Ухвала суду № 88956208, 27.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

27 квітня 2020 року м. Київ № 320/2435/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області,

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з уточненим адміністративним позовом від 10.04.2020 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Супрун Л.Ю. про стягнення виконавчого збору від 17.07.2019 в межах виконавчого провадження №59556198.

Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено недоліки позовної заяви, у зв`язку із чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі, а саме шляхом подання до суду: позовної заяви, яка відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства із уточненням відповідачів по справі; заяви про поновлення строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності пропуску такого строку; доказів сплати судового збору у сумі 1580,93 грн. за належними реквізитами щодо його сплати та призначенням платежу за розгляд даної справи Київським окружним адміністративним судом.

21.04.2020 на адресу суду надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 із уточненим складом учасників справи, квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1581 грн. та заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої представник позивача зазначив наступне. Так, представник позивача зазначила про те, що з матеріалами виконавчого провадження ВП № 59556198 вона знайомилася 28.02.2020, то десятиденний строк звернення до суду закінчувався 09.03.2020. При цьому, представник зауважила, що 07, 08 та 09 березня 2020 року були вихідними днями, тому позивач звернувся до суду 10.03.2020 та просить поновити строк звернення до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом десяти робочих днів з дня коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні приписи викладені у пункті 1 частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною першою вказаної статті передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанову старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Супрун Л.Ю. про стягнення виконавчого збору від 17.07.2019 в межах виконавчого провадження № 59556198.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником виконавчого провадження, в рамках якого було прийнято постанову про стягнення виконавчого збору від 17.07.2019 в межах виконавчого провадження №59556198.

У зв`язку з цим, у даному випадку застосуванню підлягає десятиденний строк для звернення особи до суду з позовною заявою.

У позовній заяві позивач зазначив про те, що про зміст спірної постанови ОСОБА_1 стало відомо лише 28.02.2020 після ознайомлення його представника, адвоката Овчаренко К.Є. з матеріалами виконавчого провадження. Аналогічні відомості викладені у заяві про поновлення пропущеного строку представника позивача від 10.04.2020.

На підтвердження наданих пояснень позивачем додано до матеріалів справи копію заяви Овчаренко К.Є. про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, яка містить відмітку про ознайомлення 28.02.2020.

Проте, відповідно до інформації з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» ОСОБА_1. 23.12.2019 вже звертався до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою про оскарження постанови старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Супрун Л.Ю. про стягнення виконавчого збору від 17.07.2019 в межах виконавчого провадження № 59556198 (справа № П/320/214/2020).

Так, вказані відомості містяться в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 у справі № П/320/214/20, де суд зазначив «…Оскільки з цим позовом позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду 23.12.2019 шляхом направлення позову (поштове відправлення зі штрих-кодом 0316409760195) засобами поштового зв`язку, що підтверджується календарним штемпелем ВПЗ на конверті (надійшов до суду 09.01.2019), суд дійшов висновку, враховуючи матеріали позову та встановлені обставини, про порушення позивачем десятиденного строку звернення до суду, оскільки спірну постанову було винесено 17.07.2019».

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі № П/320/214/20 судом було повернуто аналогічну позовну заяву ОСОБА_1 у зв`язку із пропуском строку звернення до суду. Дана ухвала позивачем не оскаржувлась та набрала законної сили.

При цьому, суд наголошує на тому, що уточнену позовну заяву на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та заяву про поновлення строку звернення до суду у справі № П/320/214/20 було подано та підписано представником позивача Овчаренко К., яка є також представником позивача у даній справі, що підтверджується наявними в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду» відсканованою копією заяви від 31.01.2020.

Отже, з огляду на викладене, суд зазначив позивачу в ухвалі суду від 18.03.2020, що звертаючись до суду з вказаним позовом позивачу було відомо про прийняття спірної постанови вже з 23.12.2019. Таким чином, твердження позивача про те, що про спірну постанову йому стало відомо 28.02.2020 не відповідають дійсності.

Відтак, позивач, звернувшись до суду 10.03.2020, що підтверджується відомостями відбитку штемпеля на поштовому конверті, у якому надійшов позов до суду, пропустив десятиденний строк для звернення до суду з позовною заявою, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57).

У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачені КАС України положення про строк звернення до суду та наслідки його пропущення є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що викладені позивачем в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини не є поважними.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак, суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення пропущеного строку не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Пунктом 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.