Рішення № 88983396, 29.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/724/20

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача в частині ненадання йому повної та достовірної інформації на скаргу від 11.11.2019;

- зобов`язати відповідача надати позивачу повну та достовірну інформацію на скаргу від 11.11.2019.

В обґрунтування позову вказано, що позивач звертався до відповідача зі скаргою від 11.11.2019 на неправомірні дії працівника ОСОБА_2 . Позивач вказує, що відповідач не надає повну та достовірну інформацію за результатами розгляду скарги, а тому просив позов задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2020 головуючим суддею визначено ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е. від 21.02.2020 задоволено заяву про самовідвід справу передано для повторного визначення головуючого судді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2020 головуючим суддею визначено Панкеєву В.А.

Ухвалою судді від 02.03.2020 прийнято справу до спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

19 березня 2020 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого відповідач зазначив, що на скаргу направлену позивачем було надано відповідь, у зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою від 11.11.2019 до Житомирського міського голови. В прохальній частині скарги просив провести службове розслідування з приводу неправомірних дій з ознаками злочину за ст. ст. 364, 365, 366, 367, 370 КК України працівника ОСОБА_2 ; відібрати пояснення з приводу довіреності, підписів, відправлення документів (квитанцій) у посадових осіб: В.Краснопір (яка нібито підписувала лист від 09.09.2019), Острожинської (яка нібито готувала лист від 09.09.2019), А.В.Чернюк (яка нібито перевіряла законність та дійсність листа від 09.09.2019 за № В-4758); сповістити його про підсумки розслідування та вжиті заходи про запобігання правопорушень посадовими особами Житомирської міської ради (а.с.3 зворот).

Відповідачем до матеріалів справи надано копію листа від 25.11.2019 №В-5492, яким ОСОБА_1 надано відповідь на скаргу від 11.11.2019 №25.В-11334. По змісту повідомлено, що лист від 09.09.2019 за №В-4758 підписано особисто директором департаменту соціальної політики Житомирської міської ради ОСОБА_4 , і копію цього листа завірено особисто. Тому, проводити службове розслідування стосовно головного спеціаліста, юрисконсульта управління соціального захисту населення Корольовського районного департаменту соціальної політики Житомирської міської ради ОСОБА_2 відсутні будь-які підстави (а.с.35).

Вважаючи, що за скаргою від 11.11.2019 відповідачем не надано повну інформацію, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Приписами статті 40 Конституції України визначено, що держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Даною статтею також надано тлумачення зазначених термінів.

Зокрема, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно з ст.1 Закону України "Про інформацію", інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Приписами статті 5 Закону України "Про інформацію" визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно зі ст.10 вказаного Закону України "Про інформацію", за змістом інформація поділяється на такі види: інформація про фізичну особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; інформація про стан довкілля (екологічна інформація); інформація про товар (роботу, послугу); науково-технічна інформація; податкова інформація; правова інформація; статистична інформація; соціологічна інформація; інші види інформації.

Відповідно ч.6 ст.5 Закону України "Про звернення громадян" письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Приписами частини 1 статті 14 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Як свідчать матеріали справи, директор Департаменту соціальної політики листом від 25.11.2019 № В-5492 розглянула скаргу ОСОБА_1 адресовану міському голові ОСОБА_5 з приводу неправомірних дій працівника. По суті у задоволенні скарги щодо проведення службового розслідування відмовлено у зв`язку з безпідставністю.

З огляду на наведене, на питання, що поставлені у скарзі від 11.11.2019 надано відповідь позивачу в порядку розгляду звернень громадян.

Відповідно до наявних у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення від 27.11.2019 та копії чеку ПАТ "Укрпошта" № 1001502957902 від 27.11.2019, відповідь на скаргу позивача від 11.11.2019, оформлену листом від 25.11.2019 № В-5492, надсилалась позивачу 27 листопада 2019 року (а.с.36).

Зі змісту витягу трекінгу відстеження відправлення за №1001502957902 вручено особисто 02.12.2019 (а.с.49).

Варто зауважити, під час надання відповіді позивачу, відповідачем дотримано терміни розгляду звернень, що визначені нормами Закону України "Про звернення громадян".

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про відсутність зі сторони відповідача порушень вимог Законів України "Про звернення громадян", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію".

Слід звернути увагу, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, підстав для задоволення позову ОСОБА_1 судом не встановлено, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва