Рішення № 88957264, 28.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 квітня 2020 р. справа № 520/1925/2020 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати Припис про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю №20-01-4412/0081-0357 від 31.01.2020, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 2 березня 2020 року усунути порушення ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (далі по тексту - Закон №875-ХІІ) щодо невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивачем в 2019 році була створена необхідна кількість робочих місць для інвалідів та проінформовано про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів шляхом подання звітів за формою 3-ПН. Позивач зазначає, що обов`язок роботодавця щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії роботодавець, фактично, вжив усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення порушення ст.19 Закону України № 875-XII та господарського правопорушення.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що проведений захід державного контролю у формі планової перевірки додержання законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю ФОП ОСОБА_1 проведений із дотриманням норм чинного законодавства України, за результатами якого було складено акт перевірки та припис за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338. Разом з тим, під час реалізації контрольних повноважень посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області були встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а саме роботодавцем не виконується норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2019 рік. Одночасно відповідач наголошує, що приписом №20-01-4412/0081-0357 від 31.01.2020 встановлений алгоритм дій позивача для усунення порушень, при цьому позивач виконав припис №20-01-4412/0081-0357 від 31.01.2020.

Правом надати інші заяви по суті справи сторони не скористались.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області 24.12.2019 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом №6102230001030 направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 , зазначену у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання від 24.12.2019 №02.04-03/3892. Зазначене повідомлення отримано позивачем 30.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення№6102230001030.

Головним управлінням Держпраці у Харківській області видано наказ про проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_1 від 24.12.2019 №2400. На підставі наказу оформлено направлення на проведення перевірки від 24.12.2019 №02.04-03/3895. Копію направлення на проведення перевірки вручено представнику ФОП ОСОБА_1 Пономаренко Ганні Олександрівні (ордер серія ХВ№7667 від 28.01.2020).

У ході проведення планової перевірки на підставі наданої позивачем довідки від 28.01.2020 вих. 28-1/20 посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області встановлено, що середньооблікова чисельність працівників ФОП ОСОБА_1 у 2019 році склала 24 особи. Одночасно, згідно з інформацією, викладеною у довідці від 28.01.2020 вих.№28/1-1/20, протягом 2018 - 2019 років ФОП ОСОБА_1 не були працевлаштовані іноземці, особи без громадянства та інваліди.

Позивачем подано до Харківського міського центру зайнятості звіти за формою 3-ПН (Інформація про попит на робочу силу (вакансії)) від 17.01.2019 вх.№463, 20.02.2019 №1617, 12.03.2019 вх.№2215, 09.04.2019 вх.№3137, 22.05.2019 вх.№4219, 26.06.2019 вх.№5153, 22.07.2019 вх.№5887, 12.08.2019 вх.№6524, 17.09.2019 вх.№8023, 25.10.2019 вх.№9629, 14.11.2019 вх.№10342, 27.12.2019 вх.№11566, які містили інформацію про вільні робочі місця для інвалідів за професією (посадою) «Прибиральник службових приміщень» у місті Одесса.

За наслідками проведеної планової перевірки посадовими особами відповідача складено акт за результатами проведення перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю №20-01-4309/0176 від 14.02.2020.

Відповідачем складено припис про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю №20-01-4412/0081-0357 від 31.01.2020, яким позивача зобов`язано в подальшому дотримуватись вимог ст.19 Закону №875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, не виконується; подати звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма 10-ПІ до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у визначений термін, відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 31.01.2007 року №70 - до 1 березня.

У приписі також вказано, що суб`єкту господарювання необхідно у строк до 02.03.2020 поінформувати Головне управління Держпраці у Харківській області про вжиті заходи щодо дотримання вимог ст.19 Закону №875, із долученням копій документів за підписом уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

ФОП ОСОБА_1 листом від 27.02.2020 повідомила Головне управління Держпраці у Харківській області про виконання припису про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю №20-01-4412/0081-0357 від 31.01.2020. ФОП ОСОБА_1 зазначила, що усунула вказані у приписі порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» шляхом створення 1 робочого місця для особи з інвалідністю, про що нею було повідомлено Державний центр зайнятості звітом за формою №3-ПН про попит на робочу силу (вакансії) від 10.01.2020 №214, від 19.02.2020 №1874 та поданим звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою №10-ПІ до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 19.02.2020.

Надаючи правову оцінку спірному акту індивідуальної дії, суд керується такими приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до підпункту 11 пункту 4 Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року № 84 (далі - Положення) Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів у частині:

- реєстрації у регіональному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів;

- подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів;

- виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що відповідно до довідки від 10.03.2016 №3720 ФОП ОСОБА_1 зареєстрована у відділенні Фонду соціального страхування інвалідів, що відображено у акті перевірки.

Відповідно ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інваліди в Україні володіють повнотою усіх прав, а щодо їх працевлаштування, створення належних і безпечних умов праці, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації інвалідам надано право працювати на підприємствах, в установах, організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів.

Так, частиною третьою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 20 вказаного Закону підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов`язані щомісяця подавати місцевим центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що не заперечувалось учасниками справи та відображено у акті перевірки, що вищевказаний обов`язок позивачем виконано.

При цьому суд зазначає, що оскаржуваний припис винесено відповідачем стосовно невиконання позивачем нормативу робочих місць, визначеного приписами ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Так, статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (Закон №875) передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю унаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Тобто, у розумінні вимог ст.19 Закону №875 виконанням нормативу робочих місць є укладення трудового договору з особою з інвалідністю.

Судом встановлено, що за спірний період позивачем трудові договори (контракти) з особами з інвалідністю не укладалися, тобто, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем не виконано.

Доказів протилежного до суду не надано, позивачем вищевказаний факт не заперечувався ані під час заходу контролю, ані у ході розгляду справи.

Стаття 19 Закону №875 також визначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Тобто, відповідач є уповноваженим органом здійснювати контроль суб`єктів господарювання щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, а також виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Суд додатково наголошує, що виконання позивачем обов`язків щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів та подання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (що також були предметом планової перевірки) не нівелює визначеного статтею 19 Закону України №785 обов`язку виконувати норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Зобов`язання позивача у оскаржуваному приписі в подальшому дотримуватись вимог ст.19 Закону №875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та подати звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма 10-ПІ) до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у визначений термін, відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 31.01.2007 року №70 - до 1 березня є такими, що відповідають законодавчо визначеним обов`язкам позивача.

При цьому відповідачем підтверджено, що позивачем вимоги припису виконано у встановлений в ньому строк.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про відповідність оскаржуваного акту індивідуальної дії вимогам ст.19 Конституції України та ст.2 КАС України.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Суд зазначає, що аргументи позивача щодо недотримання відповідачем уніфікованої форми акту вищенаведених висновків суду не спростовують, на порушення, визначені у приписі, не впливають, а тому не вимагають детального аналізу.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про скасування припису - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Строк апеляційного оскарження рішення продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 28 квітня 2020 року.

Суддя О.Г. Котеньов