Рішення № 88956234, 27.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року м. Київ № 320/2591/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального

міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство обслуговування повітряного руху України з позовом до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконними дій головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вовка Андрія Васильовича щодо винесення вимоги виконавця від 13.02.2020 №21238 та як наслідок зобов`язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.01.2020 №60488448; визнання незаконними дій головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вовка Андрія Васильовича щодо винесення вимоги виконавця від 13.02.2020 №21248 та як наслідок зобов`язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.01.2020 №60488279.

Позов мотивовано незаконністю дій державного виконавця щодо направлення позивачу вимог про сплату залишку заборгованості у виконавчих провадженнях №60488448 у розмірі 975,00 грн. та №60488279 у розмірі 647,88 грн., з огляду на правомірність утримання вказаних сум позивачем як податковим агентом у вигляді податку на доходи фізичних осіб та військового збору під час відшкодування стягувачу - фізичній особі судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, на підставі судового рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не подано.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, ідентифікаційний код 19477064, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, зареєстроване як юридична особа 15.01.1993, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 28.01.2005 запис №107412000000046256.

Постановою головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 05.11.2019 відкрито виконавче провадження №60488448 з виконання виконавчого листа №359/4622/2019 від 29.10.2019, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про визнання незаконним та скасування наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №150/о від 20.02.2018, яким головному раднику директора з питань виробництва ОСОБА_1 оголошено догану, стягнення з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., та постановлено, зокрема, стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 500,00 грн.

Постановою головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 05.11.2019 відкрито виконавче провадження №60488279 з виконання виконавчого листа №359/4622/18 від 29.10.2019, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про визнання незаконним та скасування наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №150/о від 20.02.2018, яким головному раднику директора з питань виробництва ОСОБА_1 оголошено догану, стягнення з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 витрат на оплату судового збору в розмірі 722,42 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2600,00 грн., та постановлено, зокрема, стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 332,24 грн.

Постановою головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 05.11.2019 у виконавчому провадженні №60488448 постановлено стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 369,00 грн.

Постановою головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 05.11.2019 у виконавчому провадженні №60488279 постановлено стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 369,00 грн.

Відповідно до платіжних доручень від 07.11.2019 №5328 на суму 500,00 грн., №5329 на суму 369,00 грн., №5330 на суму 900,00 грн., №5331 на суму 75,00 грн., №5332 на суму 4025,00 грн., №5333 на суму 369,00 грн., №5334 на суму 332,24 грн., №5335 на суму 598,04 грн., №5336 на суму 49,84 грн., №5337 на суму 2674,54 грн. Державним підприємством обслуговування повітряного руху України сплачено на користь Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по виконавчому провадженню №60488448 - 4894,00 грн., по виконавчому провадженню №60488279 - 3375,78 грн., перераховано до Бориспільського УДКСУ 900,00 грн. податку з доходів фізичних осіб з моральної шкоди по виконавчому провадженню №60488448, 75,00 грн. військового збору з моральної шкоди по виконавчому провадженню №60488448, 598,04 грн. податку з доходів фізичних осіб з моральної шкоди по виконавчому провадженню №60488279, 49,84 грн. військового збору з моральної шкоди по виконавчому провадженню №60488279.

Позивачем подано до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області заяву про закінчення виконавчих проваджень №60488448 та №60488279 у зв`язку з фактичним виконанням, до якої додано копії зазначених платіжних доручень.

Головним державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено вимоги від 13.02.2020 №21238 у виконавчому провадженні №60488448 про сплату залишку заборгованості за виконавчим документом в розмірі 975,00 грн. та від 13.02.2020 №21248 у виконавчому провадженні №60488279 про сплату залишку заборгованості за виконавчим документом в розмірі 647,88 грн.

Вважаючи дії державного виконавця щодо винесення вимог про сплату залишку заборгованості незаконними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основним законом, що регламентує порядок примусового виконання рішень, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (з наступними змінами і доповненнями, далі по тексту - Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Судом встановлено, що на підставі виконавчих листів №359/4622/2019 та №359/4622/18, виданих Бориспільським міськрайонним судом Київської області 29.10.2019, головним державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відкрито виконавчі провадження №60488448 та №60488279, про що 05.11.2019 винесено відповідні постанови.

Згідно статті 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини першої).

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (частина друга).

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження фактичного виконання рішень згідно виконавчих листів №359/4622/2019 та №359/4622/18, виданих Бориспільським міськрайонним судом Київської області 29.10.2019, позивачем подано до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області платіжні доручення, згідно яких Державним підприємством обслуговування повітряного руху України сплачено на користь Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по виконавчому провадженню №60488448 - 4894,00 грн., по виконавчому провадженню №60488279 - 3375,78 грн.

Водночас частину сум, а саме: 975,00 грн. по виконавчому провадженню №60488448 та 647,88 грн. по виконавчому провадженню №60488279 позивачем перераховано до бюджету у вигляді податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

Зазначаючи про правомірність утримання з належних до сплати по виконавчим провадженням №60488448 та №60488279 сум податку з доходів фізичних осіб та військового збору, позивач посилається на індивідуальні податкові консультації Державної фіскальної служби України від 25.09.2019 №1834/6/99-99-13-02-03-15/ІПК та від 20.02.2020 №717/6/99-00-09-06-03, в яких вказано, що у разі відшкодування юридичною особою на підставі рішення суду платнику податку - фізичній особі судових витрат (судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи) та моральної шкоди, не пов`язаної з заподіянням шкоди життю та здоров`ю, то такі виплати включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Положеннями підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що юридична особа є податковим агентом фізичної особи у випадку безпосередньої виплати такою юридичною особою доходів фізичній особі та зобов`язана утримувати податок на доходи під час виплати оподатковуваного доходу такій фізичній особі.

Водночас, за висновком суду, перерахування боржником коштів на користь відповідного органу державної виконавчої служби у межах здійснення виконавчого провадження на підставі відповідних виконавчих документів за постановою державного виконавця про примусове їх виконання не є виплатою боржником доходу фізичній особі, відповідно, така юридична особа не може вважатись податковим агентом та не повинна вираховувати суми податку на доходи і військового збору з сум, які перераховуються на користь органу державної виконавчої служби.

При цьому, згідно положень пункту 21 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження у разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби коштів, стягнутих з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), достатніх для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Відтак, у випадку надходження на рахунок органу державної виконавчої служби коштів по виконавчому провадженню, які не покривають у повному обсязі вимоги стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, у державного виконавця відсутні правові підстави вважати виконаними у повному обсязі рішення на підставі відповідних виконавчих документів.

Отже, сплата позивачем коштів по виконавчим провадженням №60488448 та №60488279 не у повному обсязі свідчить про відсутність фактичного виконання боржником в повному обсязі рішень на підставі виконавчих документів та не є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частини четвертої статті 18 Закону №1404-VIII, вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, з огляду на несплату позивачем у повному обсязі коштів відповідно до постанов головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 05.11.2019 про відкриття виконавчого провадження №60488448 та №60488279, дії головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вовка Андрія Васильовича щодо винесення вимог від 13.02.2020 №21238 у виконавчому провадженні №60488448 про сплату залишку заборгованості за виконавчим документом в розмірі 975,00 грн. та від 13.02.2020 №21248 у виконавчому провадженні №60488279 про сплату залишку заборгованості за виконавчим документом в розмірі 647,88 грн. є правомірними.

Відтак, беручи до уваги висновок суду про правомірність дій державного виконавця щодо винесення вимог про сплату заборгованості та відсутність підстав для закриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, тому судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (ідентифікаційний код 19477064, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт).

Відповідач - Бориспільський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (ідентифікаційний код 34977156, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 63).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 27 квітня 2020 року.