Ухвала суду № 88955838, 28.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про забезпечення позову)

28 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/6/20

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" про забезпечення позову до подання ним позовної заяви до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень від 03.04.2020 №118-р та від 03.04.2020 №119-р,

встановив:

27 квітня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" із заявою про забезпечення адміністративного позову до подання ним позовної заяви до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування розпорядження від 03.04.2020 №118-р, яким товариству анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №06150314201900065 та розпорядження від 03.04.2020 №119-р, яким товариству анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 06140314201900067 .

В поданій заяві про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" просило:

- зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.04.2020 №118-р про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №06150314201900065;

- зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.04.2020 №119-р про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №06140314201900067;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі заборонити вчиняти дії щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №06150314201900065, спрямовані на обмеження в роботі автозаправної станції, що розташована за адресою: Житомирська область, Новоград- Волинський район, смт. Городниця, вул. Петровського, буд. 15А, а в разі внесення такої інформації до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним - зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити таку інформацію з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі заборонити вчиняти дії щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №06140314201900067, спрямовані на обмеження в роботі автозаправної станції, що розташована за адресою: Житомирська область, Народицький район, смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївська, буд.313, а в разі внесення такої інформації до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним - зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити таку інформацію з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Цього ж дня було здійснено реєстрацію заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" про забезпечення позову до подання позовної заяви в автоматизованій системі документообігу суду із присвоєнням їй єдиного уніфікованого номеру 240/6/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 головуючим суддею для розгляду заяви про забезпечення позову було визначено суддю Черняхович Ірину Едуардівну.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до подання ним позовної заяви до Головного управління ДПС у Житомирській області, суд встановив наступне.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" зазначило, анулювання дії ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним №06150314201900065 та №06140314201900067 призведе до зупинення господарської діяльності товариства на автозаправних станціях, які розташовані за адресами: вул. Петровського, буд. 15А, смт. Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область та вул. Свято-Миколаївська, буд. 313, смт.Народичі, Народицький район, Житомирська область . Наслідком цього стане втрата прибутку від здійснення господарської діяльності, неможливість виплати заробітної плати персоналу, неможливість виконання зобов`язань щодо реалізації пального за вже укладеними правочинами, що у свою чергу призведе до підриву ділової репутації підприємства та численних судових процесів з приводу сплати штрафних санкцій на користь контрагентів. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" вказує, що зупинення роботи вищезазначених автозаправних станцій паралізує роботу підприємств та нормальне існування мешканців не лише смт. Городниця Новоград- Волинського району та смт. Народичі Народицького району Житомирської області, а і прилеглих населених пунктів, оскільки зазначені автозаправні станції є єдиними у даних місцевостях, де здійснюється відпуск нафтопродуктів. У зв`язку з цим, та з метою недопущення заподіяння шкоди матеріально-правовим інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл", заявник просить вжити заходи забезпечення позову.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та приєднаними до неї документами, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів частин 4, 5, 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду без вжиття заходів задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

З поданої до суду заяви про забезпечення позову та з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" є здійснення роздрібної торгівлі пальним (код КВЕД 47.30), у зв`язку з чим останнім було отримано у податкового органу наступні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним: №06150314201900065 на право торгівлі за адресою: Житомирська область, Новоград- Волинський район, смт. Городниця, вул. Петровського, буд . 15А та №06140314201900067 на право торгівлі за адресою: Житомирська область, Народицький район, смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївська, буд. 313.

03 квітня Головним управління ДПС у Житомирській області відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів пального (зі змінами та доповненнями)" та на підставі матеріалів фактичної перевірки (акт фактичної перевірки від 24.02.2020 №52/32/42329169 та акт фактичної перевірки від 28.02.2020 №66/32/42329169) були прийнятті розпорядження №118-р про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №06150314201900065 та №119-р про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 06140314201900067 .

У зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" має намір оскаржити до суду вказані розпорядження від 03.04.2020 №118-р та №119-р, а також беручи до уваги, що анулювання ліцензій створює очевидна небезпека заподіяння шкоди інтересам товариства шляхом зупинення здійснення ним господарської діяльності, заявник просить вжити заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з того, що роздрібна торгівля пальним можлива лише за наявності відповідної ліценцій, неправомірність скасування яких відносно Товариство з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" буде предметом послідуючого позову. Фактично, можливість здійснення господарської діяльності беззаперечно на пряму залежить від наявності та чинності відповідних ліцензій. Анулювання ліцензії, в свою чергу, призводить до зупинення господарської діяльності, що тягне за собою такі наслідки як: втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість виплати заробітної плати персоналу та введення простою на товаристві в рамках Кодексу законів про працю, тощо. Аналогічного висновок викладений Сьомим апеляційним адміністративними судом в постанові від 17.02.2020 у справі №560/324/20 та у постанові від 03.03.2020 у справі 3560/361/20.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі. При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваним постановам, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду. Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Також слід звернути увагу на те, що задоволення заяви є співмірним заявленим позовним вимогам. У даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких буде подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Статтею 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд при розгляді даної заяви також враховує правову позицію Європейського суд з прав людини, викладену у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України", в якій суд зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, та і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного прав Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» ефективний засіб - це запобігання тому щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, враховуючи співмірність вимог заяви про забезпечення позову із подальшими позовним вимогами та обставинам справи, приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, трудового колективу товариства, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль. Крім того, необхідно врахувати, що оскільки правомірність винесених розпоряджень від 03.04.2020 №118-р та від 03.04.2020 №119-р буде досліджуватись судом, під час розгляду справи, невжиття заходів забезпечення позову призведе до зупинення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" та можливе подальше звільнення його працівників.

Підсумовуючи вище викладене, враховуючи встановлені у справі обставини, суд вважає, що заходи забезпечення позову в частині зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.04.2020 №118-р про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №06150314201900065 та розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.04.2020 №119-р про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №06140314201900067 до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили, відповідають предмету майбутнього адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Що стосується вимог заявника щодо заборони Головному управлінню ДПС у Житомирській області вчиняти дії щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" на право роздрібної торгівлі пальним №06150314201900065 та №06140314201900067, до набрання рішенням суду законної сили, суд зазначає, що не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки відповідно до п.5 ч.3 ст. 150 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною п`ятою статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Крім того, суд зазначає, що в силу вимог ч. 2 ст. 153 КАС України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

В силу ч. 8 ст. 157 КАС України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 2 ст. 153 цього Кодексу, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" про забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.04.2020 №118-р про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" ліцензії №06150314201900065 на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Новоград- Волинський район, смт. Городниця, вул. Петровського, 15А, та розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.04.2020 №119-р про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" ліцензії №06140314201900067 на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Народицький район, смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 313 - до вирішення по суті спору що оскарження вказаних розпоряджень та набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні решти заяви - відмовити.

Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Встановлений строк на апеляційне оскарження відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І.Е.Черняхович