Ухвала суду № 88956485, 27.04.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 квітня 2020 рокум. ПолтаваСправа №440/2142/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з позовною заявою Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Знамя" до Полтавської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН", відділ у м. Полтаві міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, скасування реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Виробниче об`єднання "Знамя 23 квітня 2020 року звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН", відділ у м. Полтаві міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, у якій позивач просив:

визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення тридцятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 28.02.2020 "Про проведення земельного аукціону в м. Полтаві";

скасувати реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 5310137000:19:002:0191 площею 0,1000 га, здійснену відділом у м. Полтаві міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області 29.01.2020, як таку, що не відповідає законодавству.

Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних відносин, предмет спору та характер спірних матеріальних відносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового розгляду.

Крім того, суб`єктом владних повноважень згідно зі статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг, при цьому ці управлінські функції чи адміністративні послуги суб`єкт здійснює саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

У випадку, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних відносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 2.10.2018 у справі №911/488/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.04.2020 у справі №727/8819/16-а зазначила, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду – його акт індивідуальної дії.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних відносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Зі встановлених судом фактичних обставин справи слідує, що звертаючись до адміністративного суду з цим позовом ліквідатор ДП ВО "Знамя", арбітражний керуючий Несвіт В. посилається на порушення спірним рішенням права користування ДП ВО "Знамя" земельною ділянкою, адже відповідна земельна ділянка (щодо якої прийнято спірне рішення) розташована у межах земельної ділянки, переданої у користування позивачу на підставі договору оренди землі від 29.05.2006 №395/14-2006, який, на переконання позивача, є чинним, а його умови мають виконуватись. До того ж, за твердженням позивача, на спірній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомості та інженерні мережі, що перебувають на балансі ДП ВО "Знамя".

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 4.04.2018 у справі № 539/1957/16-а, від 23.01.2019 у справі №537/6271/14-а, від 10.04.2019 у справі №350/793/16-а зазначила, що з моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами, та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість – притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.

З урахуванням наведеного, повідомлені ініціатором звернення обставини та надані на їх підтвердження письмові докази свідчать про те, що позивач звернувся до суду з цим позовом на захист порушеного (на його думку) права користування на вказану ним земельну ділянку, тобто, даний спір виник із майнових відносин приватноправового характеру.

Спір публічно-правового характеру між позивачем та відповідачем відсутній, з урахуванням чого дану справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 30 постанови від 15.10.2019 у справі №911/1834/18 зазначила, що спір є приватноправовим і підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб`єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним, Господарським кодексами України, іншими актами цивільного і господарського законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Виходячи з того, що передумовою для звернення до суду з цим позовом є наявність у ініціатора звернення переконання у порушенні його права користування земельною ділянкою, а також розташованим на ній майном, зважаючи на суб`єктний склад та предмет спору, його належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, у відкритті провадження у справі за даним позовом належить відмовити.

Керуючись статтями 4, 19, 170, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Знамя" до Полтавської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН", відділ у м. Полтаві міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, скасування реєстрації земельної ділянки.

Роз`яснити позивачу право звернутись з даним позовом до господарського суду Полтавської області у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Кукоба