Рішення № 88956869, 28.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 р. № 520/3361/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1041 від 27.02.2020 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснивши перерахунок (збільшення) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом розрахунки відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом розрахунку відповідно до пункту 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку починаючи з 01.03.2020, без застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018, без обмеження щодо виплати заборгованості, в тому числі поетапного чи часткового.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії та рішення відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача, надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що дії та рішення відповідача є правомірними, та відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію як особа, віднесена до 2 категорії громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 29.12.1992.

Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про збільшення (перерахунок) розміру його пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням від 27.02.2020 № 1041 відділ з питань перерахунків пенсій № 6 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовив ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за відсутності підстав для такого перерахунку згідно із ч. 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Мотивуючи своє рішення від 27.02.2020 № 1041 відповідач зазначив, що відповідно до чинного законодавства України виплата пенсії постраждалим від аварії на ЧАЕС 2-ої категорії проводиться відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і її перерахунок може проводитись за правилами цього Закону, а положення п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в даному випадку застосуванню не підлягають.

Не погодившись із таким рішення суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 XII.

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

З трудової книжки ОСОБА_1 № 277, судом встановлено, що на день призначення пенсії позивача загальний страховий стаж роботи складав понад 30 років, які передбачені п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як підстава для призначення спеціальної пенсії і пенсія позивачу нарахована відповідно до зазначеного закону.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII умови, норми та порядок такого забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796, або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом № 1788.

Таким чином, цією нормою надано позивачу право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним законом, яким є Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, або спеціальним законом, яким є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 XII.

Обрані умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені вказаним спеціальним законом. Статтею 56 цього Закону передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно з п. 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.

Закон визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 XII, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно із цим законом він дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 06.02.2018 по справі №560/675/17.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018, без обмеження щодо виплати заборгованості, в тому числі поетапного чи часткового, суд зазначає наступне.

Виплата пенсій, у тому числі особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як передбачено положеннями статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

З огляду на вказане суд зазначає, що нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України.

Судом встановлено, що 22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (надалі Порядок № 649) та встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Як передбачено п. 1 Порядку № 649, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до п.3,4 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Пунктом 10 Порядку № 649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Суд зазначає, що предметом правового регулювання Постанови Кабінету Міністрів України № 649 є порядок виділення коштів на фінансування витрат на виконання рішень суду. При цьому видатки Пенсійного Фонду України, як органу влади, на фінансування пенсійних виплат, передбачених чинними нормативно-правовими актами, є об`єктивно прогнозованими, та держава має обов`язок прогнозувати розмір майбутніх виплат. Однак, видатки на виконання рішень судів, які будуть підлягати виконанню в майбутньому, не є об`єктивно відомими заздалегідь, тому встановлення механізму виділення коштів на виконання таких судових рішень є необхідним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач при виконанні рішень судів, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний діяти лише в межах чинного законодавства та з врахуванням вимог Порядку № 649.

Судом з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що на момент розгляду даної справи, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 640/5248/19, в якій оскаржено постанову КМ України № 649, не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, а отже Постанова КМ України № 649 є діючою та має враховуватися відповідачем, як суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до позиції, висловленої Конституційним Судом України в своєму рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.

Отже, вимога позову щодо зобов`язання відповідача виплатити різницю пенсії без використання при такій виплаті постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018, не підлягає задоволенню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач в силу закону звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 263, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під.2, поверх 3, м. Харків, 61022, код 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1041 від 27.02.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом розрахунки відповідно до п. 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку починаючи з 01.03.2020.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О.Чудних