Рішення № 88955997, 28.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1271/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2020 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Управління праці і соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 05.03.2020;

- зобов`язати Управління праці і соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житловокомунальних послуг на його рахунок з 05.03.2020.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач як, внутрішньо переміщена особа, на обліку в Управлінні праці і соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, перебуває з 25.04.2018. Позивачу адресна допомога була призначена та виплачувалась у період з 09.02.2017 по 08.08.2017 та з 06.09.2017 по 05.03.2018 під час навчання у вищому учбовому закладі у м. Харків. Після закінчення вищого учбового закладу у м. Харкові, Позивач переїхав до м.Сєвєродонецька, та 25.04.2018 Відповідачем його було взято на облік як внутрішньо переміщену особу. У період з 25.04.2018 по 18.08.2018 виплачувалась грошова допомога як працездатній непрацюючій особі. Через не працевлаштування позивача виплата щомісячної адресної грошової допомоги була припинена, на підставі абз. 5, п. 3 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житловокомунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ №505 від 01.10.2014.

01.02.2019 позивач працевлаштувався до Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації на посаду Головного спеціаліста відділу цивільного захисту.

05.03.2020 у зв`язку із працевлаштуванням з 01.02.2019 позивач звернувся до Відповідача із відповідною заявою №Н-241 від 05.03.2020 про призначення ОСОБА_1 виплати щомісячної адресної допомоги.

Проте відповідач, своїм листом № 2210/10 від 11.03.2020, пославшись на п. 3 Порядку 505 відмовив у призначенні щомісячної адресної допомоги, зробивши акцент саме на поновленні виплат, а не на їх призначенні.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними, а висновки листа та сам лист №2210/10 від 11.03.2020 незаконними та такими, що порушують законні права позивача.

Ухвалою суду від 30 березня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 11-12).

14 квітня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 17-18), в обгрунтування якого зазначено, що за даними особової справи позивача, яку було надано управлінням праці та соціального захисту населення в Київському районі м. Харкова, де позивач перебував на обліку внутрішньо переміщених осіб, позивачу було призначено грошову допомогу, як особі що навчається на денному відділенні навчального закладу: з 09.02.2017 по 08.08.2017 у розмірі 442 грн. в місяць; з 06.09.2017 по 05.03.2018 у розмірі 442 грн. в місяць; 27.02.2018 позивач закінчив навчання.

Через зміну статусу позивача, управлінням було проведено перерахунок допомоги, як працездатній непрацюючій особі, відповідно до п. 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми, наступним чином: з 01.03.2018 по 05.03.2018 у розмірі 442 грн. в місяць, 25.04.2018 позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб у м. Сєвєродонецьку, про що було надано відповідну довідку № 0000523844 .

25.04.2018 позивач надав заяву про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Враховуючи довідку-атестат м. Харкова, було зроблено доплату за попередній період позивачу - як працездатній непрацюючій особі, тобто: з 25.04.2018 по 19.06.2018 у розмірі 442 грн. в місяць, з 20.06.2018 по 19.08.2018 у розмірі 221 грн. в місяць.

Через те, що позивач не працевлаштувався у період отримання щомісячної адресної допомоги, не було підстав для перерахунку щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам позивачу, як працездатній працюючій особі. Згідно п. 3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. 19.02.2019 позивач надав заяву про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. До заяви було надано довідку про працевлаштування позивача з 01.02.2019. Заяву було розглянуто, але, з огляду на довідку-атестат УПтаСЗН м. Харкова та п. 3 Порядку, позивачу було відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

05.03.2020 позивач надав заяву про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Заяву було розглянуто. Керуючись зазначеним п. 3 Порядку, управління не має підстав для поновлення позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам як працюючій особі.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується його заявою від 25.04.2018 та довідкою №0000523844 від 25.04.2018 (а.с. 19-20).

Рішенням УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради від 02.08.2018 призначено грошову допомогу ОСОБА_1 на період з 25.04.2018 по 19.06.2018 у розмірі 442,00 грн, з 20.06.2018 по 19.08.2018 у розмірі 221,00 грн (а.с. 25).

19 лютого 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про продовження виплати грошової допомоги (а.с. 26).

Розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 28.02.2019 розглянуто заяву ОСОБА_1 від 19.02.2019 та зазначено, що грошова допомога не підлягає розрахунку згідно п. 3 Порядку затвердженого постановою КМУ №505 від 01.10.2014 (а.с. 28).

05 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з заявою про призначення грошової допомоги, до якої було надано довідку про працевлаштування №5 від 04.03.2020 (а.с. 29-30, 33).

Розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 25.03.2020 розглянуто заяву ОСОБА_1 від 05.03.2020 та зазначено, що грошова допомога не підлягає розрахунку згідно п. 3 Порядку затвердженого постановою КМУ №505 від 01.10.2014 (а.с. 34).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Положеннями статті 46 Конституції України, громадянам гарантовано право на соціальний захист.

Відповідно частини 1 статті 47 Основного Закону України визначено, що держава створює умови за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

При цьому, з огляду на положення пункту 2 частини 1 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України є одним з органів державної влади, який вживає заходів щодо забезпечення прав людини і громадянина.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає "Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (надалі за текстом - Порядок №505).

Відповідно до пункту 2 Порядку №505 передбачено, що грошова допомога надається громадянам України, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Разом з цим, з огляду на інші положення пункту 2, така допомога могла бути призначена і на кожний наступний шестимісячний строк, у випадку подання представником сім`ї до уповноваженого органу заяви, в якій повідомляється про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`явлення довідки всіх членів сім`ї про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Відповідно до п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначалась.

З аналізу зазначених норм вбачається, що особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п.7 Порядку, грошова допомога на наступних 6 місяців не призначається.

Як вбачається з листа Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради № 2210/10 від 11.03.2020, 25.04.2018 позивач надав заяву про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Враховуючи довідку-атестат м. Харкова, було зроблено доплату за попередній період позивачу - як працездатній непрацюючій особі, тобто: з 25.04.2018 по 19.06.2018 у розмірі 442 грн. в місяць, з 20.06.2018 по 19.08.2018 у розмірі 221 грн. в місяць.

Оскільки, позивач не працевлаштувався у період призначення щомісячної грошової допомоги, на наступний період така грошова допомога ОСОБА_1 не призначалась.

В подальшому у зв`язку з працевлаштування ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги від 05.03.2020, проте позивачу не було здійснено розрахунку щомісячної адресної грошової допомоги на підставі п. 3 Порядку №505.

При цьому, з моменту припинення виплати грошової допомоги ОСОБА_1 до моменту останнього звернення із заявою щодо призначення йому адресної допомоги пройшло більше одного року.

Суд зазначає, що пункт 3 Порядку № 505 не передбачає абсолютну заборону на призначення щомісячної адресної допомоги тим особам, яким вона була припинена відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, а містить чітке і однозначне правило щодо не призначення допомоги саме на наступний строк, під яким слід розуміти один шестимісячний строк (оскільки тільки на такий строк допомога і призначається), що йде за тим, у якому виплату допомоги було припинено особі на підставі пункту 7 Порядку №505.

Таким чином, оскільки пункт 3 Порядку №505 станом на момент звернення позивача із заявою щодо призначення щомісячної адресної грошової допомоги (05.03.2020), вичерпав свою дію відносно ОСОБА_1 , а тому суд вважає, що відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено позивачу грошову допомогу для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг з моменту звернення - з 05.03.2020.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вимог законодавства та обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверенні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №20 від 24.03.2020 (а.с. 4).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 840,80 грн на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства , суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01 жовтня 2014 року № 505.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код: 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 15Б) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01 жовтня 2014 року № 505, відповідно до поданої заяви від 05.03.2020.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код: 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 15Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова