Ухвала суду № 88983716, 28.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3498/20

УХВАЛА

28 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеські області про визнання протиправною та скасування податкової консультації та рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 24 квітня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеські області, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію № 489/ЮЛПК/15-32-33-01-05 ГУ ДПС України в Одеській від 07.02.2020 р.;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 0150615105 ГУ ДПС України в Одеській області від 13.11.2019 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

3. Стягнути з ГУ ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 26393,12 грн., з яких надміру сплачене ЄСВ за період 2018 р., період 2019 р. і перший квартал 2020 р. в загальній сумі 22923,56 грн. та надміру сплачений штраф у розмірі 3469,56 грн.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Разом з цим, згідно з ч. 7, 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, (…) в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом

Відповідно до ч. 8 ст. 18 цього Кодексу особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з пп. 15.1 п 15 Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Станом на теперішній час роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочато, відповідне оголошення про її створення та забезпечення функціонування у газеті «Голос України» Державною судовою адміністрацію України не опубліковувалось. Опубліковане в газеті «Голос України» оголошення № 229 (6984) від 01.12.2018 про початок її функціонування Державною судовою адміністрацію України відкликано через необхідності відтермінування початку функціонування системи.

В той же час, відповідно до вказаного оголошення ДСА України триває здійснення тестового режиму експлуатації системи.

З аналізу наведеного вбачається, що заява, подана у письмовій формі, має бути підписана власноруч або з використанням власного електронного цифрового підпису (у разі надходження по електронній пошті).

Отже, позивачем не дотримано приписів частини 2 статті 160 КАС України.

Таким чином, суддя зазначає позивачу про необхідність надання до суду оригіналу позовної заяви разом із належним чином засвідченими копіями додатків до неї та копіями позову для відповідачів.

Згідно п.2 ч.5, ч.6 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

В порушення вимог даної норми позивачем у позовній заяві не зазначено офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача та його ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

У позовній заяві позивач, посилаючись на перебування у «вимушеній» відпустці 2 місяці, що негативно впливає на його матеріальне становище, просить суд відстрочити йому сплату судового збору.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ч.2 ст. 8 вказаного Закону: суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч.1 ст.133 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору, з урахуванням передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» умов, є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суддя зазначає, що позивачем до суду не надано доказів його незадовільного майнового стану, так само як не надано доказів перебування у відпустці, а відтак суддя вважає, що відповідач не відповідає умовам, визначеним статтею 8 Закону України «Про судовий збір», які дають підстави для відстрочення особі сплату судового збору, а тому у задоволенні його клопотання про відстрочення йому сплати судового збору слід відмовити.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до суду подано позов без доказів сплати судового збору.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір»).

У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру з похідною до неї вимогою та одну вимогу майнового характеру, ціна позову 26393,12 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102,00 гривні.

Таким чином сума судового збору за вимогу майнового характеру становить 840,80 грн. (26393.12*1%=263.93, що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а за вимогу немайнового характеру – 840,80 грн.

Отже, позивачу слід надати до суду докази сплати 1681,60 грн. судового збору.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивач у позовній заяві посилається, зокрема, на отримання ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та на податкову декларацію, однак в порушення вимог ч.4 ст.161 КАС України позивач доказів на підтвердження вищевказаного до суду не надав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом даного позову є, зокрема, рішення Головного управління ДПС України в Одеській області № 0150615105 від 13.11.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до абзацу 2 частини 14 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внескупротягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Таким чином, строк звернення до суду з даними позовними вимогами становить десять днів.

При цьому, такий строк починає рахуватись з моменту, коли: 1) особа дізналася; або 2) повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суддя зазначає, що позивач у позовній заяві не зазначає, коли дізнався про порушення своїх прав.

При цьому, в матеріалах справи наявне платіжне доручення від 06.12.2019 року про оплату 3469,56 грн. штрафу та пені за вищевказаним рішенням Головного управління ДПС України в Одеській області № 0150615105 від 13.11.2019 року.

Тобто, позивач з 13.11.2019 року був обізнаний про оскаржуване рішення.

При цьому, з позовною заявою по справі №420/3498/20 позивач звернувся 23.04.2020 року, тобто більше ніж через чотири місяці з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення його прав, свобод чи інтересів в цій частині позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, суддя зазначає, що позивачем не надано доказів звернення до суду з дотриманням строку звернення з позовними вимогами щодо оскарження рішенням Головного управління ДПС України в Одеській області № 0150615105 від 13.11.2019 року та не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду оригіналу позовної заяви разом із належним чином засвідченими копіями додатків до неї та копіями для відповідачів, належним чином оформленої позовної заяви, доказів сплати 1681,60 грн. судового збору та доказів звернення до суду у строки, визначені ст.122 КАС України та ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» чи належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду (з копією відповідачу).

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеські області про визнання протиправною та скасування податкової консультації та рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали (з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-ІХ).

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Вовченко