Рішення № 88983428, 29.04.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/682/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.11.2019 за № 00000733200 на суму 17 000 грн. та № 00000723200 на суму 6 800 грн., на загальну суму 23 800 грн.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що відповідачем протиправно, лише на підставі протоколів про адміністративне правопорушення, складеного працівниками поліції, прийнято оскаржувані рішення без перевірки наявності складу адміністративного правопорушення в діях працівника позивача щодо реалізації пива неповнолітній особі та продажу алкогольних напоїв без відповідної ліцензії. Також вказано, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки позивача.

Представником відповідача до суду подано відзив на позов, відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі оскільки, на адресу ГУ ДПС у Кіровоградській області надійшли копії матеріалів про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду яких і були винесенні оскаржувані рішення.

Податкові повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 00000733200, № 00000723200 є законним та обґрунтованими, та винесеними у зв`язку з виявленими порушеннями, а саме спродажем не неповнолітній особі пива, та продажем алкогольних напоїв без відповідної ліцензії (а.с. 41-42).

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст. 257 КАС України, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на адресу ГУ ДПС у Кіровоградській області 04.11.2019 надійшли копії матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 та ч.2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме встановлення факту продажу пива неповнолітній особі продавцем магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , а також реалізація алкогольних напоїв без відповідної ліцензії на продаж алкогольних напоїв (а.с. 45-57).

13.11.2019 відповідачем на підставі протоколів про адміністративне правопорушення Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 25.07.2019 серія АПР 18 №576227, № 576232 прийнято податкові повідомлення - рішення № 00000723200, яким до ФОП ОСОБА_1 , за порушення п. 2 ч. 1 ст. 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" застосовано штрафні санкції у сумі 6 800 грн. (а.с.11), а також № 00000733200 яким до ФОП ОСОБА_1 , за порушення абз. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" застосовано штрафні санкції у сумі 17000 грн. (а.с. 10).

Не погодившись з оскаржуваними податковим повідомленням-рішенням, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Згідно до п.2 ч.1 ст. 153 Закону №481/95-ВР, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до абз.10 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, до суб`єктів господарювання у разі порушення ними вимог статті 153 даного Закону застосовуються фінансові санкції в сумі 6800 гривень.

Згідно абз. 6 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів за оптову і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Ч. 4 ст. 7 Закону №481/95-ВР визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, регламентований спеціальним Порядком, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 року.

Відповідно до п.5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відтак, притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності шляхом накладення відповідним рішенням штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) є одним із способів здійснення контролюючим органом заходів, спрямованих на запобігання порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Так, відповідно до ст.255 КУпАП, право складати протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію).

Відповідно до ст.257 КУпАП встановлено, що протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Статтею 221 КУпАП визначено, що районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ч.1 ст.156 КУпАП.

Статтею 218 КУпАП визначено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ч.2 ст.156 КУпАП.

Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.ч.1,2,5-7 ст. 283 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до п.7 Порядку №790 органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов`язані повідомити про ці порушення орган, який видав ліцензію на провадження зазначеного виду діяльності.

На підставі вищевикладених норм законодавства, суд дійшов висновку, що протокол, а саме від 25.07.2019 серія АПР 18 №576227, який складений органами внутрішніх справ (поліцією) повинен бути направлений саме до органу уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення, яким в даному випадку є адміністративна комісія при виконавчому комітеті, а протокол №576232, який складений органами внутрішніх справ (поліцією) повинен бути направлений саме до органу уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення, яким в даному випадку є відповідний суд.

Саме постанови, прийняті уповноваженими органами, є належним доказом вчинення порушень передбачених п. 2 ч. 1 ст. 153,абз. 6 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР.

Натомість позивачем, до прийняття постанов уповноваженими органами у справах про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, прийнято оскаржувані рішення на підставі протоколів про адміністративне правопорушення, який не є безумовним доказом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1, 2 ст.156 КУпАП.

Представником відповідача не надано до суду постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.156 КУпАП

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем, з порушенням вимог встановлених ч. 2 ст.2 КАС України, а саме необґрунтовано ( без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), упереджено, недобросовісно, нерозсудливо.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. (а.с.19,31).

Стосовно необхідності сплати на користь позивача витрат за надання правничих послуг адвоката в сумі 2500 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на викладене, позивачем або його представником повинен бути доведений сам факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у конкретному розмірі. При цьому суд зобов`язаний дослідити згоду позивача на оплату конкретної суми витрат на професійну правничу допомогу, оскільки при відмові в задоволенні позовних вимог ця сума покладається на самого позивача.

Так, представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу не надано ні розрахункового документу на підтвердження оплати таких витрат, ні детального розрахунку послуг наданих позивачу, а тому у стягненні витрат на правничу допомогу необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295-297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективана,55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправним та скасування рішень – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 13.11.2019 № 00000723200, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у сумі 6 800 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 13.11.2019 № 00000733200, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у сумі 17000 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області у розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Під час карантину, встановленого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, строки на апеляційне оскарження, визначені КАС України продовжуються на строк дії карантину.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун