Ухвала суду № 88964253, 27.04.2020, Тиврівський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"27" квітня 2020 р. 145/1444/18

1-о/145/4/2020

Тиврівський районний суд Вінницької області у складі

головуючого судді Ратушняка І. О. ,

при секретарі Тихій О.Н.

розглядаючи заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018021320000111 від 27.04.2018 року, щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,

встановив:

Вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 березня 2020 року, який набрав законної сили 10 квітня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним за ч.4 ст.296 КК України і призначено покарання - 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання, якщо протягом іспитового строку терміном 1 рік він не вчинить нового злочину, а також покладено обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

В судове засідання засуджений ОСОБА_1 та його захисник Когутницький В.М. не з`явилися, просять клопотання про зупинення виконання вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.03.2020 року, до закінчення його перегляду за нововиявленими обставинами розглянути у їх відсутності.

Прокурор в судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши доводи, викладені у клопотанні, дійшов наступного висновку.

В постанові Верховного суду України у справі № 5-254зн16 від 26 вересня 2016 року Верховний суд вказав, що відповідно до частини першої статті 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Перелік обставин, які визнаються нововиявленими, визначений частиною другою зазначеної статті. Згідно зі статтею 462 КПК заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повинна відповідати ряду формальних вимог, у тому числі містити вказівку на обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, а також обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) констатував, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та повинні відображати баланс між реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Відповідно до п. 42 справа «Желтяков проти України» (заява № 4994/04) Суд вказує, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Окрім того, як зазначив Європейський суд з прав людини - повага до принципу верховенства права та поняття справедливого судового розгляду вимагає, щоб усі підстави застосування зворотної сили закону аналізувалися з особливою пильністю (рішення ЄСПЛ у справі Zielinski and Pradal & Gonzalez and Others v. France).

На даний час, відповідно до матеріалів справи, вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.03.2020 року набрав законної сили 10.04.2020.

Суд вважає, що зупинення виконання вироку слугуватиме повному, всебічному та об`єктивному розгляду поданої заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

При цьому, обставини, на які посилається засуджений ОСОБА_1 як на нововиявлені, є обґрунтованими та такими, що підлягають дослідженню щодо їх належності та допустимості про розгляді заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

Вказані аргументи суд вважає такими, що є підставами для задоволення поданого клопотання про зупинення виконання вироку, оскільки його задоволення сприятиме досягненню цілей та мети кримінального провадження та реалізації загальних засад кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Крім того, суд звертає увагу, що норми Кримінального процесуального кодексу України не встановлюють переліку підстав, за яких суду надається право зупинити виконання вироку, перегляд якого є предметом заяви за нововиявленими обставинами. Тобто, в даному випадку, законодавець уповноважив суд в кожному конкретному випадку оцінювати наявність чи відсутність підстав для такого зупинення, здійснювати їх оцінку та приймати рішення щодо них, хоч і на власний, проте, на обґрунтований розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 466 КПК України суд своєю ухвалою має право зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими або виключними обставинами, до закінчення перегляду.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність зупинення вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.03.2020 року до закінчення перегляду його за нововиявленими обставинами.

На підставі викладеного та керуючись ст.466 КПК України, суд,

ухвалив:

Зупинити виконання вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 березня 2020 року щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, до закінчення перегляду його за нововиявленими обставинами.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Ратушняк І. О.