Ухвала суду № 88968069, 10.04.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10498/20

Провадження № 1-кс/761/6556/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

слідчого судді Голуб О.А.

за участю:

секретаря судових засідань Куліковської А.С.

прокурора Массалітіна В.В.

захисника Комлєва С.В.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Боголюба Є.В., погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора України Массалітіним В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62019000000000844 від 07.06.2019,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

у провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Боголюба Є.В., погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора України Массалітіним В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадження № 62019000000000844 від 07.06.2019 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що ГСУ Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000844 від 07.06.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

08 квітня 2020 року о 09 год 05 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та в цей же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

09 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про заміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 є необхідним, з метою забезпечення виконання ним, покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, а також запобігання способам впливу на свідків, спробам знищити, сховати або спотворити речові докази в кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Прокурор підтримав клопотання, з мотивів у ньому наведених та просив задовольнити його.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозра є необгрунтованою, ризики наведені формально, а також те, що є наявність сталих соціальних зв`язків, про що свідчить перебування на утриманні дружини та малолітньої дитини, наявність постійного місця проживання в м. Києві, приймав учать в АТО, що вказує на можливість застоссування менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний підтримав виступ захисника, заперечував щодо задоволення клопотання.

Вивчивши клопотання, додатки до нього, заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ГСУ Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000844 від 07.06.2019.

08 квітня 2020 року в межах кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

З додатків, долучених слідчим до клопотання, а саме з даних, що містяться в протоколах слідчих дій, вбачається, що наявні достатні дані, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому підозра є обґрунтованою та слідчий суддя не бачить у висновках прокурора про обґрунтованість підозри, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного.

Так, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

А тому, беручи до уваги наведе вище, слідчий суддя вважає, що характер інкримінованих діянь та їх тяжкість виправдовує необхідність здійснення подальшого розслідування даного кримінального провадження.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що без застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу не може бути забезпечена належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_1 та запобігання спробам настання ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Отже, відповідно до ст. 178 КПК України слідчим суддею враховується вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється, його вік та стан здоров`я, які не унеможливлюють перебування підозрюваного під вартою, сімейний та матеріальний стан, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що в сукупності є підставами для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обставин, які б давали можливість застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, ніж той, про який просить прокурор, слідчий суддя при розгляді клопотання не встановив.

З`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , на які послався слідчий у клопотанні, а прокурор під час судового засідання, слідчий суддя враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованих діянь.

На думку сторони обвинувачення, існують ризики щодо: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, знищення речей, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання доведено ризик можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , пов`язаної з ухиленням від явок до органу досудового розслідування для участі у слідчих та процесуальних діях, зокрема, з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, що фактично є ризиком визначеним п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.

Аналізуючи питання наявності інших ризиків, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та, оскільки у ході досудового розслідування не проведено усі необхідні слідчі дії, в тому числі, не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, крім того, ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, при цьому, враховуючи, що у відповідності до ст. 23; ч.4 ст. 95 КПК України, суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, а тому при перебуванні підозрюваної на свободі не можна буде запобігти ризикам здійснення незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення, що фактично є ризиками визначеними п. п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, тобто ризику визначеного п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, посилання на наявність такого ризику у клопотанні не конкретизовано, що свідчить про його необґрунтованість та голослівність.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання, оскільки в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим, з огляду на фактичні обставини за яких ОСОБА_1 інкримінується вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, слід зауважити, що зміст повідомлення про підозру ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

Строк дії ухвали слід встановити до 60 днів, в межах строків досудового розслідування, який слід рахувати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_1 .

Також слідчий суддя в силу положень ч. 3 ст. 183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_1 .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Беручи до уваги обставини кримінального провадження, сімейний та майновий стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_1 , яка зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України у випадку внесення застави.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , підвищену суспільну небезпеку злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, які посягають на здоров`я населення, слідчий суддя вважає, визначити заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, що становить 84080 грн., з метою гарантування виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом.

Крім того, у разі внесення застави, для запобігання встановлених судом ризиків, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора, слідчого судді та в суд, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомляти посадовій особі чи органу, який здійснив виклик; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду; утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі свідка та підозрюваного в межах даного кримінального провадження; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 06 червня 2020 року включно.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рокупід вартою встановити 06 червня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , 17 січня 1987 року, заставу в 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA 128201720355259002001012089; Призначення платежу: застава за ОСОБА_1 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2020 по справі 761/10498/20, провадження 1-кс/761/6556/2020, внесені ( П . І .Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від .. (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора, слідчого судді та в суд, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомляти посадовій особі чи органу, який здійснив виклик;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку;

- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі свідків та підозрюваних в межах даного кримінального провадження;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ в місті Києві, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Державної Установи «Київський слідчий ізолятор», негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно та письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.А. Голуб