Рішення № 88982686, 22.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року Справа № 160/1752/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни, третя особа - Акціонерне товариство "Банк Форум" про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2020 року (направлена засобами поштового зв`язку 10.02.2020 року) ОСОБА_1 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л., третя особа - АТ "Банк Форум" в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. від 09.10.2019 року ВП № 60249264 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 3434 виданий 05.09.2019 року, вчиненого приватним нотаріусом ІМНО Київської області Кондратюком В.С., про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 51 196,87 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. від 17.12.2019 року ВП № 60249264 про арешт коштів боржника, що отримує дохід у філії банку АО "Укрсиббанк" банку АО "АЛЬФА-БАНК" № UА47 3003 4600 0002 6201 9016 1383 4.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач зареєстрована та проживає в Дніпропетровській області в АДРЕСА_2 . У виконавчому документі та в постановах приватного виконавця зазначено також адреса. Позивач ніколи не проживала у м. Київ, зареєстрованої нерухомості або будь-якого іншого майна, місцезнаходження якого м. Київ остання також не має. Позивач стверджує, що місцезнаходженням майна є не місце розташування самого банку, де відкритий рахунок, а самі банківські рахунки, на яких обліковуються кошти та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою відповідних платіжних інструментів, оскільки вони не є окремими речами чи їх сукупністю, а фактично вони є засобом обліку руху грошових кошик га призначені для виконання клієнтами платіжних систем певних операцій. Тому, дії приватного виконавця Павелків Т.Л. , яка відповідно до діючого законодавства має право вчиняти свою професійну діяльність лише в окрузі м. Київ, ними відкриття виконавчого провадження №60249264 стосовно особи яка проживає га зареєстровано в Дніпропетровській області, є безпідставними та такими що порушують норми діючого о законодавства та положення ст.24 ЗУ "Про виконавче провадження".

21.04.2020 року засобами електронного зв`язку на електронну адресу суду та 24.02.2020 року до канцелярії суду приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає, що постанова приватного виконавця Павелків (Вольф ) Т.Л . про відкриття виконавчого провадження № 60249264 від 09.10.2019 року на підставі заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження та ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження». На адресу приватного виконавця Павелків ( Вольф ) Т. Л. надійшла заява від АТ «Банк Форвард» про примусове виконання рішення. Відповідно до вказаної заяви позивач просив приватного виконавця відкрити за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 3434 виданого 05.09.2019 року приватним нотаріусом ІМНО Кондратюк В.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість у розмірі 51 196,87 грн. Відповідач просить звернути увагу суду на те, що стягувач повідомив приватного виконавця про те, що у боржника ОСОБА_1 наявне майно, а саме рахунок: № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Банк Форвард», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105. Таким чином приватний виконавець обґрунтовано відкрила виконавче провадження за місцезнаходження майна боржника. Крім того, позивач просить суд зокрема, визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. від 17.12.2019 року ВП № 60249264 про арешт коштів боржника, що отримує дохід у філії банку АО "Укрсиббанк" банку АО "АЛЬФА-БАНК" № UА47 3003 4600 0002 6201 9016 1383 4. Натомість позивачем не було наведено жодних доводів на порушення приватним виконавцем вимог чинного законодавства при винесенні постановами про арешт коштів боржника від 17.12.2019 року. Крім того, постанова про арешт коштів боржника від 17.12.2019 року приватним виконавцем була винесена на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження». Відтак, відповідач вважає, що спірні постанови винесені із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а позовна заява ОСОБА_1 є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 165 КАС України пояснення від третьої особи - Акціонерне товариство "Банк Форум" щодо позову або відзиву до суду не надходили.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2020 року зазначена вище справа розподілена та 14.02.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку; засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - "Копія" та у лівому нижньому куті документа - "Згідно з оригіналом"; витяг з офіційного інтернет ресурсу Укрпошти із зазначенням дати отримання листа від приватного виконавця для суду та для вручення відповідної кількості учасників справи; подання до суду обґрунтованого відповідного клопотання щодо залучення третьої особи із зазначенням її статусу (на стороні позивача або відповідача).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою. Прийняти до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. подати до суду засвідчену належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України копію виконавчого провадження №60249264. Попереджено приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - АТ "Банк Форум"(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 07.10.2019 року АТ «Банк Форвард» у відповідності до вимог ст. ст. 3, 4, 5, 19, 24, 28, п. 1 ч. 1 ст. 26, ч. 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» звернулось до приватного виконавця Виконавчого округу м. Київ Вольф Т.Л. із заявою про відкриття за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. за №3434 від 05.09.2019 про стягнення із боржника, яким є: ОСОБА_1 коштів у розмірі 51 196,87 грн.

Також, 07.10.2019 року АТ «Банк Форвард» до приватного виконавця Виконавчого округу м. Київ Вольф Т.Л. подано заяву, в якій стягувач повідомив про те, що підтверджує, що у клієнта, яким є ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_2 , виданий Саксаганським РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, дата видачі 25.08.2011, РНОКПП: НОМЕР_3 , є рахунок № НОМЕР_1 , UAH , від 06.02.2012, у валюті гривня, відкритий в АТ «Банк Форвард», який розташований: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105, індекс 01032.

Як убачається із матеріалів справи, та відповідно до інформації, яка міститься на сайті Автоматизована система виконавчого провадження Міністерства юстиції України (https://asvpweb.minjust.gov.ua) 09.10.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" розглянуто заяву про примусове виконання та відкрито викогавче провадження №60249264 з виконання виконавчого напису № 3434 виданого 05.09.2019 приватним нотаріусом ІМНО Київської області Кондратюк В.С. про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Банк Форвард" заборгованості в розмірі 51 196,87 грн.

17.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах): ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОТП БАНК", МФО 300528, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "Державний ощадний банк України", МФО 300465, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК", МФО 351005, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АЛЬФА-БАНК", МФО 300346, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", МФО 305299, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК", МФО 320478, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК", МФО 322001, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПУМБ" МФО 334851, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 58316,55 грн.

Також, 17.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною керуючись вимогами ст. 3, ч. 3 ст. 40, ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, якою стягнуто з боржника: ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_3 основну винагороду у сумі 5119,68 грн.

Вважаючи спірні постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника протиправними та безпідставними, позивач звернулась до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних постанов, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Місце виконання рішення визначене положеннями статті 24 Закону №1404-VIII.

Частинами 1 та 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Частиною третьою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місце знаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно частини першої статті 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Системний аналіз норм свідчить, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування, роботи боржника, або за місцезнаходженням його майна. Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим округом приватного виконавця Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни визначено: м. Київ.

Отже, відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону № 1404-VIII відповідач приймає до виконання виконавчі документи, та, відповідно, відкриває виконавче провадження за місцем проживання, перебування, роботи боржника, яким є Київ або у разі наявності майна боржника, місцем знаходження якого є м. Київ.

Як встановлено судом з наявних в матеріалах справи доказів, місцезнаходженням стягувача у виконавчому провадженні №60249264 - Акціонерне Товариство "Банк Форвард" є: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105, код ЄДРПОУ 34186061.

В той же час, боржник у виконавчому провадженні № 60249264 - ОСОБА_8 , фактично зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

До суду протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи не надано доказів наявності у позивача майна на території міста Києва.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові по справі №905/3542/15 від 10.09.2018 року зробив висновок, що безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об`єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію, як того вимагає скаржник (пункти 11, 12), у цій справі означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що місцезнаходженням безготівкових грошових коштів, розміщених на рахунку, відкритому у банківській установі, є місцезнаходження самої банківської установи.

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що приватний виконавець може приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.

Суд не вважає належним доказом наявності майна позивача на території міста Київ посилання стягувача АТ "Банк Форвард" у заяві про примусове виконання виконавчого напису на наявність у вказаному банку відкритого рахунку НОМЕР_1 , UAH від 06.02.2012, у валюті гривня, відкритий в АТ «Банк Форвард», оскільки доказів наявності на вказаному рахунку грошових коштів ОСОБА_1 відповідачем до суду не надано.

Отже враховуючи те, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 та за відсутності в неї майна в м. Києві, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято постанову від 09.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження та постанову від 17.12.2019 року про арешт коштів боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840,80 гривень, які підлягають стягненню з відповідача, що підтверджується квитанцією №45 від 10.02.2020 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-242, 244-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни, третя особа - Акціонерне товариство "Банк Форум" про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни від 09.10.2019 року ВП № 60249264 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 3434 виданий 05.09.2019 року, вчиненого приватним нотаріусом ІМНО Київської області Кондратюком В.С., про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 51 196,87 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни від 17.12.2019 року ВП № 60249264 про арешт коштів боржника, що отримує дохід у філії банку АО "Укрсиббанк" банку АО "АЛЬФА-БАНК" № UА47 3003 4600 0002 6201 9016 1383 4.

Стягнути з Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) сплачену суму судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) згідно квитанції №45 від 10.02.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник