Ухвала суду № 88976381, 27.04.2020, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

27.04.2020

Провадження №2/389/219/20

ЄУН 389/1007/20

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

27 квітня 2020 року місто Знам`янка

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Савельєва О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «Світанок +» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості за орендною платою,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, якій просить розірвати укладений між нею та відповідачем договір оренди землі, який зареєстровано 13.11.2017 Кіровоградською обласною філією підприємства «Благоустрій Шевченківського району»; стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 32066 грн. 40 коп. та відсотки за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 2730 грн. 22 коп.; зобов`язати відповідача негайно передати їй земельну ділянку загальною площею7,7247 га з кадастровим номером 3522285400:02:000:0342, розташовану на території Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, в придатному для цільового використання стані.

Таким чином, позовна заява містить дві позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру на загальну суму (32066,40+2730,22) 34796 грн. 62 коп.

Разом з тим, у позовній заяві позивачка просить відстрочити сплату судового збору. Однак, будь-яких обґрунтувань свого клопотання не зазначила та доказів на їх підтвердження не подала.

За змістом ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 становить 2102 грн.

Тобто, за дві позовні вимоги немайнового характеру позивачка мала б сплатити (2102х0,4х2) 1681 грн. 60 коп.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 становить 2102 грн.

Один відсоток ціни даного позову за позовну вимогу майнового характеру складає (34796,62*1%) 347 грн. 97 коп., тому позивачка мала б сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 840 грн. 80 коп.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63 - 64).

У постанові Верховного суду від 04.07.2018 №686/114/16-ц зазначено, що положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Враховуючи те, що будь-яких обґрунтувань свого клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачка не зазначила та доказів на їх підтвердження не подала, те, що докази, які б підтверджували, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, відсутні, суддя приходить до висновку, що в задоволенні її клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З вищезазначеного вбачається, що позивачка повинна сплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру 1681 грн. 60 коп. та за позовну вимогу майнового характеру 840 грн. 80 коп.

Крім того, згідно з ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Зі змісту ч.2 та ч.4 ст.95 ЦПК України вбачається, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, зокрема, до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі за дві позовні вимоги немайнового характеру та за одну позовну вимогу майнового характеру; додані до позовної заяви копії документів належним чином не засвідчені.

За вказаних обставин провадження у справі не може бути відкритим, а тому ОСОБА_1 необхідно надати строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя,

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «Світанок +» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості за орендною платою, залишити без руху і надати позивачці строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити позивачку про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва