).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 квітня 2020 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.