Ухвала суду № 88977059, 27.04.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/404/20 Провадження № 2/613/240/20

У Х В А Л А

27 квітня 2020 року м. Богодухів

Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Шалімов Д.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо – дослідний центр «Агротех» до Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово – курсовий комбінат», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС 2020», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_42 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_27 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , про визнання правочинів недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

До Богодухівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ «Навчальний виробничо – дослідний центр «Агротех» до ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово – курсовий комбінат», ТОВ «ВЕЛЕС 2020», ОСОБА_87 .М., ОСОБА_88 О ОСОБА_89 , ОСОБА_90 І.М ОСОБА_89 , ОСОБА_4 , ОСОБА_91 П ОСОБА_89 , ОСОБА_92 В ОСОБА_89 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 О ОСОБА_89 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_42 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_27 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , про визнання правочинів недійсними.

Ухвалою суду від 17 квітня 2020 року вищезазначену позовну заяву було залишено без руху, оскільки в порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у даній позовній заяві позивачем ТОВ «Навчальний виробничо – дослідний центр «Агротех» подано позов до 93 відповідачів. Позивач просить визнати недійсними угоди від 24.12.2019, укладені ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово – курсовий комбінат» про дострокове розірвання договорів оренди землі з 91 фізичною особою ( відповідачами) та визнати недійсними договори оренди землі від 26.12.2019 укладені з ТОВ « ВЕЛЕС 2020» та 91 фізичною особою ( відповідачами). При цьому, у кожного відповідача своя земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер та яка має певну площу. Також, у справі 93 відповідача до кожного заявлено по дві позовні вимоги, отже відповідачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 390 972 грн., однак при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 4 204 грн.

На виконання ухвали суду від 17 квітня 2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» до суду надійшло клопотання, про відстрочення сплати судового збору, в якому представник позивача просить: відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.

Клопотання представник позивача мотивує тим, що ТОВ «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» є переможцем аукціону з продажу об`єкта малої приватизації – ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат. 10 січня 2020 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та ТОВ «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації – Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат». На виконання вимог укладеного Договору, позивачем по справі, з метою належної участі в аукціоні та викупу об`єкта малої приватизації було здійснено перерахування оплати (ціни) за договором купівлі-продажу ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» у загальному розмірі 8 357 619 грн. 22 коп. Крім того, умови Договору створюють величезне фінансове навантаження на ТОВ «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех», зокрема обов`язок нести додаткові витрати, пов`язані з погашенням кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати, податків, інших обов`язкових платежів. З метою здійснення погашення заборгованостей державного підприємства, недопущення їх виникнення та зростання, 03 березня 2020 року між позивачем та ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» було укладено Договір поворотної фінансової допомоги, на виконання умов якого позивачем було перераховано державному підприємству за період березень-квітень 2020 грошові кошти у загальному розмірі 438 000 грн., що були об`єктивними та необхідними витратами з метою належного виконання умов договору купівлі-продажу. За таких обставин, лише з початку року позивачем було витрачено понад 9 000 000 грн. Окрім того, інформаційне повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про проведення продажу на аукціоні об`єкта малої приватизації – Державне підприємство «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат», яке було розміщене на сайті – електронний майданчик, через який здійснювався аукціон, містило наступні відомості, які вплинули на бажання ТОВ «НВДЦ «Агротех» взяти участь в аукціоні: ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» орендує у приватних осіб земельні ділянки загальною площею 494, 2163 га за 117 договорами оренди». За таких обставин, позивач, як учасник аукціону, покупець та набувач права власності на державне підприємство має законні підстави презюмувати наступну добросовісність у діях всіх учасників приватизації. Натомість, директором ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат та третьої особи – ТОВ «Велес 2020», які ТОВ «НВДЦ «Агротех» об`єктивно не міг передбачати та, відповідно, розрахувати свої матеріальні можливості з огляду на можливу протиправну поведінку третіх осіб щодо об`єкта приватизації. Також представник позивача, просить взяти до уваги основний вид економічної діяльності покупця – вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Весняна посівна є підставою для проведення великого обсягу відрахувань з метою забезпечення господарства посівним матеріалом, засобами захисту рослин та інше, що не може не вплинути на фінансовий стан позивача. На підтвердження понесених витрат позивачем надано до суду копії платіжних доручень.

Розглянувши клопотання позивача, про відстрочення сплати судового збору, приходжу до наступного.

У статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених УПК України.

Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно положень ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналізуючи вищевикладену норму, право на відстрочення або розстрочення сплати судового збору у відношенні суб`єктів господарювання не передбачено чинним законодавством.

Відповідно до п. 29 Постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року вбачається, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статті 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Основна умова, за якої може мати місце відстрочення від сплати судового збору - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами, однак позивач до клопотання, про відстрочення сплати судового збору не надав належного та допустимого доказу на підтвердження свого тяжкого майнового стану. При цьому, копії платіжних доручень не підтверджують тяжкий майновий стан товариства, а свідчить про виконання ним умов договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації – ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат».

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відмова у відстроченні сплати судового збору не порушує положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.

У зв`язку з наведеним, відмова позивачу у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору, як це передбачено законом, а саме ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, видом діяльності позивача є: виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, оброблення насіння для відтворення, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природних і технічних наук, товариство здійснює свою діяльність на платній основі, має рівні права та обов`язки в розумінні ст. 129 Конституції України, поряд з іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи те, що позивач на час звернення до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору не надав належних доказів того, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а надані ним копії платіжних доручень не свідчить достатньою мірою про його неможливість сплати судового забору, тому підстав для задоволення клопотання не вбачається.

Керуючись ст.ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо – дослідний центр «Агротех», про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя