Ухвала суду № 88955078, 28.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

28 квітня 2020 р. Справа № 120/1687/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області(вул. Максимовича, б. 19, м.Вінниця, 21036)

Заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Валерія Сиченка (вул. Максимовича, б. 19, м.Вінниця, 21036)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (далі – відповідач 1), Заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Валерія Сиченка (далі – відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 10.04.2020 року звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області із запитом про надання публічної інформації в порядку ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – ЗУ «Про доступ до публічної інформації»), в якому просив надати засвідчену копію постанови № 594 від 26.09.2018 року. Відповідь на запит позивач просив надати на електронну пошту та додатково продублювати поштою та телефоном. Проте відповідачем дублювання відповіді в телефонному режимі не відбулося, а надіслана на електронну пошту відповідь, за наслідками розгляду запиту позивача, містила інформацію, про те, що штраф за запитуваною постановою сплачено, однак власне самої копії запитуваної постанови № 594 від 26.09.2018 року у додатках до відповіді не містилося. Крім того, позивач вказує на невідповідність оформлення листа-відповіді відповідача вимогам ДСТУ 4163-2003, зокрема, в листі не заповнені поля реєстраційного індексу звернення, на яке надається відповідь, реєстраційний індекс листа із датою, також лист не містить заголовку до тексту. Ненадання запитуваної інформації та порушення в оформленні листа-відповіді на запит стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою від 21.04.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.

23.04.2020 року за вх. № 11521 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву з уточненим складом відповідачів у справі та зазначенням їх адреси.

Одночасно до позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судових витрат. Мотивуючи дане клопотання, позивач вказав, що його матеріальний стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки перебуває у складних життєвих обставинах, викликаних одиноким проживанням, незадовільним станом здоров`я та відсутністю стабільного доходу.

Визначаючись щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить із наступного.

Ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказано, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до положень ст. 8 Законом України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення сторони від його сплати.

Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Європейський Суд неодноразово, зокрема, у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії", наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

Також, Європейський Суд зазначав про необхідність дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.

Тобто, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.

Слід зазначити, що позивачем на підтвердження неможливості сплати судового збору зазначено про тяжкий матеріальний стан, на підтвердження чого надано суду відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року, як на підставу звільнення від сплати судового збору. У даних відомостях зазначено, що інформація про доходи позивача відсутня.

Крім того, надана довідка Вінницького міського центру зайнятості № 02-17/24 від 01.04.2020 року та акт про обстеження житлових умов № 2 від 02.01.2020 року.

Таким чином, беручи до уваги надані позивачем докази, суд доходить висновку про задоволення клопотання позивача та звільнення останнього від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

При цьому, ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

В свою чергу, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

У справах визначених ч. 1 цієї статті, заявами по суті є позов та відзив (ч. 3 ст. 263 КАС України).

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що дана справа є незначної складності, від так вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження. Підстави для залишення її без руху, без розгляду або для відмови у відкритті провадження на даній стадії судового процесу відсутні.

На підставі викладеного доходжу висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Керуючись Законом України "Про судовий збір" та ст. 2, 12, 160, 161, 171, 248, 256, 263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, Заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Валерія Сиченка про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Запропонувати відповідачеві протягом 15-денного строку, з дня отримання даної ухвали, подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 261 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, а також докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідачу направити копію позовної заяви з додатками.

Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Маслоід Олена Степанівна