Ухвала суду № 88957392, 13.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

13 квітня 2020 року м. Київ № 640/6727/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі:

за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про скасування наказу № 22 від 24.01.2020

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державного бюро розслідувань про скасування наказу № 22 від 24.01.2020, яким затверджено "Порядок проведення відкритого конкурсу на зайняття посад працівників державного бюро розслідувань".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу Державного бюро розслідувань про скасування наказу № 22 від 24.01.2020, яким затверджено "Порядок проведення відкритого конкурсу на зайняття посад працівників державного бюро розслідувань".

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного наказу, позивач посилався на те, що останній не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України, крім того п. 6-8 Порядку свідчать , що перелічені етапи конкурсу можуть бути застосовані до кожного кандидата у різному обсязі, що свідчить про порушення рівноправності кандидатів. Невжиття заходів забезпечення позову , на думку заявника, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав.

Дослідивши матеріали справи, виходячи зі змісту заяви та системного аналізу положень чинного законодавства України, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, подані позивачем разом із заявою, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки судом не встановлено, а позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення у спосіб, визначений у заяві, буде фактичним вирішенням справи по суті, оскільки дослідити правомірність оскаржуваного наказу Державного бюро розслідувань № 22 від 24.01.2020, яким затверджено "Порядок проведення відкритого конкурсу на зайняття посад працівників державного бюро розслідувань" можливо лише під час розгляду справи по суті.

Крім того, суд зазначає, що звертаючись із даною заявою про забезпечення позову, заявник не подав суду належні докази, що підтверджують очевидну протиправність наказу, а відтак не можливо з`ясувати фактичні обставини, з якими пов`язується застосування заходу забезпечення адміністративного позову. Суд звертає увагу, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 77, 150, 151,154,241-243,248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалу направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур