
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2020 року Справа № 280/1202/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
24.02.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача згідно ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ в редакції визначеній рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 (справа №3-209/2018 (2413/18, 2807/19), у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників прокуратури на підставі довідки прокуратури Запорізької області №18-658вих.-16 від 29.08.2016; зобов`язати відповідача провести з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії позивачу згідно ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ в перинній редакції, визначеній рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, виходячи із заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Запорізької області №18-658вих.-16 від 29.08.2016.
Крім того, просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (далі - Закон №1789-XII). 21.01.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак у проведенні перерахунку було відмовлено з посиланням на відсутність порядку перерахунку пенсій, визначеного Кабінетом Міністрів України. Позивач вважає відмову протиправною та звертає увагу, що рішенням Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) зі змінами, яким було передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 28.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1202/20. Судове засідання призначено на 19.03.2020 без виклику сторін.
17.03.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№12580), в якому зазначає, що частина 20 статті 86 №1697-VII в редакції, що застосовується з 13.12.2019 на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13.12.2019, визначає лише умови проведення перерахунку пенсії, та саме підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Проте, вказана норма не встановлює механізм проведення такого перерахунку. Крім того, з посиланням на ст.ст. 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до вимог Закону №1789-XII, у зв`язку зі смертю чоловіка - ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, у якій просила провести перерахунок пенсії по втраті годувальника виходячи з розміру заробітної плати на посаді, на якій працював її чоловік.
Заява мотивована тим, що 13.12.2019 Конституційний Суд України прийняв рішення №7-р(ІІ)/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ, яким поновив право на перерахунок пенсій прокурорам.
До заяви позивачем було додано довідку прокуратури Запорізької області №18-658вих.-16 від 29.08.2016.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 04.02.2020 №348-362/Ч-02/8-0800/20 позивачу повідомлено про те, що згідно із пунктом 20 статті 86 Закону №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та на час звернення позивача такі умови та порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури не визначені. Також зазначено, що з цього питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України. Після надходження відповідних роз`яснень можливо буде повернутися до розгляду даного питання.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача у проведенні перерахунку пенсії по втраті годувальника, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача та підставі поданих сторонами письмових доказів, наявних в матеріалах справи, суд виходить з такого.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина 2, 3 статті 22 Конституції України).
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону №1789-XII.
Відповідно до положень статті 50-1 Закону №1789-XII обчислення пенсії провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонером, виходячи з розміру заробітної плати за станом на час звернення за перерахунком за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.
Працівники прокуратури, яким присвоєно класні чини, із стажем роботи в органах прокуратури 20 років і більше мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсії за вислугу років призначаються:
а) слідчим працівникам незалежно від віку з вислугою не менше 20 років на посадах слідчого, начальника або заступника начальника слідчого підрозділу (відділу, частини), що безпосередньо займається провадженням попереднього слідства, - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується: на слідчій роботі - на три відсотки, а на будь-якій прокурорській посаді - на два відсотки заробітку, з якого обчислюється пенсія;
б) працівникам, які займають прокурорські посади, перелічені у статті 56 цього Закону, після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками з вислугою на цих посадах не менше 20 років - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується на два відсотки цього заробітку; в) працівникам, зазначеним у пунктах "а" та "б" частини другої цієї статті, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 12 років, після досягнення чоловіками 60 років при загальному стажі роботи 25 років і більше, а жінками - 55 років при загальному стажі роботи 20 років і більше - у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорсько-слідчих посадах з розрахунку 50 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік загального стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років - для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.
Загальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений згідно з цією статтею, не може перевищувати 75 відсотків відповідного заробітку, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 відсотків, до категорії 2, - 80 відсотків.
Надалі, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 №2663-III були внесені зміни до Закону №1789-XII, зокрема до статті 50-1.
Так, згідно з частиною 1 статті 50-1 Закону №1789-XII прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-XII передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина 17 статті 50-1 Закону №1789-XII.
В подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) до статті 50-1 Закону 1789-XII внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим самим Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
При цьому, положення статті 50-1 Закону №1789-XII щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VI не зазнали змін. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Так, згідно з частиною 13 та 18 статті 50-1 Закону №1789-XII (в редакції Закону №3668-VI) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
14.10.2014 прийнято Закон №1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 та на цій підставі втратила чинність частина 18 статті 50-1 Закону №1789-XII.
Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону від 14.10.2014 №1697-VII, відповідно до частини 20 якої (в первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Надалі, Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015 (далі - Закон від №76-VIII) до частини 18 статті 50-1 Закону №1789-XII (в редакції Закону №3668-VI) та до частини 20 статті 86 Закону №1697-VII внесено зміни, зокрема, вказані частини викладено у однакових редакціях: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697-VII попередній Закон від 05.11.1991 №1789-XII із змінами частково втратив чинність, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №76-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Окрім цього, 11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, яким викладено у новій редакції, зокрема, пункт 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії, положення статі 50-1 Закону №1789-XII (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом №1697-VII. Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за вказаним Законом віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Отже, частини 13 та 18 статті 50-1 Закону №1789-XII не є чинними.
Згідно з частиною 20 статті 86 Закону №1697-VII (зі змінами згідно Закону №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Суд зазначає, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено частиною 18 статті 50-1 Закону №1789-XII, а потім частиною 20 статті 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII (зі змінами згідно Закону №76-VIII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.
Аналогічні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі №127/11766/16-а, від 14.02.2018 по справі №569/5531/16-а, від 22.08.2018 по справі №754/15912/16-а тощо.
Так, постановою Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У пункті 54 вказаної постанови Верховний Суд звертає увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом від 14.10.2014 №1697-VII покладено саме на відповідача, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно частиною 2 статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абзац 6 пункт 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі №1-31/2000 від 14.12.2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-р(II)/2019 від 13.12.2019, є втрата чинності із 13.12.2019 норм частини 20 статті 86 Закону №1697-VII.
Конституційний Суд України в пункті 3 вказаного рішення по справі №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 установив такий порядок виконання ухваленого Рішення:
- частина 20 статті 86 Закону від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина 20 статті 86 Закону від 14.10.2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
«20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
У своєму рішенні Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Частина 20 статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Отже, Закон №1697-VII з 13.12.2019 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Тому, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача як на підставу для відмови в перерахунку пенсії на відсутність визначеного Кабінетом Міністрів України умов і порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури (в тому числі по втраті годувальника - працівника прокуратури) є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Таким чином, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури та ухваленням Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019, позивач набув право на перерахунок пенсії, починаючи з 13.12.2019.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач має право з 13.12.2019, а не з 01.01.2016, на перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з урахуванням довідки, виданої Прокуратурою Запорізької області №18-658 вих.-16 від 29.08.2016.
Що стосується перерахунку пенсії за період до 13.12.2019, то правову оцінку вказаним обставинам надав Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд в постанові від 24.01.2017 по справі №320/6763/16-а (2-а/320/244/16), якою позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Частиною 2 ст.14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже до прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 були відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу, що і було встановлено постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 по справі №320/6763/16-а (2-а/320/244/16), а отже в сили вимог ст.ст.14, 78 КАС України вказані обставини не підлягають доказуванню.
При цьому суд зазначає, що відсутність спеціального механізму проведення перерахунку пенсії працівникам прокуратури не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.
Суд вважає, що в такому разі застосуванню підлягають положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, які встановлюють загальний порядок перерахунку пенсій.
Також суд відхиляє аргументи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду в зв`язку з наступним.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії по втраті годувальника листом від 04.02.2020 №348-362/Ч-02/8-0800/20.
З даним позовом позивач звернулась до суду - 24.02.2020, тобто в межах строків встановлених ст.122 КАС України.
Згідно з частиною 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
В зв`язку з тим, що позивач в силу приписів п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю 2 групи, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення з 13.12.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 , згідно ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ в редакції визначеній рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 (справа №3-209/2018 (2413/18, 2807/19), у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників прокуратури на підставі довідки прокуратури Запорізької області №18-658вих.-16 від 29.08.2016.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , згідно ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ в перинній редакції, визначеній рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, виходячи із заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Запорізької області №18-658вих.-16 від 29.08.2016.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, в 10-денний строк з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг установленого судом строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями).
Суддя Р.В. Кисіль
Судове рішення № 88956109, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 28.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/1202/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: