Ухвала суду № 88968805, 27.02.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/5574/20

Провадження № 1-кс/760/2318/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Вишняк М.В., при секретарі Литвин Т.С., за участі: прокурора Кулініча Д.Ю., захисника Юрченка А.Ф. (доручення від 25.02.2020р. № 026-0001462 Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві для здійснення захисту особи, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 332 від 28.12.1995р.), підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Дулкая І.І., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Дяченко О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нефтеюганська, Російської Федерації, громадянин Грузії, з неповною середньою освітою, не одружений, не працює, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 02.03.2017р. Солом`янським райсудом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. 14.12.2018р. звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12020100090001413 від 25.02.2020р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Підозрюваний доставлений до суду під вартою.

Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим 02.03.2017р. Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України, а також обвинувальний акт, за вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України, відносно якого 31.01.2020р. направлено до Солом`янським районним судом м. Києва, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив умисний корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1 25.02.2020р. приблизно о 13 годині, увійшовши до приміщення магазину «АТБ» за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський 41, де в холі магазину побачив камеру тимчасового зберігання речей №38, із прозорими дверками, всередині якої знаходився ноутбук, вирішив таємно викрасти чуже майно.

Реалізовуючи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, ОСОБА_1 , 25.02.2020 приблизно о 13 годині 10 хвилин, підійшов до камери тимчасового зберігання речей у магазині «АТБ». Перебуваючи біля камер тимчасового зберігання речей ОСОБА_1 , переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом віджиму відкрив скриньку №38, тим самим незаконно проникнувши до місця відведеного для тимчасового зберігання матеріальних цінностей, яке класифікується як сховище, та вчинив крадіжку, особистих речей ОСОБА_2 , а саме: ноутбук «Toshiba» модель SATELLITE L500-1WP, PART №PSLS9E-02D00GRU, SERIAL №2A635040K, ідентифікаційний №I2A635040KSSLS902D00GRUB вартістю 1000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , таємно, повторно викравши вищевказане чуже майно, залишив місце скоєння злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_2 , матеріальну шкоду на загальну суму 1000 гривень.

25.02.2020р. о 17.30год. ОСОБА_1 був затриманий на підставі ст. 208 КПК України.

26.02.2020р. о 16.00год. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 185 КК України у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до сховища.

У клопотанні слідчим постановлено питання про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, та у зв`язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Під час судового розгляду прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Захисник та підозрюваний ОСОБА_1 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати інший запобіжний захід, який не пов`язаний з триманням під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_1 підозри, до клопотання додані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема, протокол прийняття заяви від ОСОБА_2 , протокол огляду місця події від 25.02.2020 року; протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 , протоколи допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші докази.

Таким чином, надані суду докази обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_1 про підозру пройшов незначний проміжок часу, він раніше неодноразово судимий за скоєння аналогічних злочинів, та на даний час, знову підозрюється у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, його майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також ту обставину, що безпосередньо після вчинення даного злочину втік, що свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, тому, слідчий суддя, вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у сумі 45 000грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному провадженні.

За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Дулкая І.І - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 25 лютого 2020 року 17.30год.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 17.30год. 24 квітня 2020 року.

Розмір застави визначити у сумі 45 000 грн. (сорок п`ять тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: НОМЕР_1 ; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 26 квітня 2020р., включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру № 9.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: М.В. Вишняк