Ухвала суду № 88970013, 28.04.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/5356/17

1-о/465/1/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі :

головуючого - судді Мигаль Г.П.

при секретарі судового засідання Максимович М.М.

розглянувши заяву захисника ОСОБА_1 - адвоката Кецко Володимира Ярославовича про перегляд вироку Франківського районного суду м. Львова від 06 липня 2018 року за нововиявленими обставинами в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових рослідувань за № 12017140080002202 від 30.06.2017р. про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Москва Російської Федерації, українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

з участю прокурора Липа І.Б.

обвинуваченого (засудженого) ОСОБА_1

захисника Кецко В.Я.

в с т а н о в и в :

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кецко В.Я. звернувся до суду із заявою про перегляд вироку Франківського районного суду м. Львова від 06 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017140080002202 від 30.06.2017р., за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, за нововиявленими обставинами.

В обгрунтування поданої заяви захисник ОСОБА_2 посилається на те, що ОСОБА_1 було пред`явлено обвинувачення за ч.1 ст.309 КК України та згідно із вказаним вироком притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України. Частиною четвертою статті 309 КК України передбачено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті. З цього приводу до матеріалів справи в суді першої інстанції долучено довідку Наркологічного центру «Ренесанс-Львів» №116/р від 02.10.2017р., в якій зазначено, що дійсно з 28.09.2017р. по час видачі довідки ОСОБА_1 перебував на курсі стаціонарної реабілітації та психологічної корекції, довідку ФОП ОСОБА_3 №11 від 13.03.2018р., відповідно до якої з 14.11.2017р. ОСОБА_1 перебував на стаціонарному курсі психологічної корекції та реабілітації у зв`язку з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин. Довідку ФОП ОСОБА_4 №1/07 від 06.07.2018р. про те, що з 14.10.2017р. по дату видачі довідки ОСОБА_1 дійсно проходив курс реабілітації та психологічної корекції. До суду апеляційної інстанції долучалися довідки: довідка-характеристика ФОП ОСОБА_4 №3 від 05.10.2018р. про те, що з 14.11.2017р. по дату видачі довідки ОСОБА_1 дійсно проходив курс реабілітації та психологічної корекції у зв`язку з вживанням психоактивних речовин, довідка ФОП ОСОБА_4 №5 від 05.12.2018р. про те, що з 14.11.2017р. по 14.10.2018р. ОСОБА_1 дійсно проходив курс реабілітації та психологічної корекції у зв`язку із вживанням психоактивних речовин. Засуджений ОСОБА_1 вважав, що ця інформація є достатньою для підтвердження факту лікування від наркоманії та для позитивної характеристики особи при вирішенні даного кримінального провадження. Однак, як зазначає захисник Кецко В ОСОБА_5 судом першої та апеляційної інстанції не надано оцінки даним довідкам, взагалі не розглядалося питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч.4 ст.309 КК України. При цьому суди мали з`ясовувати: чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися в такий спосіб від відповідальності за вчинений злочин. Ці обставини суди взагалі не з`ясовували та у засудженого ОСОБА_1 з цього приводу нічого судами не запитувалось, що пітверджено звукозаписом судових засідань, що міститься в матеріалах справи.

З метою з`ясування всіх обставин справи, які мали місце під час розгляду справи, але не були відомі суду, захисником ОСОБА_1 – адвокатом Кецком В.Я. було подано адвокатський запит до Комунального некомерційцного підприєиства Львівської обласної Ради «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень" відносно ОСОБА_1 . На даний адвокатський запит КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» листом №595 від 18.11.2019р. повідомив, що ОСОБА_1 добровільно звернувся до лікаря-нарколога поліклінічного відділення ОСОБА_6 . Отримавши скерування на лікування, 18.09.2017р. ОСОБА_1 госпіталізований в 1 стаціонарне відділення, де перебував на лікуванні з 18.09.2017р. по 28.09.2017р. Також на адвокатський запит захисника Кецко В.Я. отримано лист 04.11.2019р. від ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_4 , в якому повідомлено, що ОСОБА_1 проходив курс реабілітації та психологічної корекції в реабілітаційному центрі за адресою: м.Львів, вул. Митрополита Липківського, 34 з 14.11.2017р. по 01.04.2018р. та за адресою: м.Львів- АДРЕСА_2 вул АДРЕСА_3 Кияка, 4 в період з 02.04.2018р. по 14.10.2018р. за добровільним зверненням у зв`язку із вживанням наркотичних засобів. За час перебування в реабілітаційному центрі його стан суттєво поліпшився, він проявив себе як ініціативний, відповідальний, доброзичливий, працелюбний. Із цього, на думку захисника Кецко ОСОБА_8 , слідує, що ОСОБА_1 дійсно страждав на наркоманію, добровільно продовжував курс реабілітації та психологічної корекції в реабілітаційних центрах та, виходячи із наданих характеристик, ставив собі за мету вилікуватись від наркоманії. Захисник Кецко В.Я. зазначає, що ці обставини, які мають значення для даного кримінального провадження, не були відомі суду при розгляді справи та безпосередньо засуджений вважав, що наявні вищевказані довідки, які містяться в матеріалах справи, є достатніми для позитивної характеристики та вищенаведені захисником обставини стали відомі лише в листопаді 2019 року, виходячи з листа ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_4 від 04.11.2019р. та листа КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень №595 від 18.11.2019р. Відтак, такі встановлені у листопаді 2019 року захисником обставини явно могли істотно вплинути для правильного вирішення даного кримінального провадження у суді першої інстанції, що є, на думку захисника Кецко В ОСОБА_5 , безспірною підставою для застосування вимог ч.4 ст.309 КК України, яка регламентує звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

В судовому засіданні захисник Кецко В.Я. підтримав клопотання, з підстав, зазначених у ньому та додатково пояснив, що при розгляді справи у суді першої, апеляційної інстанцій та при поданні касаційної скарги, яка була повернута, інтереси ОСОБА_1 захищали інші адвокати. Договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Кецко В.Я. був підписаний 30.08.2019р. Після чого захисник Кецко В.Я. подав запити щодо добровільного лікування від наркоманії ОСОБА_1 , відповіді (довідки) на які отримав 18.11.2019р. та 4.11.2019р. Інформація, зазначена в довідках, а саме про добровільне лікування ОСОБА_1 від наркоманії не була відома суду під час розгляду справи судом першої інстанції. Не з`ясовувалась така інформація і судом апеляційної інстанції та не з`ясовувалась думку ОСОБА_1 . А отже, зазначені обставини є нововиявленими. Цими доказами підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно страждав на наркоманію, добровільно звернувся до лікувального закладу і добровільно розпочав лікування та надалі добровільно продовжував курс реабілітації та психологічної корекції в реабілітаційних центрах та, виходячи із наданих характеристик, ставив собі за мету вилікуватись від наркоманії. Захисник Кецко В.Я. просить скасувати вирок Франківського райсуду м.Львова від 06.07.2018р. за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, згідно з яким на підставі ч.4 ст.309 КК України звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.309 КК України, та дане кримінальне провадження закрити.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив заяву його захисника про перегляд вироку Франківського райсуду м.Львова від 06.07.2018р. задоволити. Крім цього, пояснив, що він повністю довіряв своїм захисникам, які захищали його інтереси в суді першої та апеляційної інстанції і йому не було відомо яку ще інформацію слід отримати для покращення свого становища. Він дізнався про можливість застосування ч.4 ст.309 КК України в той час, коли вже відбував покарання в у виправній колонії. Він дійсно добровільно звертався до КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень" для лікування від наркоманії та проходив таке лікування. Також курс реабілітації він проходив в інших центрах добровільно. Його стан суттєво покращився. Просить суд задоволити заяву захисника про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. Він хоче жити нормальним життям, допомагати іншим позбутися від наркотичної залежності, самовдосконалюватися.

Прокурор Липа І.Р. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви захисника про перегляд вироку Франківського районного суду м.Львова від 06.07.2018р. відносно ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами. При цьому прокурор зазначив, що вказані обставини не є нововиявленими. Під час розгляду справи, суд знав, що ОСОБА_1 лікується. Примусового лікування не було застосовано до ОСОБА_1 і про цей факт також було відомо суду. ОСОБА_1 міг висловити свою думку під час розгляду справи в суді.

Судом встановлено такі фактичні обставини.

Вироком Франківського районного суду м. Львова від 06 липня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 309 Кримінального кодексу України і призначено йому покарання у виді 1 (одного ) року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 Кримінального кодексу України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 19.04.2016 року та остаточно призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Ухвалою Львівського апеляційного суду у цій кримінальній справі від 07.12.2018 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Нурієва А.Б. залишено без задоволення, а вирок Франківського районного суду м. Львова від 06 липня 2018 року - без змін.

Ухвалою Верховного суду (справа № 465/5356/17, провадження № 51-1281ск19 ) від 07 жовтня 2019 року відмовлено засудженому ОСОБА_1 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Франківського районного суду м. Львова від 06.07.2018 року та ухвали Львівського апеляційного суду від 07.12.2018 року.

Вирок Франківського районного суду м. Львів від 06 липня 2018 року вступив в законну силу 07 грудня 2018 року.

Як вбачається із матеріалів даного кримінального провадження, ОСОБА_1 було пред`явлено обвинувачення за ч.1 ст. 309 Кримінального кодексу України. Відповідно до вироку Франківського районного суду м.Львова від 06.07.2018р. обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.309 КК України, визнав повністю. Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, судом не досліджувались інші зібрані у кримінальному провадженні докази, оскільки, за згодою учасників процесу дослідження таких визнано недоцільним. При призначенні покарання судом першої інстанції були враховані дані, що свідчать про особу обвинуваченого, в тому числі його характеристика, відомості про проходження курсу реабілітації та психологічної корекції та визнані такими, що пом`якшують покарання обвинуваченого.

До матеріалів справи в суді першої інстанції долучено довідку Наркологічного центру «Ренесанс -Львів» №116 /р від 02.10.2017 року, в якій зазначено, що дійсно з 28.09.2017 року по дату видачі довідки ОСОБА_1 перебував на курсі стаціонарної реабілітації та психологічної корекції, довідку ФОП ОСОБА_3 № 11 від 13.03.2018 року, згідно з якою 14.11.2017 року по дату видачі довідки ОСОБА_1 перебував на стаціонарному курсі психологічної корекції та реабілітації у зв`язку з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин.

На час розгляду справи в суді першої інстанції суду не була відома інформація щодо добровільного звернення ОСОБА_1 до лікаря-нарколога КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень та перебування на лікуванні в медичному центрі з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин. Зазначена довідка була отримана на запит захисника Кецка В.Я. 18.11.2019р. і долучена до заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. Договір про надання правової допомоги щодо захисту інтересів засудженого ОСОБА_1 був укладений 30.08.2019р. В суді першої та апеляційної інстанції інтереси ОСОБА_1 представляв інший захисник – адвокат Нурієв А.Б. Відповідно до листа КНП ЛОР Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень за №595 від 18.11.2019р. ОСОБА_1 18.09.2017 ІНФОРМАЦІЯ_1 добровільно звернувся до лікаря-нарколога поліклінічного відділення ОСОБА_9 . Отримавши скерування на лікування, 18.09.2017р. госпіталізований в 1-е стаціонарне відділення ЛОМЦПтаТУ. Вперше перебував на лікуванні в медичному центрі в жовтні 2012 року, коли виставлений діагноз: Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання кількох психоактивних речовин (опіоїди, канабіоїди). Синдром залежності. На даний час вживання речовини (активна залежність). В 2017 році перебував на лікуванні в медичному центрі з 18.09.2017 р. по 28.09.2017р., внутрішнього розпорядку відділення не порушував.(а.с.171).

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали заяви та матеріали кримінального провадження, пояснення ОСОБА_1 , об`єктивно дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, доходить такого висновку.

Порядок здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами регулюється главою 34 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст .459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються інші обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали суду, що належить переглянути.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 КПК України за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Суд доходить до переконання, що обставини щодо добровільного звернення ОСОБА_1 до лікаря-нарколога КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень" та перебування на лікуванні в 1-му стаціонарному відділенні ЛОМЦПтаТУ в період з 18.09.2017р. по 28.09.2017р. від наркотичної залежності, про що свідчить довідка КНП ЛОР ЛОМЦПтаТУ за №595 від 18.11.2019р., є нововиявленими, оскільки вони не були відомі суду під час судового розгляду при ухваленні судового рішення як судом першої, так і судом апеляційної інстанції. Саме у цій довідці, яка була долучена захисником ОСОБА_2 до заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, міститься інформація про встановлення діагнозу ОСОБА_1 : розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин (опіоїди, канабіоїди). Синдром залежності, а також інформація про добровільне звернення ОСОБА_1 в лікувальний заклад з метою лікування від наркоманії та сам факт такого лікування в стаціонарі з 19.09.2017р. по 28.09.2017р.

Судом першої інстанції досліджувалася довідка КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень" від 25.07.2017р. , відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на обліку в диспансері з 17.01.2013р. з діагнозом - розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин (опіоїди, канабіоїди).

Що стосується довідок, які були надані суду першої інстанції ФОП " ОСОБА_10 ", ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_3 , то в них не зазначалося про добровільне звернення ОСОБА_1 з приводу лікування від наркотичної залежності, а містилася інформація про проходження курсу реабілітації та психологічної корекції. Довідки, в яких містилася інформація щодо добровільного звернення ОСОБА_1 з приводу проходження курсу реабілітації та психологічної корекції в реабілітаційному центрі у зв`язку із вживанням наркотичних засобів, надана захиснику Кецко В.Я. на його запит 4.11.2019р.

Суд відкидає твердження прокурора, що суду першої та апеляційної інрстанції була відома інформація щодо добровільного лікування ОСОБА_1 він наркоманії, оскільки така інформація не досліджувалась. ОСОБА_1 пояснень з цього приводу не давав, а сама довідка була отримана 18.11.2019р.

Нововиявлена обставина про те, що ОСОБА_1 добровільно звернувся до лікувального закладу та пройшов курс лікування від наркоманії, має істотне значення та разом із раніше виявленими обставинамим, а саме проходження курсу реабілітації та корекції в реабілітаційних центрах, позитивної характеристики, наданої ОСОБА_1 у лікувальному закладі та реабітаційних центрах, що свідчить про мету ОСОБА_1 вилікуватися від наркоманії, доводить неправильність вироку Франківського районного суду м.Львова від 06.07.2018р., що переглядається.

Відповідно до ч.4 ст.466 КПК України суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими обставинами, якщо вони не оспорюються.

Сторони просили не досліджувати в судовому засіданні докази щодо обставин вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, які були встановлені під час розгляду справи судом першої інстанції. Вину у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.309 КПК України, ОСОБА_11 визнає повністю.

За таких обставин, з врахуванням позиції сторін кримінального провадження, керуючись нормами ст.466 КПК України, суд доходить висновку не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами.

Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами і ніким не оспорюються.

Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" (зі змінами та доповненнями згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. № 16) звазначено, що вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з`ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 51-1751км19.

З пункту 24 Постанови Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" випливає, що за змістом норм, передбачених частиною 4 статті 307 та частиною 4 статті 309 КК України, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.

На підставі ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» за наявності передбачених у ч. 4 ст. 309 КК України обставин суд зобов`язаний звільнити відповідну особу від кримінальної відповідальності.

Докази, надані захисником ОСОБА_2 , та покази ОСОБА_1 в судовому засіданні підтверджують, що ОСОБА_1 дійсно страждав наркоманією, добровільно звернувся до лікувального закладу і добровільно продовжував курс реабілітації та психологічної корекції в реабілітаційних центрах та ставив собі за мету вилікуватись від наркотичної залежності.

За таких обставин, суд доходить висновку, що заява захисника засудженого ОСОБА_11 - адвоката Кецка В.Я. про перегляд вироку Франківського районного суду м.Львова у кримінальному провадженні (справа №465/5356/17) про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України за нововиявленими обставинами із застосуванням ч.4 ст.309 КПК України підлягає до задоволення.

Враховуючи нововиявлені обставини, які підтверджують, що ОСОБА_1 добровільно звернувся до лікувального закладу, пройшов курс лікування від наркоманії та мав на меті вилікуватись від наркотичної залежності, слід застосувати ч.4 ст.309 КК України та звільнити засудженого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності , провадження у справі закрити у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Вирок Франківського районного суду м.Львова від 06.07.2018 р. відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України підлягає скасуванню з постановленням ухвали при звільнення від кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 459-467 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Кецко Володимира Ярославовича про перегляд вироку Франківського районного суду м. Львова від 06 липня 2018 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України за нововиявленими обставинами задоволити

Вирок Франківського районного суду м. Львова від 06 липня 2018 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 КК України скасувати.

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України. Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12017140080002202 від 30.06.2017р. (справа №465/5356/17) про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України - закрити.

Речові докази - 2 паперових згортки з 0,1087г. метадону, які знаходяться в камері схову ГУ НП у Львівській області, передати військовій частині 2144 для забезпечення дресирування службових собак.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Франківський районний суд м.Львова.

Суддя Г.П. Мигаль