
Дата документу 28.04.2020 Справа № 554/11295/19
Провадження № 1-кс/554/5824/2020
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2020 року м. Полтава
Октябрський районний суд міста Полтави у складі:
слідчого судді - Тімошенко Н.В.
за участю секретаря - Колесніченко О.П.
прокурора - Дорогейко Д.В.
слідчого - Маляренко Т.Г.
підозрюваного - ОСОБА_1
захисника-адвоката - Більда В.В.
розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідувань особливо важливих злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Маляренко Т.Г., в рамках кримінального провадження №12019170080000970 від 16.10.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190 та ч. 1 ст. 263 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Октябрський, Сєвєрського району, Краснодарського краю РФ, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого вантажником у ТОВ «Кременчуцька торгова гільдія», неодруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, -
В С Т А Н О В И В:
Старший слідчий відділу розслідувань особливо важливих злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Маляренко Т.Г. звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання вказав, що у провадженні СУ ГУ Національної поліції у Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170080000970 від 16.10.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190 та ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зловживаючи довірою, що виразилося у використанні довірливих відносин з потерпілими, спрямувавши свої умисні дії на заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, маючи при цьому достатні навики в користуванні комп`ютерною технікою за допомогою ресурсів Всесвітньої мережі Інтернет на сайті під назвою «OLX», створив фіктивну сторінку під виглядом продажу від імені ПТ «Ломбард «Автоломбард-Експрес» великого асортименту автомобілів.
Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , при реєстрації фіктивних сторінок вказували свої контактні дані, а саме: контактні номери телефонів № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_13 та при спілкуванні з потерпілими надавали їм номери платіжних карток, а саме: НОМЕР_14 , що належить АТ «Ощадбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_6 , НОМЕР_15 , що належить АТКБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_7 , НОМЕР_16 , що належить АТ «Ощадбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_8 , НОМЕР_17 , що належить АТКБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_9 , НОМЕР_18 , що належить АТКБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_10 , НОМЕР_19 , що належить АТКБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_11 , НОМЕР_20 , що належить АТКБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_12 , НОМЕР_21 , що належить АТКБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_7 . Вхід до Інтернет сторінки здійснювався за допомогою комп`ютерного обладнання, що розміщувалося в квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинив ряд корисливих злочинів
Грошовими коштами отриманими в ході вчинення злочину ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розпорядились на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у заволодінні чужим майном, вчинених повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.
24.04.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Октябрський, Сєвєрського району, Краснодарського краю РФ, українцю, громадянину України, з середньою освітою, працюючому вантажником у ТОВ «Кременчуцька торгова гільдія», неодруженому, маючому на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимому, повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_1 , у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу, ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочинів, які в аспекті кримінально-правової кваліфікації відноситься до категорії тяжких, та санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Таким чином, ОСОБА_1 , боячись тяжкості покарання, яке може бути застосоване до нього судом в разі визнання винуватим, може переховуватись від органу досудового розслідування, суду. Крім цього, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може знищувати інформацію, яка має значення по справі та може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення з метою отримання грошових коштів на існування. Також, він може впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вчинення тяжкого злочину
Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В:
Клопотання старшого слідчого відділу розслідувань особливо важливих злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Маляренко Т.Г. - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Октябрський Сєвєрського району Краснодарського краю РФ, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого вантажником у ТОВ «Кременчуцька торгова гільдія», неодруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, запобіжний захід у вигляді ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ строком на 60 діб починаючи з 24.04.2020 року 12 год. 48 хв. до 22.06.2020 року 12 год. 48 хв.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 22.06.2020 року 12 год. 48 хв.
Зобов`язати слідчого, який вніс клопотання про продовження строку тримання під вартою, повідомити родичам заарештованого про його задоволення.
Призначити заставу в розмірі 63 090 гривень, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (розрахунковий рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 26304855, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
Уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 , зобов`язаний роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваної, обвинуваченої та її явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду: не відлучатись з м. Кременчук без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_1 , у разі внесення застави визначити по 22 червня 2020 року.
Підозрюваного ОСОБА_1 взяти від варту в залі суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя Н.В.Тімошенко
Судове рішення № 88962652, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 28.04.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/11295/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: