Рішення № 88975848, 23.04.2020, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2356/19

23 квітня 2020 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

з участю позивача : ОСОБА_1

розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні в залі суду м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання особи такою , що втратила право користування житлом, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.

В обґрунтування позову посилається на те, що їй на праві приватної власності належить домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 . Співвласниками майна є також її діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Крім неї в належному їй на праві приватної власності домоволодінні зареєстрований її онук відповідач ОСОБА_2 . Останній виїхав із вказаного житла та не проживає у її будинку вже протягом двох років, участі в утриманні будинку та в оплаті комунальних послуг не приймає. Місце перебування відповідача на даний час їй не відоме. Реєстрація відповідача у вказаному будинку порушує її права та законні інтереси як власника, оскільки вона не може в повній мірі розпоряджатися своїм майном.

Вважає, що відповідач ОСОБА_2 втратив право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 у зв`язку з тривалою відсутністю за місцем реєстрації без поважних причин.

Стислий виклад позиції позивача:

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та проситьвизнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким що втратив право користування житловим приміщенням а саме: домоволодінням АДРЕСА_1 . Не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, однак від них поступили заяви про слухання справи у їх відсутність. Позовні вимоги позивача підтримують, просять позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь та належним чином, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Про причини неявки відповідач не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутності не поступало. Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.12.2019р. провадження по даній справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.

10.02.2020року ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області залучено в якості третіх особ, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 05.03.2020 року.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05.03.2020 р. закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, заслухавши пояснення позивача, показання свідка, дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з`ясувавши фактичні обставини справи, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 2/5 домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 80057413 від 10.02.2017 року (а.с. 6-7 ).

Згідно довідок, виданих виконкомом Переріслянської сільської ради ОТГ від 17.10.2019 року за № 1448 та від 24.10.2019 року за №1265 відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_1 ,однак не проживає за даною адресою(а.с. 9-10).

Як вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї складеного депутатом Переріслянської сільської ради ОТГ відповідач – ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_1 зі слів бабусі за даною адресою не проживає. (а.с. 11).

Вказані обставини також підтвердила допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_6 , зазначивши, що проживає по сусідству зі сторонами. Їй достовірно відомо, що відповідач ОСОБА_2 виїхав із вказаного житла та не проживає протягом двох років у будинку в АДРЕСА_1 , його місце перебування не відоме.

Норми права, які застосував суд:

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, згідно Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушенні і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України.

За статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме порушене право та з яких підстав.

Згідно з частиною другою статті 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до вказаної норми закону при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Право на звернення до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням виникає у власника через один рік відсутності особи за зареєстрованим місцем проживання без поважних причин.

Відповідно до п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», члени сім`ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК). Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК України.

З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім`ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК України. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім`ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім`ї права користування житлом.

Висновки суду:

Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 є власником зазначеного домоволодіння і на даний час не бажає, щоб відповідач був зареєстрованим в ньому, то він відповідно до вимог чинного законодавства, вправі вимагати через суд усунення перешкод в користуванні власністю, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом.

Встановивши, що відповідач у спірному житловому будинку не проживає, суд приходить до висновку, що останній втратив право користування житловим приміщенням, оскільки був відсутній за місцем реєстрації понад один рік, особисті речі там не зберігає, інтерес до вказаного житла не проявляє, тому є таким, що вибув з будинку за власним волевиявленням. Більше того, договору з власником про порядок проживання та утримання будинку відповідач не укладав.

З врахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що факт реєстрації відповідача у належному позивачу на праві власності житловому будинку створює перешкоду у здійсненні нею права власності, в звязку з чим позовні вимоги про визнання особи такою, що втратила право користування житлом підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.319, 386, 391, ч.2 405 ЦК України, ст.ст. 4, 258, 263- 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання особи такою , що втратила право користування житлом– задоволити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким що втратив право користування житловим приміщенням а саме: домоволодінням АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, поверненняпозовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Треті особи:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст рішення

виготовлено 28.04.2020 року.