Ухвала суду № 88969245, 28.04.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

28.04.2020 Справа № 337/4558/19

Провадження № 2/337/202/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Весна-2», третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень загальних зборів членів ЖБК, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «ВЕСНА-2», третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання протиправними і скасування рішень загальних зборів ЖБК «Весна -2» від 12.10.2019 року, стягнення моральної шкоди.

У позові зазначила, що 12.10. 2019 року рішенням загальних зборів ЖБК «Весна-2», оформлених протоколом від 12.10.2019 року, було розглянуто питання порядку денного: прийняття нових членів ЖБК «Весна-2»; звіт голови ревізійної комісії та голови правління ЖБК «Весна-2»; затвердження штатного розпису та нового тарифу на утримання будинку; різне.

Проведення загальних зборів членів ЖБК «Весна-2» є протиправним, оскільки 29.09.2019 року Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради вчинено реєстраційну дію за № 11031270020025523 щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації юридичної особи ЖБК «Весна-2» з призначенням голови ліквідаційної комісії. Оскільки загальні збори відбулися з порушенням вимог чинного законодавства, просила визнати протиправними та скасувати рішення загальних зборів членів ЖБК від 12.10.2019 року, стягнути моральну шкоду у сумі 50 000 грн., судові витрати покласти на відповідача.

У призначене підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник –адвокат Коломоєць І.В., не з`явилися. Представник позивача через канцелярію суду подала письмову заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача.

Представник відповідача- ЖБК «Весна-2» та представник третьої особи, у судове засідання не з`явилися, про слухання справи повідомлялися належним чином.

Представник третьої особи надав суду письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника третьої особи.

Враховуючи вказане вище, суд вважає за можливе провести розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за відсутності сторін, по наявним у справі документам.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши поданий позов, матеріали, які додані до позовної заяви, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 с. 3 ЦПК України від 18.03. 2004 року в редакції, чинній на час звернення позивача з позовом до суду, частини 1 ст. 16 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням наведених норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Європейської конвенції з прав людини. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

У цій справі позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів ЖБК «Весна -2», оформлених протоколом від 12.10.2019 року, на підставі якого було затверджено рішення ліквідаційної комісії щодо прийняття нових членів ЖБК «Весна-2», заслухано звіт голови ліквідаційної комісії, переобрано склад ліквідаційної комісії, проведено вибори нових членів ліквідаційної комісії, затверджено штатний розклад і новий тариф на утримання будинку.

Вказані вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 ЗУ «Про кооперацію», Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно із Законом № 1206 VІІ, кооперації створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 85 ЦК України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

У частині першій статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є не тільки мешканкою будинку та власницею квартири в будинку, який увійшов до ЖБК «Весна -2», а і колишнім головою кооперативу. При цьому ОСОБА_1 вважає, що проведення загальних зборів членів ЖБК «Весна-2» від 12.10.2019року, на яких було заслухано звіт голови ліквідаційної комісії, затверджено рішення ліквідаційної комісії щодо прийняття нових членів в ЖБК «Весна-2», переобрано склад ліквідаційної комісії, проведено вибори нових членів ліквідаційної комісії, затверджено штатний розклад і новий тариф на утримання будинку, є протиправним.

Крім того, у позові позивачка зазначила, що в порушення вимог діючого законодавства, вона не була повідомлена про проведення загальних зборів членів ЖБК «Весна-2», порушено саму процедуру скликання загальних зборів членів кооперативу в межах вимог Закону України «Про кооперацію».

За таких обставин спір у цій справі стосується права позивачки, порушеного, на її думку, внесенням змін до складу ліквідаційної комісії, а саме переобрання членів ревізійної комісії, прийняття нових членів ЖБК та встановлення штатного розкладу і нових тарифів на утримання будинку.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06.02. 2019 року у справі № 462/2646/17 зроблено висновок, що при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом № 2866-III. Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до статті 4Закону №2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року в справі № 145/1885/15-ц та від 10.04. 2019 року в справі №510/456/17.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року в справі № 813/6286/15 наведено такий правовий висновок.

Спір про затвердження рішення ліквідаційної комісії, переобрання її членів, прийняття нового штатного розкладу та нових тарифів на утримання будинку, не є спором у сфері публічно-правових відносин; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20ГПК України у чинній редакції. Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наведений спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

З наведеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду випливає, що спори, пов`язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинні розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).

Отже, заявлені позивачкою вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 255, 258- 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Весна-2», третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень загальних зборів членів ЖБК, стягнення моральної шкоди,

Роз`яснити позивачеві його право на звернення із вказаним позовом до Господарського суду Запорізької області.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі у 15-денний строк апеляційної скарги.

Суддя: Г.Є. Гнатик