Ухвала суду № 88980401, 12.03.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7395/19

Провадження №2-во/369/42/20

УХВАЛА

про виправлення описок

12.03.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Медведського М.Д.,

при секретарі Головатюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Київ заяву відповідача ОСОБА_1 про виправлення описки повному судовому рішенні від 15.08.2019 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Юнівес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу , -

ВСТАНОВИВ :

15 серпня 2019 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було ухвалено рішення по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Юнівес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, відповідно до якого в задоволенні позову відмовлено.

В судовому засіданні 15.08.2019 року судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення в порядку ст. 265 ЦПК України, виготовлення повного тексту судового рішення відкладено на строк не більше 5 днів.

В подальшому судом був виготовлений повний текст судового рішення від 15.08.2019 року.

06.03. 2020 року Відповідачем по справі ОСОБА_1 до суду подана заява про виправлення описок в повному тексті судового рішення від 15.08.2019 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Юнівес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В заяві зазначається про численні описки в описовій та мотивувальній частині рішення із зазначенням невірних обставин та норм права, на які сторони не посилались під час судового розгляду.

Відповідно до ст. 269 ЦПК, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Розгляд питання про виправлення описки вирішується без повідомлення сторін, відтак на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму від 16.11.2016 "Про судове рішення у цивільній справі", вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Судом встановлено, що заява відповідача ОСОБА_1 про виправлення описок є обґрунтованою, в описовій та мотивувальній частинах судового рішення від 15.08.2019 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Юнівес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу містяться численні описки, які полягають у зазначені невірних обставин справи, нерелевантних правових нормах, судом надані висновки стосовно доводів, які сторонами по справі взагалі не заявлялись.

При цьому виправлення значної кількості описок суд вважає доцільним здійснити шляхом викладення описової та мотивувальної частини рішення в новій редакції, оскільки виправлення такої кількості описок іншим шляхом буде перешкоджати розумінню судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 269 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Виправити описки в описовій та мотивувальній частинах судового рішення від 15.08.2019 року по цивільній справі № 369/7395/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Юнівес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу шляхом викладення описової та мотивувальної частини судового рішення в новій редакції:

«Позивач ПАТ «Юнівес» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.08.2018 року в м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Івеко, під керуванням ОСОБА_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля Хундай реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

Цивільна-правова відповідальність водія автомобіля Івеко – ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «СК Юнівес» згідно полісу обов`язковгоо страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/12235670, який був чинним на момент ДТП у відповідності до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

23 серпня 2018 року відповідач звернулась до позивача з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування.

У відповіді від Національної поліції України було зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2

04.10.2018 року між позивачем та відповідачем укладено угоду про виплату страхового відшкодування, відповідно до якого було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 33000 грн.

12.10.2018 року позивач здійснив виплату погодженої суми страхового відшкодування в розмірі 33000 грн. у відповідності до умов укладеної угоди, що підтверджується платіжним дорученням 30629 від 12.10.2018 року.

02.11.2018 року постановою Шевченківського районного суду м. Києва по справі 761/33252/18 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на вищевказану постанову.

20.12.2018 року Київським апеляційним судом Постанова Шевченківського районного суду м. Києва по справі 761/33252/18 від 02.11.2018 залишена без змін.

Таким чином, позивач вважає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не наступила в розумінні Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відтак вважає отримання грошових коштів відповідачем в сумі 33000 грн. безпідставним.

Просить стягнути з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Юнівес" 33 000 грн. 00 коп. як безпідставно набуті в силу ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.07.2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

07 серпня 2019 року відповідачем по справі до суду направлено відзив на позовну заяву, у якій вона просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до п. 4 Договору сторони підтвердили та гарантували, що після виконання ПрАТ «СК Юнівес» умов перерахування коштів сторони жодних майнових претензій, у тому числі до порядку прийняття рішення та виплати страхового відшкодування одна до одної не матимуть.

Грошові кошти отримані відповідачем на виконання угоди, дійсність якої позивачем не оскаржується, відтак ст. 1212 ЦК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що 22.08.2018 року в м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Івеко, під керуванням ОСОБА_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля Хундай реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

Цивільна-правова відповідальність водія автомобіля Івеко – ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «СК Юнівес» згідно полісу обов`язковгоо страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/12235670, який був чинним на момент ДТП у відповідності до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

23 серпня 2018 року відповідач звернулась до позивача з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування (арк..справи 5).

04.10.2018 року між позивачем та відповідачем укладено угоду про виплату страхового відшкодування № ГО-12618/КВ4, відповідно до п. 2 якого було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 33000 грн. на користь відповідачки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 22.08.2018 року (арк..справи 11).

12.10.2018 року позивач здійснив виплату погодженої суми страхового відшкодування в розмірі 33000 грн. у відповідності до умов укладеної угоди, що підтверджується платіжним дорученням 30629 від 12.10.2018 року. (арк..справи 14).

02.11.2018 року постановою Шевченківського районного суду м. Києва по справі 761/33252/18 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Судом не було встановлено в діях ОСОБА_2 будь-яких порушень вимог ПДР України (арк.справи 15).

20.12.2018 року Київським апеляційним судом Постанова Шевченківського районного суду м. Києва по справі 761/33252/18 від 02.11.2018 залишена без змін.

Вказані обставини сторонами не заперечувались, суд не має сумнівів у їх дійсності, відтак вважає вказані обставини встановленими.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала

Згідно ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що грошові кошти в сумі 33000 грн., які є предметом спору, отримані Відповідачем на виконання відповідного Договору – угоди про виплату страхового відшкодування № ГО-12618/КВ4 від 04.10.2018 року, укладеного між позивачем та відповідачем, відтак ст. 1212 ЦК України не може бути застосована як підстава повернення таких грошових коштів.

В той же час, позивачем не заявлялось жодних вимог щодо розірвання або визнання недійсним угоди про виплату страхового відшкодування № ГО-12618/КВ4 від 04.10.2018 року, відтак в силу ст. 204 ЦК України суд вважає таку угоду дійсною, оскільки відсутні норми Закону, які б встановлювали нікчемність такої угоди в разі зміни обставин після укладання такої угоди.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, судові витрати по справі слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 202, 204, 626, 1212 ЦК України ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 89, 110, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, суд – »

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її ухвалення.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Суддя М.Д. Медведський