Рішення № 88983500, 29.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/1096/20

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом №3 від 02.12.2018 Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю з метою виплати їм грошової компенсації, в частині відмови йому призначити грошову компенсацію для отримання житлового приміщення;

- зобов`язати відповідача призначати та виплати йому грошову компенсацію для отримання житлового приміщення відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №214 від 28.03.2018.

В обґрунтування позову вказано, що позивач проходив строкову військову службу в демократичній республіці Афганістан, під час проходження військової служби отримав поранення, захворювання, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби. Рішенням Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 27.03.2019 його та членів його сім`ї було поставлено на квартирний облік, в списки осіб, які користуються правом позачергового отримання житла. Позивач звертався до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської державної адміністрації Житомирської області із заявою та необхідним переліком документів про виплату йому грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214 та отримав відмову, яку в подальшому оскаржив до суду. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №240/10328/19 відмову відповідача скасовано, зобов`язано розглянути заяву належним чином. За результатами розгляду Комісією протокольним рішенням від 02.12.2019 №3 позивачу відмовлено у виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, з підстав того, що позивач не перебував на квартирному обліку станом на 1 січня 2018 року. Зазначену відмову позивач вважає протиправною, а тому просив позов задовольнити.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Від відповідача у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву. По змісту відзиву просять відмовити у задоволенні позову у зв`язку з тим, що у позивача відсутнє право на отримання компенсації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №214 від 28.03.2018.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 20.05.2019 звернувся до відповідача із заявою про виділення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення. До заяви додано копії паспорта, посвідчення, довідки про склад сім`ї, ідентифікаційного коду, рішення про квартирний облік у виконкомі сільської ради; довідка Коростенського МБТІ, інформацію з Державного реєстру, копії свідоцтва про одруження та витягу із протоколу ЦВЛК (а.с.7).

Листом від 05.12.2019 №01/6115 Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації за результатом розгляду документів ОСОБА_1 на право отримання грошової компенсації за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам надіслало витяг з протоколу засідання комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю з метою виплати їм грошової компенсації від 02.12.2019 №3 (а.с.8).

Зі змісту протоколу засідання комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю з метою виплати їм грошової компенсації від 02.12.2019 №3 встановлено, що право на грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей громадянин ОСОБА_1 не має, оскільки поставлений на квартирний облік 27.03.2019, що суперечить нормам постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 214, яка надає право на виплату грошової компенсації тим особам, які перебувають па обліку за місцем їх проживання станом на 1 січня 2018 року. У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 права на грошову компенсацію за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 214 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей", а отже відсутні підстави для розгляду питання щодо визначення розміру та виплати йому грошової компенсації (а.с.9-10).

Не погодившись з таким рішенням Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ) учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Згідно п.7 ч.2 ст.7 Закону № 3551-ХІІ до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у цих державах.

Пунктом 18 статті 13 Закону № 3551-ХІІ визначено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, як позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю І групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 214 від 28.03.2018 затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей та Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей.

Пунктом 1 Порядку та умов визначено механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція) і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСРстаном на 1 січня 2018 року.

Пунктом 1 Порядку виплати грошової компенсації визначено умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та які потребують поліпшення житлових умов (далі - грошова компенсація) і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР (далі - квартирний облік) та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр).

Згідно із п.5 Порядку виплати грошової компенсації за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, міських, районних у містах рад за рішенням виконавчого комітету міської, районної в місті (в разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м.Києві держадміністрації утворюються комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації (далі - комісія).

До складу комісії входять представники виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м.Києві держадміністрацій з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, всеукраїнських громадських об`єднань ветеранів (за їх згодою).

Пунктом 6 Порядку виплати грошової компенсації визначено, що до повноважень комісії належить: перевірка наявності в особи статусу члена сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та статусу особи з інвалідністю; визначення категорії особи як члена сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла; перевірка складу сім`ї особи з інвалідністю; перевірка наявності документів про взяття на квартирний облік членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особи з інвалідністю; перевірка факту спільного або окремого проживання членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, які мають право на грошову компенсацію; прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації; визначення розміру грошової компенсації; перевірка наявності майнових прав на нерухоме майно членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особи з інвалідністю, а також всіх членів родини, на яких розраховується грошова компенсація, або відчуження такого майна протягом п`яти років, що передують даті подання заяви про виплату грошової компенсації.

Відповідно до п.7 Порядку виплати грошової компенсації заява про призначення грошової компенсації подається членом сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, особою з інвалідністю (далі - заявник) або його (її) законним представником чи уповноваженою особою до органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку (далі - орган соціального захисту населення) особисто.

Згідно із п.п. 10, 11, 12, 13 Порядку виплати грошової компенсації орган соціального захисту населення протягом п`яти робочих днів з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами обстежує матеріально-побутові умови заявника, про що складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики. Після складення акта обстеження матеріально-побутових умов заявника орган соціального захисту населення не пізніше ніж через три робочі дні (у випадку, визначеному в пункті 22 цього Порядку, - не пізніше ніж через 10 робочих днів) вносить комісії подання про виплату грошової компенсації. Комісія протягом п`яти робочих днів з дня надходження подання розглядає його по суті та в присутності заявника або його законного представника чи уповноваженої особи приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової компенсації. За наявності письмового клопотання комісія може розглядати питання щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації за відсутності заявника або законного представника чи уповноваженої особи. У разі відсутності такого клопотання та/або неявки зазначених осіб розгляд відповідного питання переноситься на наступне засідання комісії.

Пунктом 15 Порядку виплати грошової компенсації визначено, що комісія приймає рішення про відмову в призначенні грошової допомоги заявнику з таких підстав: 1) загиблий не належав до осіб, статус яким установлено відповідно до пунктів 2, 13 - 15 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 2) особа з інвалідністю не належить до осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, та одержала інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що пов`язані з перебуванням у таких державах; 3) заявник не належить до членів сім`ї загиблого, визначених у пункті 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 4) заявник не перебуває на квартирному обліку з урахуванням вимоги, визначеної у пункті 9 цього Порядку; 5) категорія заявника як члена сім`ї загиблого є нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член сім`ї загиблого, в разі одночасного подання ними заяви про отримання грошової компенсації; 6) категорія заявника як члена сім`ї загиблого є нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член його сім`ї, який вже отримав житло або грошову компенсацію, - до виплати грошової компенсації всім членам сімей загиблих, які перебувають на обліку в Реєстрі та мають першочергове право на таку виплату; 7) заявнику вже надавалося житло або вже виплачувалася грошова компенсація як члену сім`ї загиблого та особі з інвалідністю I-II групи із числа учасників бойових дій на території інших держав.

Як встановлено судом, протоколом засідання комісії від 02.12.2019 №3 ОСОБА_1 відмовлено у розгляді питання щодо визначення розміру та виплати йому грошової компенсації у зв`язку з тим, що позивач поставлений на квартирний облік 27.03.2019, що суперечить нормам постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 214, яка надає право на виплату грошової компенсації тим особам, які перебувають па обліку за місцем їх проживання станом на 1 січня 2018 року.

Згідно з підпунктом 4 пункту 15 Порядку серед підстав відмови в призначенні грошової допомоги заявнику вказано: заявник не перебуває на квартирному обліку з урахуванням вимоги, визначеної у пункті 9 цього Порядку (а.с.9-10).

Пунктом 9 Порядку визначено, що вимога щодо обов`язкового перебування на квартирному обліку не поширюється на малолітніх і неповнолітніх дітей, які є членами сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла.

Згідно з рішенням від 27.03.2019 №32 Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області ОСОБА_1 та членів його сім`ї було поставлено на квартирний облік, в списки осіб, які користуються правом позачергового отримання житла (а.с.17).

Зі змісту Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, судом не встановлено умови на дотримання умови перебування особи на квартирному обліку з певного періоду.

Порядком визначено умову перебування особи на квартирному обліку на момент звернення до комісії з відповідною заявою та необхідними документами.

З огляду на наведене, вказана відповідачем підстава - відсутність факту перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку станом на 01.01.2018 є безпідставною та необґрунтованою жодною нормою чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю з метою виплати їм грошової компенсації №3 від 02.12.2018 в частині відмови позивачу у призначенні грошової компенсації для отримання житлового приміщення.

Щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача призначати та виплати позивачу грошову компенсації для отримання житлового приміщення відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №214 від 28.03.2018 слід зазначити наступне.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", зазначив, що "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі "Джорджевич проти Хорватії"2, п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі "Ван Остервійк проти Бельгії", п.п.36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Як встановлено судом, відповідач попередньо відмовляв позивачу у розгляді заяви про нарахування компенсації за належні для отримання жилі приміщення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №240/10328/19, що набрало законної сили 26.11.2019, визнано протиправними дії відповідача, зобов`язано Управління соціального захисту населення Управління праці та соціального захисту населення Коростенської державної адміністрації внести Комісії з розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю подання про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, згідно поданої заяви від 20.05.2019.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначати та виплати позивачу грошову компенсації для отримання житлового приміщення відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №214 від 28.03.2018.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, відповідачем не доведено правомірність дій щодо відмови у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, а тому позов ОСОБА_1 слід задовольнити.

Зважаючи на відсутність судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю з метою виплати їм грошової компенсації, оформлене протоколом №3 від 02.12.2019 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні грошової компенсацію для отримання житлового приміщення відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 214 від 28.03.2018.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області (вул.І.Франка,5, м.Коростень, Житомирська обл., 11500, код ЄДРПОУ 03192690) призначати та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) грошову компенсацію для отримання житлового приміщення відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 214 від 28.03.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва