
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 181/1548/19
Провадження № 2-а/181/2/20
"27" квітня 2020 р. смт. Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Юр`єва О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Запорожченко Л.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Межова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Межівської селищної ради Дніпропетровської області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
за участі сторін:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Гейнле О.М.,
ВСТАНОВИВ:
До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Межівської селищної ради Дніпропетровської області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Обгрунтовуючи адміністративний позов ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач наклав на неї адміністративне стягнення за порушення ч.2 ст.156 КУпАП. У постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено про продаж
ОСОБА_1 тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років. Проте позивач, як фізична особа-підприємець, здійснює роздрібну торгівлі за наявності відповідних ліцензій, вказує, що 03 жовтня 2019 приблизно о 14.00 години продала дівчині шоколадку марки «Міленіум», яка одночасно запитала про вартість цигарок марки «Ротманс». Не дивлячись на те, що дівчина виглядала дорослою, позивач поцікавилась наявністю у дівчинки паспорту. Після цього дівчина відійшла у сторону та почала щось шукати у своїй сумці і в цей час до приміщення зайшли працівники поліції, які повідомили
ОСОБА_1 про продаж тютюнових виробів неповнолітній особі.
Позивач зауважує, що свідчення очевидців, понятих чи свідків, або інше документальне підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинила порушення не надано, протокол складено з безліччю порушень Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, зокрема не вказано місце вчинення правопорушення, відсутні речові, письмові та електронні докази, а також їх вилучення, відсутній рапорт працівника поліції щодо подій правопорушення. Крім цього не зазначено доля предмету правопорушення (пачки цигарок) та грошових коштів за які було придбано тютюнові вироби. Свідки за клопотання позивача допитані не були, оскільки засідання комісії переносилось, що свідчить про упередженість відповідача, а те що працівники поліції відразу з`явились у приміщенні торгівлі після ніби то продажу цигарок, свідчить про вчинення ними провокації, оскільки такі дії погоджуються з керівництвом. Аргументи щодо правомірності поведінки до уваги відповідачем не сприймались. Позивач вважає зазначену вище постанову незаконною, а дії відповідача протиправними. З огляду на наявність безліч процесуальних порушень з боку відповідача, не дотриманням останнім ряду вимог, передбачених положеннями КУпАП, а також відсутності в діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення остання вважає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення слід скасувати, а провадження у справі закрити.
В судовому засіданні позивач зазначила, що неповнолітній особі вона продала лише шоколад, а прохання продати їй сигарети залишилось без задоволення. Додала, що цікавилась про наявність паспорту в ОСОБА_2 , яка запевнила ОСОБА_1 в його наявності. Згодом до магазину зайшли працівники поліції та почали складати протокол за продаж неповнолітній особі тютюнових виробів. Вважає заявлені вимоги обґрунтованими та наполягає на ї задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні заявлені вимоги не визнає, надано суду відзив на адміністративний позов, у якому посилається на те, що в адміністративному матеріалі містяться пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджують придбання першою цигарок та шоколаду. Все це відбулось в присутності останнього, який вказав, що ОСОБА_1 цікавилась наявністю паспорта у ОСОБА_2 , яка повідомила, що мається, однак позивач не вимагала його показати. ОСОБА_1 від пояснень відмовилась про що мається її підпис. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснення засвідчили власноручно. Розглядаючи адміністративний матеріал, який надійшов з Межівського ВП адміністративна комісія при виконкому Межівської селищної ради керувалась Законом «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». З огляду на те, що ОСОБА_2 18 років не виповнилось це свідчить про порушення вказаного вище Закону з боку позивача. Доказами, що свідчать про адміністративне правопорушення є фотозйомки, пояснення ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , а протокол складено відповідно до вимог п.5 розділу II «Документування адміністративних правопорушень». З урахуванням того, що постанова виконкому Межівської селищної ради є законною та обґрунтованою просять у позовних вимогах відмовити у повному обсязі.
Неповнолітній свідок ОСОБА_2 надала свідчення в присутності педагога Державного професійного-технічного навчального закладу «Межівське професійно-технічне училище» - ОСОБА_4 , які полягають у тому, що ОСОБА_2 зайшла до магазину зі своїм товаришем ОСОБА_3 купити татові сигарет, а собі шоколад, коли придбала у позивача ОСОБА_1 вказаний товар, то особа жіночої статі, яка перебувала поряд представилась працівником поліції та попросила паспорт
ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснив, що до магазину позивача він зайшов разом з ОСОБА_2 , яка бажала придбати собі шоколадку та сигарети для батька. Коли ОСОБА_2 розрахувалась за придбане та при видачі їй сигарет до магазину зайшов працівника поліції жіночої статі.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснив, що в кафе під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3» він пив каву, при цьому бачив як до приміщення зайшов хлопець та дівчина, які просили придбати сигарети. Додав, що момент продажу сигарет він не бачив, а спостерігав, як працівник поліції складав на позивача документи.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що дійсно 03 жовтня 2019 приблизно о 14.00 години ОСОБА_1 реалізувала неповнолітній ОСОБА_2 крім шоколадки «Міленіум» цигарки марки « Ротманс », що є порушенням закону та як наслідок нею на позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця, яка на підставі ліцензії реєстраційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованої 10 жовтня 2018 року має право на роздрібну торгівлю тютюновими виробами. Термін дії з 18 жовтня 2018 року по 18 жовтня 2019 рік.
З протоколу №296341, складеного інспектором СП Межівського ВП старшим лейтенантом поліції Толкочовою А.М. 03 жовтня 2019 року вбачається, що 03 жовтня 2019 року о 14.00 годині ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» здійснювала роздрібну торгівлю ОСОБА_2 , 2002 року народження, тютюнових виробів, а саме: сигарет «Ротманс» вартістю 38,00 гривень.
Згідно постанови №15 від 29 листопада 2019 року, винесеної адміністративною комісією при виконавчому комітеті Межівської селищної ради на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 510 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, за продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.
З витребуваних судом адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_7 вбачається відібрання письмових пояснень у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які збігаються з поясненнями, які надані безпосередньо в суді. ОСОБА_1 в порядку ст..63 Конституції України від пояснень відмовилась. Крім цього досліджені належним чином завірені фотокопії касового апарату, вітрини з тютюновими виробами та паспорта ОСОБА_2 .
Протокол №13 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Межівської селищної ради від 29 листопада 2019 року свідчить про виступ ОСОБА_1. яка заперечувала проти встановлених фактів в адміністративному матеріалі. Вирішено притягнути останню до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.156 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 гривень.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 ст.156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, - у вигляді накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР.
Відповідно до частини першої цієї статті зазначеного Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі.
Положенням ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В свою чергу статтею 255 КУпАП визначено, що складають протоколи у справах за ч.2 ст.156 КУпАП уповноважені нате посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).
Згідно з ч.1 ст.218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 156 КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 288 КУпАП - постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до статті ч.3 ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови, приймає відповідне рішення.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.
Правовідносини з приводу обігу та реалізації алкогольних напоїв унормовані, зокрема, приписами Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Згідно з п.2 ч.1 ст.15-3 зазначеного вище Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Ч. 4 - продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Таким чином, законодавцем запроваджено безальтернативне застереження у вигляді заборони продажу тютюнових виробів особі, котра не досягла 18-річного віку.
У цілях виконання вимог закону продавцеві надано право витребовувати у фізичної особи-громадянина документи про вік і у разі відсутності таких документів, або у разі виявлення факту недосягнення вікового цензу - відмовляти у вчинені правочину купівлі-продажу товару.
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Механізм застосування санкцій визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (затверджений постановою КМУ від 02.06.2003 р. №790).
З витребуваних судом адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_7 слідує, що постанова №15 від 29 листопада 2019 була винесена на підставі протоколу №296341, складеного інспектором СП Межівського ВП старшим лейтенантом поліції
Толкачовою А.М. 03 жовтня 2019 року до якого долучені свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2, копію паспорта
ОСОБА_2 , копія ліцензії, письмова відмова від пояснень ОСОБА_1 в порядку ст.63 Конституції України, письмові пояснення неповнолітньої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що збігаються з поясненнями, які надані безпосередньо в суді.
Доводи позивача наведені в позовній заяві про те, що вона продаж сигарет неповнолітній ОСОБА_2 не здійснювала, спростовуються вищенаведеним та суд розцінює це як спосіб захисту з можливістю уникнути відповідальності та можливого стягнення.
На засіданні адміністративної комісії при виконавчому комітеті Межівської селищної ради було всебічно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи, серед іншого взято до уваги пояснення додані до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що незгода позивача у продажу тютюнових виробів неповнолітній ОСОБА_2 не свідчить про відсутність реалізації у встановлений час та дату товару, який є предметом правопорушення, крім того доказів того, що реалізація не відбулася, позивач не надала ні комісії, ні суду.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КпАП України, отже адміністративною комісією при виконавчому комітеті Межівської селищної ради Дніпропетровської області правомірно винесено постанову №15 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.156 КУпАП, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому позовні вимоги є безпідставними.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, в тому числі, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне ухвалити саме таке рішення у розглянутій справі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає про таке.
Згідно ст.132 КАС України, судовий збір віднесено до складу судових витрат.
Вимоги позивача за своєю сутністю стосуються оскарження постанови правозастосовного органу у справі про адміністративне правопорушення. У постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 року у справі № 21-1410а16 висловлена правова позиція, згідно з якою у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287,288 КУпАП, ст.ст. 2,3,4 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору.
Положенням ч.5 ст.139 КАС України встановлено, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.7 ст. 139 КАС України). Відповідачем не надано до суду документального підтвердження наявності у нього судових витрат. Отже, для застосування у справі положень ч.5 ст.139 КАС України відсутні підстави.
На підставі викладеного ст.19 Конституції України та керуючись ст.ст.3,
6-9, 73-77, 139, 242, 268-272, 286 КАС України,
УХВАЛИВ :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Межівської селищної ради Дніпропетровської області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до ч.1 п.15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до третього апеляційного адміністративного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28 квітня 2020 року.
Суддя: О. Ю. Юр`єв
Судове рішення № 88975127, Межівський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 27.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 181/1548/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: