Ухвала суду № 88979743, 28.04.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/452/20 Провадження № 1-кс/613/90/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 року. Слідчий суддя Богодухівського районного суду Харківської області Уварова Ю.В., за участю прокурора – Мирошниченко Д.О., секретаря – Макушинської О.В., захисника – Бережного С.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області Остахова С.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ровеньки, Луганської області, громадянина України, з повною загально – середньою освітою, неодруженого, не працюючого, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу 26.12.2019 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020.00 грн., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СВ Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 12020220220000232 від 26.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 26.04.2020, близько 10 год. 00 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло, шляхом відчинення вхідних дверей, незаконно проник до приміщення кухні будинку, за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав мобільний телефон марки «Nomi І282 Grey», вартістю 500 грн. 00 коп., що належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив останній матеріальну шкоду на зазначену суму.

26.04.2020 року, о 10.15 годині ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

27 квітня 2020 року, о 13.00 год. затриманому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами : протоколом огляду місця події, під час якого було зафіксовано сліди скоєного злочину, вилучено речові докази; показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка підтвердила факт крадіжки мобільного телефону з приміщення кухні будинку її домоволодіння; показаннями свідка ОСОБА_3 , яка підтвердила факт перебування ОСОБА_1 на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та факт заволодіння останнім грошовими коштами та мобільним телефоном; показаннями свідка ОСОБА_4 , який надав послуги таксі та перевозив ОСОБА_1 до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом затримання ОСОБА_1 , під час якого у останнього було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Nomi І282 Grey»; протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_2 , яка впізнала ОСОБА_1 , який забирав у неї грошові кошти та викрав мобільний телефон марки «Nomi і282 Grey»; протоколом впізнання речей за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_2 , яка впізнала на фотознімках викрадений у неї мобільний телефон марки «Nomi І282 Grey».

Слідчий вважає, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, зазначивши, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України

Зазначив, що про наявність ризику переховування від органів досудового слідства та суду свідчать наявність обґрунтованої підозри та тяжкість покарання, а кількість судимостей та притягнень до кримінальної відповідальності свідчать про те, що підозрюваний може продовжити свою злочинну діяльність.

Також зазначив, що до ЄРДР окремо внесені відомості за фактом шахрайства за заявою потерпілої, однак про підозру нікому не повідомлено.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав, окрім факту незаконного проникнення до приміщення, оскільки наполягав на тому, що потерпіла сама запросила його додому.

Пояснив, що в ОСОБА_5 був проїздом, а до потерпілої приїхав на прохання свого знайомого – щоб забрати борг. Під час перебування в будинку потерпілої він зрозумів, що «коїться щось не те», тому викрав її телефон, щоб вона не мала можливості скористатись ним.

У вчиненому щиро розкаявся, просив врахувати стан його здоров`я, той факт, що він вже рік перебуває на «метадоновій програмі», потребує постійного отримання медичних препаратів та їх щоденного прийому. Просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначив, що квартиру, де він фактично проживає зі співмешканкою, вони орендують за договором, отже він має постійне місце проживання, хоча і не встиг тимчасово зареєструватись в ньому.

Захисник підозрюваного – адвокат Бережний С.В. в судовому засіданні вважав, що дійсно існують певні ризики, передбачені статтею 177 КПК України. Водночас зазначив, що кваліфікація за ч.3 ст.185 КК України не знайшла свого підтвердження, оскільки не підтверджено факт незаконного проникнення в житло потерпілої. Просив не брати до уваги негативну характеристику підозрюваного, видану Сумським ВП, оскільки вона базується виключно на факті минулих судимостей. Звернув увагу, що у в даному випадку у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обов`язковим є визначення застави.

З урахуванням стану здоров`я його підзахисного та необхідністю отримувати ліки, просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 26.04.2020 року вона відповіла на дзвінок стаціонарного домашнього телефону та почула нібито голос свого онука, який повідомив, що він потрапив в ДТП та йому терміново потрібні кошти на операцію та лікування. Потім телефон взяв чоловік, який представився лікарем на прізвище ОСОБА_6 , назвав необхідну суму та назву ліків, які необхідно придбати. Через деякий час «лікар» знов передзвонив та сказав, щоб потерпіла швидко виносила гроші, оскільки машина вже під`їхала, на що потерпіла відповіла, щоб хлопець, який під`їхав, підійшов до крильця, бо вона не встигне вийти за хвіртку так швидко. Поки вона дійшла до дверей, побачила, що молодий чоловік вже зайшов в кухню, хоча в будинок вона його не запрошувала. Цим чоловіком був ОСОБА_7 , якого вона раніше не знала. Вона віддала йому 1400 доларів США, він їх перерахував та сказав, що цього мало, треба 5000 доларів. Таких коштів в потерпілої не було, тоді він спитав, чи є гривні і потерпіла винесла та віддала йому ще 10.000 грн. Коли він з коштами пішов, потерпіла помітила, що зник її мобільний телефон, який лежав на столі в кухні. Вона подзвонила донці зі стаціонарного телефону і та повідомила їй, що онук вдома, тоді потерпіла зрозуміла, що її ошукали.

Перевіривши надані матеріали клопотання, вислухавши думку всіх осіб, що беруть участь у справі, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В матеріалах клопотання наявна копія протоколу огляду місця події – подвір`я та житлового будинку потерпілої за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого були вилучені ліпкі стрічки з відбитками папілярних візерунків пальців рук; копія протоколу пред`явлення речей для впізнання з фототаблицею від 27.04.2020 року, під час якого потерпіла впізнала викрадений в неї телефон; копія протоколу пред`явлення особи для впізнання від 26.04.2020 року, під час якого потерпіла впізнала ОСОБА_1 як особу, яка заволоділа її коштами та телефоном; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме – ОСОБА_1 , у якого був вилучений мобільний телефон Номі чорного кольору.

Також допитано ряд свідків, які підтверджують факт перебування ОСОБА_1 за місцем проживання потерпілої у зазначений день і час.

Потерпіла, допитана в судовому засіданні, вказала на ОСОБА_1 як на особу, що забрав її кошти та викрав мобільний телефон. Підкреслила, що дозволила зайти йому на подвір`я, однак не дозволяла заходити в будинок.

Крім того складено висновок товарознавчої експертизи, відповідно до якого вартість викраденого телефону станом на 26.04.2020 року становить 343 грн. 33 коп.

Сам ОСОБА_1 визнає свою вину у таємному викраденні телефону потерпілої.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні таємного викрадення мобільного телефону потерпілої, поєднаному з незаконним проникненням до житла останньої.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Оцінюючи доводи клопотання в частині доведення існування зазначених в ньому ризиків, слідчий суддя наголошує, що наявність обґрунтованої підозри та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 самі по собі не можуть свідчити про ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду. Однак тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами іноді збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, при цьому суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Так, підозрюваний проживає в іншій області – в м. Суми, не має реєстрації за місцем проживання, не має неповнолітніх дітей. Наведені обставини в сукупності з тяжкістю злочину свідчать про існування ризику переховування.

Крім того, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, в тому числі за злочини проти власності, що на думку слідчого судді свідчить про його схильність до протиправної поведінки, та як наслідок – про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо можливості незаконного впливу на потерпілу та свідків, то з урахуванням специфіки стосунків підозрюваного зі свідком ОСОБА_3 , яка є співмешканкою підозрюваного, ризик впливу на неї з шляхом вмовляння змінити показання, є доведеним. Сам факт, що підозрюваному відомо місце проживання потерпілої на думку слідчого судді не свідчить про наявність ризику впливу на неї.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкцією ч.3 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Таким чином, ОСОБА_1 , який має непогашені судимості, підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання понад три роки позбавлення волі.

Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей.

Як вбачається з копій довідок, наявних в матеріалах, ОСОБА_1 на обліку у психіатра не перебуває, перебуває на диспансерному обліку в Обласному клінічному медичному центрі соціально-небезпечних захворювань та на замісній підтримувальній терапії з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів. Синдром залежності. ЗПТ F11.22 з 29.08.2019 року по теперішній час.

З характеристики за місцем проживання, виданої ДОП Сумського ВП ГУНП вбачається, що ОСОБА_1 характеризується виключно негативно, однак суд погоджується з доводами захисту, що характеристика побудована на фактах неодноразового притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, що на думку слідчого судді не може бути єдиним показником особистих якостей особи. В той же час інших характеристик ані з минулого місця проживання, ані з місць відбування покарання, ані з місця неофіційної роботи – суду не надано.

З довідки спецперевірки вбачається, що ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджувався: у 2003 році – за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України; у 2004 році – за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 307 КК України; у 2011 році – за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України; у 2019 році – за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Також при розгляді клопотання слідчий суддя бере до уваги, що своїм рішенням суд /суддя/ повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням наведеного, враховуючи мету застосування запобіжних заходів, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у зазначеному кримінальному правопорушенні, той факт, що потерпілою у справі є особа похилого віку, той факт, що підозрюваний не має зареєстрованого місця проживання, офіційно не працює, не має міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя вважає, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та не забезпечить належне виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків.

Водночас суд враховує стан здоров`я підозрюваного, необхідність отримання замісної підтримувальної терапії та з метою забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії, та відповідно до «Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я, органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторів і виправних центрів щодо забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії», затвердженого спільним наказом № 821/937/1549/5/156 від 22.10.2012 року, вважає за необхідне покласти на адміністрацію слідчого ізолятора обов`язок забезпечення доставки ОСОБА_1 до Закладів охорони здоров`я ЗПТ для отримання ЗПТ або до ЗОЗ для проведення детоксикації відповідно до призначення лікаря-нарколога.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи відсутність виключень, передбачених ч.4 ст.183 КПК, слідчий суддя вважає за необхідне встановити розмір застави.

Вирішуючи питання про її розмір, суд враховує, що підозрюваний пояснив, що має неофіційне місце роботи – працює на автомийці, отримує заробітну плату від 200 до 1500 грн. в день, частину коштів витрачає на оренду житла. Інших даних про матеріальний стан підозрюваного суду не надавалось.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу, враховуючи ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі – 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01 січня поточного року складає 63060.00 грн. та покласти на ОСОБА_1 у разі внесення застави обов`язки, передбаченні ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання ст. слідчого СВ Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області Остахова С.Ю. – задовольнити частково.

Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 24 червня 2020 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 26.04.2020 року.

Покласти на адміністрацію слідчого ізолятора обов`язок забезпечення доставки ОСОБА_1 до Закладів охорони здоров`я ЗПТ для отримання ЗПТ або до ЗОЗ для проведення детоксикації відповідно до призначення лікаря-нарколога.

Визначити розмір застави 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює сумі 63060.00 гривень, які можуть бути внесено як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26281249, рахунок отримувача – НОМЕР_1 , МФО одержувача 820172, призначення платежу - застава, підозрюваний ОСОБА_1 , платник - (прізв., ініціали).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Звільнити ОСОБА_1 з під варти після внесення застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, згідно з ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатись з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою – протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя –