Рішення № 88957760, 27.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року м. Київ № 640/6798/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу,

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києва

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в проведені перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 08.11.2018р. обчислення, нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки з урахуванням раніше проведених виплат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що дії відповідача є такими, що порушують її право на соціальний захист у законних розмірах та, як наслідок, розмір встановленої пенсії є заниженим, оскільки невірно було застосовано показник середньої заробітної плати за 2016 та 2017 роки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/6798/19, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну та наявні у нього докази, що стосуються спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Від відповідача у встановлений ухвалою суду строк надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, виходячи з того, що розрахунок пенсії позивачу відповідає чинному законодавству та матеріалам пенсійної справи.

Розглянувши подані сторонам документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV.

З 04.08.1999р. по 30.11.2018р. позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-ХІІ, виплата якої була припинена згідно Атестату про зняття з обліку № 3248.

08.11.2018р. позивач вперше звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі поданої заяви позивачу з 08.11.2018р. призначили пенсію за віком у розмірі 9 696,69 грн., що підтверджується протоколом призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.12.2018р. Пенсія розрахована на підставі поданих документів при загальному страховому стажі 42 роки 11 місяців 27 днів із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для розрахунку пенсії за 2014 - 2016 роки, у розмірі 3 764,40 грн.

Натомість 28.03.2019р. позивач звернувся до відповідача із заявою вх. № 35920 та просив провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки у розмірі 5 377,90 грн., з урахуванням раніше проведених виплат, виплати одноразово недоотриману пенсію, починаючи з 08.11.2018р., та надалі виплачувати пенсію в перерахованому розмірі.

Відповідач листом від 11.04.2019р. № 78778/02 відмовив у проведенні перерахунку пенсії та повідомив, що під час призначення пенсії застосований показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014 - 2016 роки у розмірі 3 764,40 грн., посилаючись на те, що позивач раніше отримував пенсію за вислугу років, яка призначалася згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі викладеного, не погоджуючись з проведеним перерахунком вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулась з позовом до суду.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором.

До призначення пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV позивач отримував пенсію за вислугу років, як військовослужбовець, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ, згідно якого при розрахунку пенсії за вислугу років не застосовувався показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для розрахунку пенсії.

За змістом ч. З ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначений заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій за вислугу років згідно вказаного вище Закону, зокрема, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вказаної правової норми дає підстави дійти однозначного висновку, що при обчисленні пенсії за вислугу років згідно Закону № 2262-ХІІ за основу береться грошове забезпечення, яке складається окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії та не використовується показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для розрахунку пенсії за рік, що передує року призначення пенсії.

За призначенням пенсії за віком на умовах і в порядку, передбачених Законом № 1058-IV, позивач звернувся вперше 08.11.2018р., а тому під час призначення пенсії для її обчислення повинен використовуватися показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 - 2017 роки у розмірі 5 377,90 грн., як того вимагає ст. 40 Закону № 1058-IV.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

За таких обставин під час призначення позивачу пенсії за віком на умовах і у порядку Закону № 1058-IV обов`язково повинна застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 - 2017 роки у розмірі 5 377,90 грн.

Окрім зазначеного вище, абзацом другим пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» також передбачено, що при призначенні пенсій у 2018 році застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії: у 2016 році - 4 482,35 грн.; у 2017 році - 6 273,45 грн.

Тому відповідач мав призначити пенсію позивачу, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки ((4 482,35 + 6 273,45) /2) у розмірі 5 377,90 грн, як визначено ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV.

З огляду на приведені доводи та надані докази суд дійшов висновку, що відповідач протиправно застосував розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки при обчислені пенсії позивача.

Верховним Судом України в постанові від 09.06.2015р. (справа № 21-550а14) та Верховним Судом у постанові від 14.02.2018р. (справа № 465/5246/17) висловлена правова позиція стосовно того, що при переведенні з пенсії призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Вказана вище правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 13.11.2018р. справа № 359/4777/17, провадження № К/9901/43494/18.

Правова позиція щодо застосування норми ч. З ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» викладена Верховним Судом України також в постановах від 31.03.2015р. (справа № 21-612а14), від 02.12.2015р. (справа № 193/1029/14-а), від 22.12.2015р. (справа № 2-а/199/138/14), суть якої зводиться до наступних висновків, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте це правило не стосується випадків призначення іншої пенсії за іншим законом. В такому випадку повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, як того вимагає ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 159, 243-245, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в проведені перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки.;

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 08.11.2018р. обчислення, нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур