Рішення № 88980982, 27.04.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/1001/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Незамай Д.Д.

за позовом: Приватного підприємства "Кріптон", вул. Хмельницьке шосе, буд.122, м. Вінниця, 21029; вул. М. Оводова, 24/1, м. Вінниця, 21010, код - 31325130

до: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний", вул. Краснова, буд. 6/1, м. Одеса, 65059, код - 20953647

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової Олександри Ігорівни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Журида Сергія Миколайовича

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за участю представників:

позивача: Мишковська Тетяна Миколаївна, ордер серії ВН №128684 від 21.11.2019 року, свідоцтво серії ВН № 000264 від 16.05.2018 року, паспорт НОМЕР_1 виданий Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій обл. від 16.03.1999 року

відповідача: Возікова Наталія Вікторівна, довіреність №577285 від 01.11.2019 року, посвідчення адвоката № 003093 від 15.11.2017 року

Васильєва Ксенія Вікторівна, довіреність № 000636 від 01.04.2020 року, свідоцтво серія ОД № 003743 від 17.04.2019 року

третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Буракова Олександра Ігорівна: не з`явилась

третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Журида Сергій Миколайович: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

26.11.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Кріптон" до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" про визнання виконавчого напису вчиненого 16.08.2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою Олександрою Ігорівною зареєстрованого в реєстрі за №771, про задоволення вимог Акціонерного банку "Південний" за кредитним договором №АС2017-02742 від 20.07.2017 року на суму 282 382,18 грн шляхом звернення стягнення на транспортний засіб, марки Skoda Kodiaq, рік випуску 2017, колір білий, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1984, тип транспортного засобу загальний легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_3 , Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 виданого 19.07.2017 року центром 0541, який належить Приватному підприємству "Кріптон" таким, що не підлягає виконанню.

В якості підстави заявлених вимог позивач посилається на те, що 05.08.2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою О.І вчинено виконавчий напис та зареєстровано в реєстрі за № 771.

За змістом якого, задоволено вимоги Акціонерного банку "Південний" за кредитним договором №АС2017-02742 від 20.07.2017 року на суму 282 382,18 грн шляхом звернення стягнення на транспортний засіб, марки Skoda Kodiaq, рік випуску 2017, колір білий, кузов № НОМЕР_5 , об`єм двигуна 1984, тип транспортного засобу загальний легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_6 , Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 виданого 19.07.2017 року центром 0541, який належить Приватному підприємству "Кріптон".

16.08.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Журид С.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59831663.

За твердженнями позивача, виконавчий напис вчинений з порушеннями чинного законодавства та є таким, що не підлягає виконанню.

З метою захисту своїх прав, Приватне підприємство "Кріптон" звернулось відповідним позовом до суду.

Також, 26.11.2019 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 21.11.2019 року), в якій останній просить суд витребувати від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової Олександри Ігорівни копії документів на підставі яких вчинено виконавчий напис № 771 від 05.08.2019 року про стягнення заборгованості за Кредитним договором № АС 2017-02742 від 20.07.2017 року на загальну суму 282 382,18 грн з ПП "Кріптон" на користь АБ "Південний".

Ухвалою суду від 02.12.2019 року позов залишено без руху відповідно п.1 ч.1 ст.164 ГПК України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

12.12.2019 року до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків до позовної заяви (б/н від 21.11.2019 року).

Ухвалою суду від 17.12.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.01.2020 року.

За результатами проведеного 15.01.2020 року судового засідання суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 06.02.2020 року о 10:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 20.01.2020 року повідомлено учасників справи про дату проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 29.01.2020 року вирішено судове засідання 06.02.2020 року о 10:00 год. провести в режимі відеоконференції. Доручено Малиновському районному суду м. Одеси (зал ВКЗ №1) забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" адвоката Андебури А.І.

31.01.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 28.01.2020 року на позовну заяву.

05.02.2020 року до суду від третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової Олександри Ігорівни надійшли письмові пояснення № 7/01-16 від 29.01.2020 року. Також, у письмовому поясненні міститься клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи.

06.02.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 05.02.2020 року про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У судове засідання 06.02.2020 року, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явився представник відповідача. Позивач та треті особи повноважних представників в судове засідання не направили.

За результатами проведеного 06.02.2020 року судового засідання суд постановив ухвали про продовження, з власної ініціативи, строку підготовчого провадження на тридцять днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/1001/19 на 20.02.2020 року о 10:30 год., які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 20.02.2020 року визначено наступну дату підготовчого засідання на 05.03.2020 року.

За результатами проведеного 05.03.2020 року судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/1001/19 на 13.03.2020 року о 10:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 06.03.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

12.03.2020 року до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 10.03.2020 року. В якості додатків до пояснень додано ряд додаткових документів.

Також, 12.03.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшов лист (б/н від 12.03.2020 року).

В судовому засіданні 13.03.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1001/19 для судового розгляду по суті на 17.03.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

При цьому, суд з метою належного повідомлення представників сторін про дату судового засідання дійшов висновку про призначення наступної дати судового засідання в режимі відеоконференції на 09.04.2020 року.

Ухвалою суду від 13.03.2020 року повідомлено сторін про дати наступних судових засідань.

В судовому засіданні 17.03.2020 року відкладено розгляд справи до 09.04.2020 року, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 17.03.2020 року.

09.04.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 08.04.2020 року про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з обмежувальними заходами введеними на період дії карантину.

В судовому засіданні 09.04.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на підставі ч.2 ст.202, ч.1 ст.216 ГПК України до 27.04.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 09.04.2020 року.

Ухвалою суду від 13.04.2020 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

23.04.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 23.04.2020 року, в яких останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

27.04.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 27.04.2020 року), в якому останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд проводити судові дебати за відсутності представника позивача.

Судове засідання 27.04.2020 року проводиться в режимі відеоконференції з Господарським судом Одеської області на підставі ухвали суду від 13.04.2020 року.

В судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача. Треті особи (приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Буракова О.І. та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Журида С.М.) правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

При цьому, суд зазначає, що ухвала суду від 13.04.2020 року, яка надіслана на адреси третіх осіб на дату судового засідання до суду не повернулись.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників третіх осіб.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, розглянув матеріали справи, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.

В якості підстав заявлених вимог позивач посилається на незаконність вчинення 05.08.2019 року виконавчого напису, що зареєстрований за № 771 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою О. І. на договорі застави транспортного засобу від 20.07.2017 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством АБ "Південний" та Приватним підприємством "Кріптон", посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Подолян О.О. реєстровий №2653, про звернення стягнення на транспортний засіб марки SKODA KODIAQ, рік випуску 2017, колір білий, кузов № НОМЕР_5 , об`єм двигуна 1984, тип транспортного засобу ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, реєстраційний номер НОМЕР_6 для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний" за кредитним договором № АС2017-02742 від 20.07.2017 року у сумі 282 382,18.

Позивач вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, вказуючи на те що:

- вчиняючи виконавчий напис нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч.1 ст.88 Закону України "Про нотаріат" про безспірність заборгованості, а розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, процентів за користування кредитом у виконавчим написі зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача і не відповідає дійсній сумі заборгованості;

- документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, її розмір, безспірність заборгованості боржника та які встановлюють факт прострочення виконання зобов`язання, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки тільки первинні документи є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій;

- відповідно до статті 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачам та за умови, що з дня виникнення права вимоги не минуло більше трьох років, а у правовідносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявлені позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, з тих підстав, що 20.07.2017 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк "Південний" (Банк) та Приватним підприємством "Кріптон" (Позичальник) укладено кредитний договір №АС2017-02742 відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 698 041,20 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит згідно графіку повернення кредиту не пізніше 17 липня 2020 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 19% річних.

Всупереч зазначеним умовам договору кредиту, Позичальником неналежним чином виконуються прийняті за договором зобов`язання, а саме починаючи з березня 2019 року Позичальник допускав прострочення виконання зобов`язань за договором кредиту, внаслідок чого у Приватного підприємства "Кріптон" станом на 03.06.2019 року утворилась заборгованість в сумі 63 637,75 грн, з яких 57 560,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 6 077,75 грн прострочена заборгованість за процентами та 2 361,30 грн неустойки. Прострочена заборгованість по кредиту та відсоткам за кредитним договором тривала понад тридцять календарних днів.

03.06.2019 року на адресу Приватного підприємства "Кріптон було направлено повідомлення (вих. № 14-001-21771БТ-2019) з вимогою погашення заборгованості за кредитним договором протягом 30-ти календарних днів. Однак, заборгованості погашено не було.

При цьому, відповідач зазначає, що зобов`язання ПП "Кріптон" забезпечені заставою рухомого майна, згідно договору застави транспортного засобу від 20.07.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Подолян О.О. під реєстровим № 2653. Предметом застави згідно договору застави є транспортний засіб марки SKODA KODIAQ, рік випуску 2017, колір білий, кузов № НОМЕР_5 , об`єм двигуна 1984, тип транспортного засобу ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; державна реєстрація транспортного засобу підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 .

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" заставодержатель має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави, зокрема, але не виключно шляхом реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відомості про початок процедури звернення стягнення були зареєстровані у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 60040368 від 03.06.2019 року.

Враховуючи те, що ПП "Кріптон" понад 30 днів не виконував зобов`язання за Кредитним договором та вимогу Банку вих.№ 14-001-21771БТ-2019 від 03.06.2019 року, у Банка виникло право задовольнити свої вимоги за кредитом за рахунок предмету застави згідно Договору застави шляхом вчинення виконавчого нотаріуса на Договорі застави.

Відповідач звернувся із заявою про вчинення виконавчого напису за вих. № 14-001-29604БТ-2019 від 23.07.2019 року до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової О.І.

05.08.2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою О.І. під реєстровим № 771 було вчинено виконавчий напис на договорі застави транспортного засобу від 20.07.2017 року.

Щодо безспірності заборгованості відповідач зазначає, що на виконання ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та п.1 Переліку документів, затверджених Постановою КМУ 29.06.1999 р. № 1172, відповідачем приватному нотаріусу надано: договір застави, посвідчений 20.07.2017 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Подолян О.О. зареєстрований в реєстрі за №2653 - оригінал; кредитний договір №АС2017-02742 від 20.07.2017 року - копія; повідомлення за вих.№14-001-21771БТ-2019 від 03.06.2019 року, що була надіслана ПП "Кріптон" та копія кур`єрської накладної від 03.06.2019 року № 0024447 - копії; розрахунок заборгованості за Кредитним договором №АС2017-02742 від 20.07.2017 року станом на 23.07.2019 року, виписки за рахунками обліку заборгованості за Кредитним договором №АС2017- 02742 від 20.07.2017 року.

Банк як кредитор за кредитним договором та Заставодержатель за договором застави для вчинення Виконавчого напису на Договорі заставі надав приватному нотаріусу повний та вичерпний перелік документів, які встановлюють наявність заборгованості Позивача перед Банком, така заборгованість станом на момент вчинення виконавчого напису є безспірною та підлягає стягненню за рахунок предмету застави згідно виконавчого напису на договорі застави.

За твердженням відповідача позивач, звертаючись із позовом до суду про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не довів, що заборгованість за виконавчим написом не є безспірною та виконавчий напис вчинено із порушенням норм чинного законодавства.

У письмових поясненнях Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Буракова О.І., вважає заявлені позовні вимоги незаконними та необґрунтованими, вказуючи на те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинявся на законних підставах, відповідно до інструкцій, законів, та інших нормативно-правових актів, якими передбачено вчинення нотаріусом виконавчих написів, при наявності наданих з боку Банку всіх необхідних документів, що вимагаються для здійснення такої нотаріальної дії. Вчинений виконавчий напис не призвів до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувана, а відтак відсутні підстави у визнанні його таким, що не підлягає виконанню.

Також, у поданих до суду письмових поясненнях Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" стверджує, що позивач неналежним чином виконував умови кредитного договору №АС2017-02742 від 20.07.2017 року, зокрема з березня 2019 року почав допускати прострочення виконання зобов`язань по сплаті нарахованих відсотків. Дані обставини підтверджені випискою по обліку прострочених відсотків № НОМЕР_8 , з якої вбачається, що прострочення зобов`язань по сплаті нарахованих відсотків почалися з березня 2019 року, а нараховані відсотки за березень Відповідач сплатив лише в травні (02.05.2019 року), і те не в повній сумі (з 5 225,85 грн оплачено лише 5 000,00 грн). В той же час, вже були нараховані відсотки за квітень, які також не були оплачені вчасно Відповідачем. Внаслідок таких обставин прострочена заборгованість за відсотками фактично не погашалася, щоразу збільшувалася і лише була закрита 06.06.2019 року та 07.06.2019 року в сумі 6 077,75 грн. Після цієї дати погашення заборгованості взагалі не відбувалося.

На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису прострочена заборгованість продовжувала існувати, вимога Банку про дострокове виконання зобов`язань Позичальником не виконана, та більш того - зобов`язання не виконуються на даний час. Дані обставини не спростовані Позивачем жодним належним доказом.

Судом встановлено, що 20.07.2017 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк "Південний" (Банк) та Приватним підприємством "Кріптон" (Позичальник) укладено кредитний договір № АС2017-02742 (а.с.19-26, т. 1).

Відповідно п.1.1 Кредитного договору Банк зобов`язується надати Позичальнику кредит у сумі 698 041,20 грн, а Позичальник зобов`язується повернути кредит згідно графіку повернення кредиту не пізніше 17.07.2020 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 19% річних.

Згідно п. 1.2 Кредитного договору цілі, на які налається кредит: придбання автомобілю SKODA KOD1AQ, 2017 року виготовлення.

Забезпеченням виконання зобов`язань за даним договором є:

- транспортний засіб SKODA KODIAQ, 2017 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_6 , то належить Позичальнику;

- порука фізичної особи ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 (п. 1.3 Кредитного договору).

За змістом п. 2.1 Кредитного договору кредит надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника або шляхом оплати наданих Позичальником платіжних документів безпосередньо з позичкового рахунку. Повернення кредиту здійснюється Позичальником, відповідно до графіку повернення кредиту, який є невід`ємною частиною даного договору, на рахунок № НОМЕР_10 в Банку, м. Одеса, МФО 328209, Графік повернення кредиту може змінюватись за домовленістю сторін шляхом підписання уповноваженими представниками сторін нової редакції графіку.

Підтвердженням повернення сум по кредиту є виписка за вказаним рахунком.

При неповерненні кредиту в термін, обумовлений в п. 1.1. даного Договору або в термін, вкачаний у вимозі Банка про дострокове повернення кредиту згідно п.3.3.4. даного Договору, або при неповерненні частини кредиту в строки, обумовлені у графіку повернення кредиту, заборгованість за кредитом чи відповідна частина заборгованості за кредитом переноситься на рахунок прострочених кредитів.

Згідно п. 2.2 Кредитного договору проценти, нараховані за період з останнього робочого дня місяця, що передує поточному, до 20 числа поточного місяця підлягають сплаті протягом 2-х робочих днів (враховуючи день нарахування), проте не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Проценти, нараховані за період з 20 числа до останнього робочого дня поточного місяця підлягають сплаті протягом 2-х робочих днів (враховуючи день нарахування), проте не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

У відповідності до п. 3.3.4 Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення суми кредиту, процентів та плати за кредитне обслуговування за ним, протягом строку, встановленого в вимозі Банку, направленої на адресу Позичальника, а у разі невиконання відповідної вимоги Банку, звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) та/або звернутися до суду у випадках, зокрема у випадку несплати процентів понад тридцять календарних днів від дати їх нарахування; невиконання графіку повернення кредиту.

Також до Кредитного договору № АС2017-02742 від 20.07.2017 року підписано Графік повернення кредиту, за змістом якого сторонами погоджено дати та сми повернення кредиту (а.с. 27, т. 1).

Крім того, 20.07.2017 року між Приватним підприємством "Кріптон" (Заставодавець) та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" (Заставодержатель) укладено договір застави транспортного засобу (а.с. 28-33, т. 1).

Відповідно до 1.1 предметом договору є надання Заставодавцем в заставу транспортного засобу, опис якого зазначений в п. 1.4 даного договору, в забезпечення виконання зобов`язань Заставодавця перед Заставодержателем, в силу чого Заставодержатель має вищий пріоритет: (переважне право) в разі невиконання Заставодавцем зобов`язань, забезпечених заставою, одержати задоволення вимог за рахунок переданого в заставу за цим договором транспортного засобу переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

Згідно п. 1.2 Договору заставою забезпечується, виконання зобов`язань Заставодавця, що випливають з кредитного договору від 20.07.2017 року № АС2017-02742 та всіх додаткових угод до нього, згідно з яким Заставодержатель зобов`язується надати Заставодавцю кредит на суму 698 041,20 грн терміном повернення 17.07.2020 року, на цілі, вказані в Кредитному договорі, а Заставодавець зобов`язується в розмірі, на умовах та в строки, визначені в Кредитному договорі, повернути Заставодсржатслю кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити штрафи та пені, передбачені умовами Кредитного договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

У разі визнання Кредитного договору недійсним, заставою за цим договором забезпечується повернення Заставодавцем грошових коштів, які згідно вимог чинного законодавства або відповідного рішення суду останній зобов`язаний буде повернути Заставодержателю (п.1.2.1 Договору).

За змістом п. 1.4 Договору в забезпечення виконання власних зобов`язань за Кредитним договором Заставодавець надав в заставу транспортний засіб (предмет застави): марка SKODA KODIAQ, рік випуску 2017, колір білий, кузов № НОМЕР_5 , об`єм двигуна 1984, тип транспортного засобу ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Державна реєстрація Предмету застави підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_7 , виданого центром НОМЕР_11 НОМЕР_12 , зареєстрованого 19.07.2017 року.

Застава за цим договором поширюється на страхове відшкодування в разі настання страхового випадку щодо Предмету застави або будь-яке інше відшкодування, отримане Заставодавцем унаслідок вилучення або втрати Предмету застави. Вказаний вище транспортний засіб передається в заставу разом з усіма його приналежностями. Предмет застави знаходиться за адресою: місто АДРЕСА_1 .

Згідно п. 1.5 Договору на строк дії цього договору предмет застави залишається у володінні та користуванні Заставодавця.

За домовленістю сторін вартість предмету застави становить 769 644,17 грн (п. 1.7 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1.8,2.1.8.1. Договору застави, Заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на Предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов`язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані Заставодавцем.

Згідно із п. 3.1. Договору застави, звернення стягнення на Предмет застави відбувається випадках, передбачених цим Договором, і здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Відповідно до п. 3.2. звернення стягнення і реалізація Предмету застави здійснюється у позасудовому порядку, або на підставі рішення суду.

Заставодержатель має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет застави, зокрема шляхом реалізації Заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 3.3 Договору).

Позичальник сплачує неустойку (штраф, пеню), передбачену даним розділом договору за письмовою вимогою Банку. При надходженні відповідної письмової вимоги Банку, Позичальник сплачує вказану неустойку на рахунок № НОМЕР_13 в Банку м. Одеса, МФО 328209. Підтвердженням сплати неустойки є виписка за сказаним рахунком. Неустойка сплачується Позичальником у строки визначені вимогою Банку (п. 4.1 Кредитного договору).

Згідно п. 4.2 Кредитного договору при невиконанні чи неналежному виконанні зобов`язань, передбачених п.п. 3.2.2, 3.2.3, 3.2.11 даного договору, Позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого зобов`язання за кожний день прострочення виконання такого зобов`язання до повного його виконання, включаючи день платежу. Для розрахунку пені використовується практична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у році.

20.07.2017 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк "Південний" (Банк) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки, за умовами якого Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов`язань Приватного підприємства "Кріптон" (Позичальник), що виникли із кредитного договору № АС2017-02742 від 20.07.2017 року та всіх додаткових угод до нього, в тому числі і тих, що будуть укладені в майбутньому, згідно з яким Кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредит на суму 698 041,20 грн, а Позичальник зобов`язується в розмірі, на умовах та в строки визначені в кредитному договорі, повернути Кредитору кредит, сплатити відсотки за фактичний термін користування кредитом, а також сплатити штрафи та пені, передбачені умовами кредитного договору та обраховані Кредитором (а.с. 35-36, т. 1).

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору від 20.07.2017 року Приватного підприємства "Кріптон" станом на 03.06.2019 року утворилась заборгованість в сумі 63 637,75 грн, з яких: 57 560,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 6 077,75 грн прострочена заборгованість за процентами, 2 361,30 грн неустойки.

Суд критично оцінює доводи позивача відносно відсутності первинних документів, які підтверджують безспірність заборгованості за кредитним договором, як підставу вчинення виконавчого напису.

Прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором мало місце починаючи з 01.03.2019 року, що судом встановлено з розрахунку суми заборгованості, пені (том. 1 а.с. 147, 148) та наданих банківських виписок (том. 1 а.с. 159 - том. 3 а.с. 71).

В силу приписів ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Суд виходить з того, що відповідачем не спростовувався факт наявності прострочення з виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, заперечення зводились до перерахування 07.06.2019 року грошових коштів в сумі 63 637,75 грн.

Внаслідок прострочення з 01.03.2019 року станом на 03.06.2019 року відповідач набув права вимоги дострокового виконання усіх зобов`язань за кредитним договором, тому перерахування та примусове списання частини заборгованості 06.07.2019 року та 07.06.2019 року (том. 4 а.с. 53) відповідачем не спростовує права банку на звернення до нотаріуса з метою вчинення виконавчого напису.

Наданими банківськими виписками та письмовими пояснення ПАТ АБ "Південний" доведено, що сплачені позивачем кошти враховано при визначенні суми боргу станом на 23.07.2019 року (кінцева дата періоду заборгованості, яка відображена у виконавчому написі) та станом на 05.08.2019 року (дата вчинення виконавчого напису).

Зазначені доводи відповідача не спростовано позивачем та узгоджуються з наявними у справі доказами, оскільки різниця між визначеною у повідомленні банку від 03.06.2019 року сума боргу (337 633,90 грн.) та розміром заборгованості, котра зазначена у виконавчому написі (282 382,18 грн) становить перераховану ПП «Кріптон» суму (63 637,75 грн) та додаткового нараховані проценти за користування кредитними коштами за період з 07.06.2019 по 22.07.2020 рр. (том. 4 а.с. 62).

При цьому, суд зазначає, що зазначення у виконавчому написі суми заборгованості відмінної від суми вказаної у заяві (повідомленні) не може слугувати підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Сума яка вказана у виконавчому написі є підтвердженням неналежного виконання позивачем своїх обов`язків згідно кредитного договору та слугує підставою для звернення із вказаною вимогою до нотаріуса про повернення об`єкта застави.

Зміст договірних відносин сторін свідчать про виникнення між сторонами майново-господарських зобов`язань, заснованих на положеннях кредитного договору та договору застави, які врегульовано положеннями ст. ст. 509, 526, 1046-1050, 1054, 1056(1) ЦК України.

За приписами статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Статтею 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

В даному спорі забезпечене заставою зобов`язання виникло у позивача з Договору поставки перед позивачем - оплатити поставлений товар, а похідним зобов`язанням позивача перед відповідачем - забезпечити виконання первісного зобов`язання за рахунок майбутнього врожаю позивача.

Згідно з ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 19 Закону України "Про заставу" передбачає, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

В силу приписів ч.1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (абз. 7 ст. 20 Закону України "Про заставу").

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (далі - Закон) до забезпечувальних обтяжень, зокрема, належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 ЦК України, що виникає на підставі договору.

Статтею 24 вказаного Закону передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється, зокрема, на підставі виконавчого напису нотаріуса, в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Так, виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України "Про нотаріат". Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (абз. 7 ст. 20 Закону України "Про заставу").

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (далі - Закон) до забезпечувальних обтяжень, зокрема, належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 ЦК України, що виникає на підставі договору.

Статтею 24 вказаного Закону передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється, зокрема, на підставі виконавчого напису нотаріуса, в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат").

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат"). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначає Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999.

Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за №296/5 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють заборгованість.

Суд виходить з того, що банком дотримано вищенаведених вимог нормативних актів.

Так, 03.06.2019 року на адресу Приватного підприємства "Кріптон" було надіслано повідомлення (вих.№ 14-001-21771БТ-2019) про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та необхідність протягом 30-ти днів від дати направлення вимоги поганити в повному обсязі заборгованість за кредитним договором в сумі 337 633,90 грн, з якої заборгованість за кредитом - 329 021,20 грн, заборгованість за процентами - 6 251,40 грн, пеня - 2 361,30 грн (а.с. 143-146, т. 1).

Вказана вимоги була Позичальнику вручена 10.06.2019 року що підтверджується накладною № 0024447 від 03.06.2019 року (а.с. 146, т. 1).

23.07.2019 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Південний" звернулося із заявою про вчинення виконавчого напису за вих. № 14-001- 29604БТ-20І9 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової О.І.

До вказаної заяви були додані документи: договір застави, посвідчений 20.07.2017 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Подолян О.О. зареєстрований в реєстрі за №2653; кредитний договір №АС2017-02742 від 20.07.2017 року; повідомлення за вих.№ 14-001-21771 БТ-2019 від 03.06.2019 року; розрахунок заборгованості за Кредитним договором №АС2017-02742 від 20.07.2017 року станом на 23.07.2019 року; виписки за рахунками обліку заборгованості за кредитним договором №АС2017-02742 від 20.07.2017 року, довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л. І. від 15.08.2018 р. № 1113 (том. 3 а.с. 80-222).

05.08.2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою О. І. під реєстровим № 771 було вчинено виконавчий напис на договорі застави, згідно з яким: запропоновано звернути стягнення на транспортний засіб марки SKODA KODIAQ, рік випуску 2017, колір білий, кузов № НОМЕР_14 , об`єм двигуна 1984. тип транспортного засобу ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ УН1ВЕРСАЛ-В. реєстраційний номер НОМЕР_6 для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Південний” за Кредитним договором № АС2017-02742 від 20.07.2017 року за період з 20.07.2017 року по 23.07.2019 року у сумі 282 382,18 грн, з яких: 271 461,20 грн залишок заборгованості за кредитом, 7 806,02 грн залишок заборгованості за процентами, 3 114,96 грн пеня, та витрати за здійснення виконавчого напису у сумі 1 500,00 грн (а.с.18, т. 1).

16.08.2019 року на підставі виконавчого напису приватним виконавцем Журид С.М. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 59831663. За змістом якої звернено стягнення на транспортний засіб марки SKODA KODIAQ, рік випуску 2017, колір білий, кузов № НОМЕР_14 , об`єм двигуна 1984. тип транспортного засобу ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ УН1ВЕРСАЛ-В. реєстраційний номер НОМЕР_6 (а.с.40-42, т. 1).

Отже, з наданих приватним нотаріусом копій матеріалів нотаріальної справи судом встановлено, що відповідачем надано нотаріусу документи на підтвердження існування договірних зобов`язань, передачі транспортного засобу у заставу та нотаріального посвідчення даного договору, банківські виписки, котрі підтверджують юридичні факти видачі кредиту та проведення часткового розрахунку, а також розрахунок суми основного боргу, нарахованих процентів та пені.

Крім того, відповідно до ч. 1, 3 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 № 1255-IV (з наступними змінами та доповненнями) звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Така вимога узгоджується з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", згідно з якою обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Великою палатою Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №320/8269/15-ц було наголошено, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Вказані вимоги є імперативними і не виконуються на розсуд стягувача.

Оскільки, матеріали справи містять докази направлення відповідачу відповідного повідомлення від 03.06.2019 року та реєстрації намірів звернути стягнення на заставне майно у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна (том. 1 а.с. 158), тому суд доходить висновку про виконання відповідачем вказаних вимог закону.

Виконавчий напис вчинюється нотаріусом за умови додержання одночасно таких умов: наявності документу, за яким вчинюється виконавчий напис, в переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, безспірності вимог та спливу не більше одного року з дня виникнення права вимоги у відносинах між юридичними особами.

Позивач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17) щодо строку вчинення виконавчого напису.

Однак, дана правова позиція не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки прострочення мало місце у березні 2019 року, банк звернувся з повідомлення про дострокове виконання грошових зобов`язань 03.06.2019 року, до нотаріуса 05.08.2019 року, тобто з моменту виникнення права имоги минуло менше одного року, що унеможливлює визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з цих підстав.

Таким чином, судом не встановлено порушень процедури видачі виконавчого напису.

Відносно недотримання вимог щодо безспірності вимог суд виходить з того, що відповідачем не надано доказів оспорення у судовому порядку зазначеної у виконавчому написі суми основного боргу.

Ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів (постанова Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 405/1015/17).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів

Судом встановлено факт вчинення виконавчого напису на підставі наданого нотаріального посвідченого договору застави транспортного засобу, який включено до переліку документів, на яких можуть вчинитися виконавчі написи, наявність заборгованості по кредитному договору, що доводить безспірність заборгованості.

Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Крім того, суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо протиправного включення до виконавчого напису відсотків за користування кредитними коштами після пред`явлення вимоги про дострокове виконання грошових зобов`язань, враховуючи наступне.

В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому, суд вважає за необхідне проаналізувати підстави застосування до спірних правовідносин висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2018 року, на чому наполягав представник відповідача.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12, відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, Верховним Судом визначено наступні умови припинення нарахування процентів:

- закінчення визначеного договором строку кредитування, за відсутності іншої домовленості сторін;

- пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове виконання зобов`язань, тобто строк виконання яких ще не настав (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Суд також враховує фактичні обставини, на підставі яких Верховним Судом здійснено відповідні висновки. Так, предметом розгляду був спір за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до фізичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У цій справі строк договору сторони окремо не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання. Так, суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що 3 червня 2006 року сторони уклали договір, за умовами якого відповідач отримав строком на 24 місяці, тобто до 3 червня 2008 року включно, кредитні кошти у національній валюті у розмірі 8 235,50 грн., які зобов`язався повернути зі сплатою відсотків у розмірі 25,08 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом (п. 36 Постанови).

Отже, договірні відносини сторін містили чіткий строк кредитування та сплати процентів.

Однак, п.2.2. Кредитного договору №АС2017-02742 від 20.07.2017 року визначено термін нарахування процентів: з дати виникнення фактичної заборгованості до дати повного погашення кредиту. Договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань за даним Договором (п. 5.1. Договору).

Шляхом підписання кредитного договору позивач підтверджено право Банку самостійно визначати у повідомленні про дострокове повернення суми кредиту дату такого погашення (п. 3.3.4. Договору), а також спосіб отримання такого повідомлення, яке вважається врученим у належний спосіб за умови направлення на адресу відповідної сторони (п. 6.7. Договору).

При цьому, позивач отримав вказане повідомлення 10.06.2019 року (том. 1 а.с. 146) та не оспорював даних обставин.

Тобто, положення договірних відносин у справі №902/1001/19 є відмінними від тих, які були предметом розгляду в рамках справи №444/9519/12, що виключає застосування описаних висновків Великої Палати Верховного Суду.

Аналогічні висновки стосовно підстав відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду підтримано Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду при розгляду справи №913/11/18 від 13.12.2018 року, з огляду на зміст договірних правовідносин сторін.

Так, колегія суддів зазначає, що сторонами з урахуванням принципу свободи договору (статті 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 ЦК України, допускає нарахування Банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

З огляду на фактичний зміст договірних зобов`язань у справі №902/1001/19 суд надає перевагу правовій позиції Верховного суду у справі №913/11/18.

Отже, суд вважає правомірним нарахування відповідачем процентів за користування кредитними коштами після направлення вимоги про дострокове виконання зобов`язань та включення до виконавчого напису збільшеної суми процентів, нарахованих за період з 03.06.2019 по 23.07.2019 рр.

Підсумовуючи викладене вище, суд виходить з того, що на виконання вимог ст. ст. 73, 78-80 ГПК України позивачем не доведено належними та допустимими засобами доказування протиправність вчинення оспорюваного виконавчого напису як з підстав порушення процедури видачі, так і вимог щодо безспірності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки, представником відповідача заявлено у судовому засіданні про необхідність надання доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, розподіл судових витрат буде здійснено судом при винесенні додаткового судового рішення (ст. 221 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Приватного підприємства "Кріптон" (код - 31325130) до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (код - 20953647) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 05.08.2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою Олександрою Ігорівною, зареєстрованого в реєстрі за №771, про задоволення вимог Акціонерного банку "Південний" за Кредитним договором №АС2017-02742 від 20.07.2017 року на суму 282 382,18 грн шляхом звернення стягнення на транспортний засіб, марки Skoda Kodiaq, 2017 року випуску, колір білий, кузов № НОМЕР_15 , об`єм двигуна 1984, тип транспортного засобу загальний легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_16 , Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_17 , виданого 19.07.2017 року центром 0541, який належить Приватному підприємству "Кріптон".

2. Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.

3. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 12.05.2020 року о 09:30 год.

4. Участь представників сторін у судовому засіданні не є обов`язковою.

5. Встановити сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 04.05.2020 року включно.

6. Судове засідання 12.05.2020 року о 09:30 год. провести у режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, зал №1.

7. Доручити Господарському суду Одеської області (зал №11) забезпечити проведення судового засідання 12.05.2020 року о 09:30 год., в режимі відеоконференції за участю представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний".

8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Роз`яснити, що згідно положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" (реєстр.№3275) від 30.03.2020 року, який набрав чинності 02.04.2020 року, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст судового рішення складено 29 квітня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2, 3 - позивачу ( АДРЕСА_2 . Хмельницьке шосе, буд.122, м. Вінниця, 21029; АДРЕСА_2 . М. Оводова, 24/1, м. Вінниця, 21010)

4 - представнику позивача адвокату Мишковській Т.М. (вул. М. Оводова, 24/1, м. Вінниця, 21010)

5 - відповідачу (вул. Краснова, 6/1, Київський район, м. Одеса, 65039)

6 - представнику відповідача адвоката Андебура А.І. (65059, Одеська обл., Одеса, р-н Київський, вул. Краснова, буд. 6/1, каб. 241)

7 - третій особі (Приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Бураковій О.І. (вул. Успенська, буд. 27, прим. 524, м. Одеса, 65014)

8 - третій особі (Приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Журиду С.М. (вул. Балківська, буд 31, офіс 7, м. Одеса, 65029)