Постанова № 88977723, 28.04.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/2166/20

Провадження № 3/643/938/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2020 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 31.01.2020 року о 14:38 год., керуючи транспортним засобом «Хюндай Елантра», державний номерний знак НОМЕР_2 , поблизу будинку 199А по пр. Московському в м. Харкові, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпеці та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Шкода Октавіа А7», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився позаду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе не визнав. Пояснив, що керуючи вказаним вище автомобілем «Хюндай», рухався заднім ходом біля магазину «Чудо-Маркет», заїжджаючи на місце для паркування. Він весь час дивився в дзеркало заднього виду та побачив, як до нього позаду ліворуч під`їхав вказаний вище автомобіль «Шкода». ОСОБА_1 одразу зупинився, після чого почув глухий звук удару в задню частину його автомобіля. З моменту, коли ОСОБА_1 зупинився, і до моменту зіткнення пройшло приблизно 0,5-1 секунда. Він рухався заднім ходом із швидкістю приблизно 10 км/год. ДТП відбулось внаслідок того, що після зупинки автомобіля під його керуванням, автомобіль «Шкода» продовжив рух та здійснив удар в задню частину його автомобіля.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні надав пояснення, згідно яких він, керуючи вказаним вище автомобілем «Шкода», здійснював рух по лівій полосі парковки, так як права полоса була зайнята автомобілями. Він побачив, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 почав рух вперед, та вирішив припаркуватись на його місці. Він повернув кермо праворуч та почав рух вперед з метою поставити автомобіль на місце для паркування. В цей час автомобіль під керування ОСОБА_1 почав рух заднім ходом, рухаючись при цьому на його автомобіль. Він зупинився та почав подавати звуковий сигнал, проте ОСОБА_1 на нього не реагував, автомобіль під керуванням останнього продовжив рух заднім ходом, здійснивши наїзд на автомобіль «Шкода» під його керуванням.

Свідок ОСОБА_3 надав суду пояснення, згідно яких був очевидцем вказаної вище ДТП та спостерігав, як автомобіль «Хюндай» від`їхав, на його місце став автомобіль «Шкода». Потім автомобіль «Хюндай» почав рух заднім ходом та здійснив наїзд на переднє ліве крило автомобіля «Шкода». Безпосередньо перед ДТП водій автомобіля «Шкода» подавав звукові сигнали, проте автомобіль «Хюндай» продовжив рух заднім ходом та здійснив наїзд на автомобіль «Шкода». На момент ДТП автомобіль «Шкода» перебував в нерухомому стані, автомобіль «Хюндай» рухався заднім ходом. Також ОСОБА_3 уточнив, що до вказаних вище подій водіїв не знав.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надали суду пояснення, згідно яких підтвердили факт перебування ОСОБА_3 на місці ДТП.

Свідок ОСОБА_4 надав суду пояснення, згідно яких під час ДТП перебував разом з ОСОБА_3 . Під`їхав автомобіль «Хюндай», водій якого посигналив їм та попросив відійти з дороги. Вони відійшли, після цього автомобіль «Хюндай» спочатку проїхав прямо, потім почав рух заднім ходом. Перед цим позаду автомобіля «Хюндай» припаркувався автомобіль «Шкода». Безпосередньо перед ДТП водій автомобіля «Шкода» подавав звукові сигнали водієві автомобіля «Хюндай», щоб останній зупинився, проте автомобіль «Хюндай» продовжив рух та здійснив наїзд на автомобіль «Шкода». На момент ДТП автомобіль «Шкода» перебував в нерухомому стані, автомобіль «Хюндай» рухався заднім ходом. Також ОСОБА_4 уточнив, що до вказаних вище подій водіїв не знав.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надали суду пояснення, згідно яких підтвердили факт перебування ОСОБА_4 на місці ДТП.

При цьому ОСОБА_1 зазначив, що заперечує показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо механізму виникнення ДТП.

Свідок ОСОБА_5 надала суду пояснення, згідно яких була очевидцем ДТП та спостерігала, як автомобіль «Хюндай» рухався заднім ходом, позаду зліва від нього рухався автомобіль «Шкода». На момент ДТП автомобіль «Хюндай» вже зупинився і перебував в нерухомому стані, а автомобіль «Шкода» продовжив рух та здійснив зіткнення з заднім бампером автомобіля «Хюндай». На уточнююче запитання потерпілого пояснила, що є знайомою ОСОБА_1 .

Після відтворення відеозапису події ДТП, свідок ОСОБА_5 на уточнююче запитання потерпілого зазначила, що не побачила себе на відеозапису в момент ДТП.

Свідок ОСОБА_6 надав суду пояснення, згідно яких був очевидцем вказаних вище подій та на момент зіткнення обидва автомобіля одночасно перебували в русі – один автомобіль рухався заднім ходом, інший здійснював маневр перестроювання. На уточнююче запитання потерпілого пояснив, що раніше був знайомий з ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_7 надав суду пояснення, згідно яких працює інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції та оформлював матеріали про адміністративне правопорушення. Пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення було складено відносно ОСОБА_1 , виходячи з пояснень водіїв та свідків. Уточнив, що будь-якого тиску на свідків не було. На нього також не чинилось будь-якого тиску з боку учасників ДТП, йому з приводу ДТП ніхто не телефонував. Також свідок пояснив, що потерпілий ОСОБА_2 будь-які службові посвідчення йому не пред`являв та не зазначав, що працює в правоохоронних органах.

Свідок ОСОБА_8 надала суду пояснення, згідно яких працює інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції та оформлювала матеріали про адміністративне правопорушення. Пояснила, що будь-якого тиску на неї з боку ОСОБА_2 , Національного антикорупційного бюро України та її керівництва не було. ОСОБА_2 під час оформлення матеріалів не представлявся працівником НАБУ, службове посвідчення не пред`являв. Свідки надавали пояснення добровільно, з боку водіїв погроз та тиску не чинилось.

Крім того, судом досліджено матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 374675 від 31.01.2020 року, схему місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та вказаних вище свідків.

Також судом досліджений відеозапис події ДТП, наданий потерпілим ОСОБА_2 .

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд керується таким.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з даних відеозапису події ДТП, на момент початку руху автомобіля «Хюндай» заднім ходом позаду нього, на траєкторії руху вказаного автомобіля, вже знаходився автомобіль «Шкода» (09 хвил. 20 сек. відеозапису).

Також з відеозапису вбачається, що на момент зіткнення транспортних засобів автомобіль «Шкода» певний час перебував в нерухомому стані, в той час як автомобіль «Хюндай» продовжував рух заднім ходом.

Таким чином, показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо механізму виникнення ДТП, згідно якого автомобіль «Хюндай», рухаючись заднім ходом, допустив наїзд на автомобіль «Шкода», узгоджуються з даними відеозапису.

Відповідно, показання ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , згідно яких під час ДТП автомобіль «Шкода» перебував в русі, спростовуються як показаннями потерпілого і свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , так і даними відеозапису.

Крім того, суд звертає увагу на суперечності в показаннях свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Так, ОСОБА_5 надала суду пояснення, згідно яких на момент ДТП автомобіль «Хюндай» зупинився та перебував в нерухомому стані, в той час як свідок ОСОБА_6 надав суду пояснення, згідно яких на момент ДТП обидва автомобіля перебували в русі.

Також суд звертає увагу, що в письмових поясненнях від 31.01.2020 року, які надавались працівникам поліції, ОСОБА_5 зазначала, що автомобілі рухались одночасно – «Шкода» у напрямку вперед, а «Хюндай» заднім ходом, внаслідок чого відбулось зіткнення. При цьому, як зазначено ОСОБА_5 в письмових поясненнях, водій автомобіля «Шкода» бачив, що автомобіль «Хюндай» рухається заднім ходом, але не вжив заходів щодо уникнення зіткнення (а.с. 10). Між тим в судовому засіданні ОСОБА_5 надала пояснення, згідно яких в момент ДТП автомобіль «Хюндай» перебував в нерухомому стані.

Пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо механізму виникнення ДТП, надані суду, узгоджуються з їх письмовими поясненнями від 31.01.2020 року, які містяться в матеріалах справи (а.с. 7, 8).

Враховуючи наведене, суд надає перевагу поясненням потерпілого, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки вказані пояснення щодо механізму виникнення ДТП є стабільними, послідовними, узгоджуються між собою та підтверджуються даними відеозапису.

Відповідно, суд відхиляє пояснення ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки вказані пояснення не повною мірою узгоджуються між собою та суперечать іншим дослідженим судом доказам, в тому числі даним відеозапису.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище правопорушення підтверджується наступними доказами: поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , письмовими поясненнями вказаних осіб від 31.01.2020 року, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 374675 від 31.01.2020 року, схемою місця ДТП, даними відеозапису.

Доводи ОСОБА_1 , висловлені в письмових запереченнях, щодо тиску на працівників патрульної поліції з боку потерпілого ОСОБА_2 , який є детективом НАБУ, та його колег, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Так, працівники патрульної поліції, які оформлювали матеріали про адміністративне правопорушення, будучи допитаними в якості свідків, спростували факт будь-якого тиску на них під час оформлення вказаних матеріалів.

Посилання ОСОБА_1 на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, Верховного Суду, висловлені в письмових запереченнях, не спростовують висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 . При цьому суд констатує, що судом викликано та безпосередньо допитано в якості свідків всіх осіб, клопотання про допит яких було заявлено ОСОБА_1 .

Згідно п. 10.9. правил дорожнього руху України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку щодо доведеності поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 10.9 ПДР України, які знаходились в причинному зв`язку з виникненням події ДТП.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

При цьому, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не складався, у суду відсутні підстави в межах даної справи надавати оцінку відповідності його дій технічним вимогам ПДР України.

Керуючись ст. 33-35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи відсутність тяжких наслідків, спричинених ДТП, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 менш суворе стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 420,40 грн., які підлягають стягненню з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст. 124, 248-249, 279, 280, 283-284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн. (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420,40 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов