Ухвала суду № 88974394, 22.04.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3569/20

Провадження № 2/201/2033/20

УХВАЛА

22 квітня 2020 року місто Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-Будівельна Компанія «Будмонтаж» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Енерго Клімат», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором підряду, стягнення заборгованості за договором доручення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтажно-Будівельна Компанія «Будмонтаж» 15 квітня 2020 року звернулося до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання договору недійсним.

Ухвалою судді від 21 квітня 2020 року указана позовна заява була залишена без руху та позивача повідомлено про необхідність протягом трьох днів з дня отримання ним даної ухвали виправити недоліки заяви.

22 квітня 2020 року до суду надійшла уточнена позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-Будівельна Компанія «Будмонтаж» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Енерго Клімат», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором підряду, стягнення заборгованості за договором доручення.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24.10.11р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України: господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України, до юрисдикції господарських судів також віднесено розгляд справ у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (в тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

Як видно зі змісту позовної заяви, позивач вказує, що правовідносини з ТОВ «Аеро Енерго Клімат» є господарськими, витікають з договору підряду між товариствами, які обидва до того ж знаходяться у м. Києві, а місцем виконання договору підряду є м. Харків (реконструкція нежитлових приміщень під тимчасове розміщення трансфузіонного центру ТОВ «Харків-Плаза» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 271).

Стосовно визначення відповідачем ОСОБА_1 , то як вказує позивач, з ним укладений договір доручення і видана довіреність, предметом яких є забезпечення оплати за договором підряду. Тобто ОСОБА_1 у даному випадку виступає як повірений від імені замовника і знаходиться у спірних правовідносинах з останнім (внаслідок не сплати від імені замовника коштів підряднику і не підписання від імені замовника акта приймання-передачі). Отже позивач пред`являє до ОСОБА_1 вимоги за договором доручення, який ніяк не пов`язаний з правовідносинам, що витікають з договору підряду від 21 січня 2019 року, укладеним між ТОВ «Монтажно-Будівельна Компанія «Будмонтаж» і ТОВ «Аеро Енерго Клімат».

Відповідно до ч. 7 ст. 30 ЦПК України у випадку об`єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов`язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання.

Таким чином, як установлено, сторонами основного зобов`язання є сторони - ТОВ «Монтажно-Будівельна Компанія «Будмонтаж» і ТОВ «Аеро Енерго Клімат» на суму 2 922 025,40 грн., а відповідач ОСОБА_1 , що має зобов`язання перед позивачем в сумі 5 000,00 грн., жодним чином не пов`язаний з правовідносинами, що витікають з основного зобов`язання, тому не можна визначати підсудність цієї справи за місцезнаходженням відповідача ОСОБА_1 .

Виходячи з викладеного, цей спір належить розглядати лише в порядку господарського судочинства.

Відповідно до статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного та приймаючи до уваги, що між сторонами фактично виник спір між юридичними особами , слід дійти до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 186 ЦПК України, слід роз`яснити позивачеві, що він має право звернутись із даним позовом до відповідного Господарського суду за правилами положень ГПК України, в порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 19, 186, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-Будівельна Компанія «Будмонтаж» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Енерго Клімат», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором підряду, стягнення заборгованості за договором доручення.

Роз`яснити позивачу його право на звернення з даними вимогами в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев