Ухвала суду № 88970392, 27.04.2020, Миколаївський районний суд Миколаївської області

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №480/316/18

Провадження №1-в/945/19/20

Ухвала

Іменем України

27 квітня 2020 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Войнарівського М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Куртія О.Ф.,

прокурора Вільчака З.І.,

представника пробації Демидас Г.М.,

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві подання начальника Миколаївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кир`яківка Миколаївського району Миколаївської області для відбування призначеного вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13.02.2019 року покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі,

встановив:

ОСОБА_1 вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13.02.2019 року визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України (далі — КК України) та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та на підставі ст.76 КК України зобов`язано з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Начальник Миколаївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» звернувся до суду з поданням про скасування звільнення ОСОБА_1 від покарання з випробуванням для відбування покарання, посилаючись на те, що засуджений не виконує покладені на нього судом обов`язки та систематично вчиняє правопорушення.

У судовому засіданні представник органу пробації подання підтримав та просив суд скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно засудженого ОСОБА_1 і направити останнього для відбування призначеного вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області покарання.

Прокурор у судовому засіданні подання підтримав.

Засуджений ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення подання.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Відповідно до ч.2 ст.78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Частинами 2, 3, 4 статті 166 КВК України подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання” роз`яснено, що згідно з ч.2 ст.78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.

Якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч.1 ст.78 КК України), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.

Частиною 2 статті 75 КК України передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Роз`яснити, що у разі засудження особи за злочин, вчинений у період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку статей 75, 79, 104 КК України, та призначення покарання, яке згідно з частиною 3 статті 72 КК України за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги статті 71 КК України і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.

З матеріалів, які обґрунтовують подання, вбачається, що, незважаючи на проведені з засудженим ОСОБА_1 профілактичні бесіди спрямовані на недопущення вчинення ним порушень, винесені йому застереження у виді письмових попереджень про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання, ОСОБА_1 систематично притягується до адміністративної відповідальності.

Так, 08.03.2019 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності співробітниками Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області за ч.1 ст. 175-1 КУпАП із накладеним стягненням у вигляді попередження (а.с.58 особової справи ОСОБА_1 №14/2019).

08.03.2019 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності співробітниками Миколаївського РВН Очаківського ВП ГУНП і в Миколаївській області за ч.1 ст.178 КУпАП із накладеним стягненням у вигляді попередження (а.с.59 особової справи ОСОБА_1 №14/2019).

Відповідно до постанови Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07.05.2019 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн 00 коп (а.с.71 особової справи ОСОБА_1 №14/2019).

Відповідно до постанови Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30.05.2019 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн 00 коп (а.с.141 особової справи ОСОБА_1 №14/2019).

26.06.2019 року за поданням Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП, постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області відносно ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік із наступними обмеженнями: заборона виходу з будинку чи іншого житла з 22 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин; заборона виїзду за межі Миколаївського району Миколаївської області без дозволу органів національної поліції; заборона перебування в кафе, барах, ресторанах та інших місцях торгівлі спиртними напоями на розлив; реєстрація в органах Національної поліції один раз на місяць (а.с.131 особової справи ОСОБА_1 №14/2019).

02.04.2020 року та 15.04.2020 року ОСОБА_1 допустив неявки на реєстрації до Миколаївського РВ ФДУ «Центр пробації» в Миколаївській області без поважних причин, про що свідчить долучена представником органу пробації копія листка реєстраціїї засудженого.

Крім того, 27.03.2020 року до Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. Що свідчить про вчинення ОСОБА_1 нового злочину у період іспитового строку.

Поміж інше, за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується негативно. Так, відповідно до довідки-характеристики від 15.10.2019 року, наданої Кир`яківською сільською радою, ОСОБА_1 не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває. Зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя. Схильний до крадіжок. Схильний до насилля. Підтримує відносини з особами з антисоціальною поведінкою. Відносини з матір`ю, родичами та сусідами напружені. До виконавчого комітету сільської ради з боку громадськості надходять усні скарги про непристойну поведінку, порушення правопорядку ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд вважає, що подання начальника Миколаївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,-

постановив:

Подання начальника Миколаївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» — задовольнити.

Засудженому ОСОБА_1 скасувати звільнення від відбування покарання, з випробуванням, яке призначено вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13.02.2019 року.

Після набрання ухвалою законної сили направити засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кир`яківка Миколаївського району Миколаївської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 для відбування покарання, призначеного вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13.02.2019 року у виді чотирьох років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 7 днів з дня оголошення ухвали.

Суддя М.М.Войнарівський

27.04.2020