Рішення № 88954968, 24.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року Справа № 160/3269/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/3269/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги №2575-56/482 від 13.02.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1 23.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 2575-56/482 від 13.02.2020 року на суму 29293,44 грн., відносно ОСОБА_1 .

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 23.03.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 24.03.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративний справі №160/3269/20 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін в порядку положень ст. 262 КАС України.

4. Також, ухвалою суду від 24.03.2020 року було витребувано у відповідача належним чином завірені копії таких документів:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 2575-56/482 від 13.02.2020 року на суму 29293,44 грн. відносно ОСОБА_1 ;

- відомості (інформацію) чи є позивач платником ЄСВ, станом на 31.01.2020 року;

- докази здійснення позивачем підприємницької діяльності станом на 31.01.2020 року;

- відомості (інформацію) чи перебуває позивач з іншими товариствами (ТОВ «Виробниче підприємство «ЮВІКС») у трудових відносинах з та інші наявні докази щодо суті спору.

5. 15.04.2020 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу, а також із витребуваними судом доказами по справі.

6. 17.04.2020 року позивач надав письмову відповідь на відзив відповідача по справі №160/3269/20.

7. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

8. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

9. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

10. Отже, рішення у цій справі приймається судом 24.04.2020 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

11. У позовній заяві зазначено, що 14.03.2020 року позивачем було отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ.

12. Згідно цієї вимоги, станом на 31.01.2020 року за позивачем обліковується заборгованість зі сплати ЄСВ у загальному розмірі 29293,44 гривень, проте, позивач вважає цю вимогу незаконною та такою, що складена з порушення норм чинного законодавства, у зв`язку із чим ця вимога підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

13. Також, позивач вказав про те, що він у період з 03.02.2014 року по 03.05.2019 року працював на посаді фрезерувальника у ПП "Ювікс". З 06.05.2019 року по теперішній час працює в ТОВ ВП "Ювікс" на посаді токаря. Усі податки із заробітної плати утримані та перераховані до бюджету в повному обсязі, що також підтверджується відповідними довідками та копією його трудової книжки.

14. На думку позивача, він не є страхувальником у розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в статусі фізичної особи-підприємця, у розумінні цього Закону, а є застрахованою особою, та обов`язок по нарахуванню та сплаті єдиного внеску покладається саме на роботодавця.

15. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана ним вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2575-56/482 від 13.02.2020 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

16. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

17. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив про те, що позивач з 17.12.2001 року по 16.03.2020 року перебував на обліку в Криворізькому південному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як фізична особа-підприємець, державна реєстрація за №22270170000026820, як платник загальної системи оподаткування.

18. Станом на 30.03.2020 року платник перебуває в 11 стані - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).

19. Вид діяльності згідно КВЕД 92.71.0 - діяльність з організації азартних ігор.

20. До контролюючого органу про отримані доходи не звітував. Ніяких податкових зобов`язань не сплачував.

21. Неподання податкової звітності не звільняє платника податків від сплати податкових зобов`язань, відповідно до ст.67 Конституції України.

22. Відповідач вказав, що відповідно до Закону України №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які набули чинності з 01.01.2017 року, що і стосується платників, які перебувають на загальній системі оподаткування та якими не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року) фізичні особи підприємці зобов`язані сплачувати суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

23. У 2017 році ця сума становила 3 200 грн. (мінімальна заробітна плата) х 22% = 704 грн/місяць.

24. У 2018 році - 3 723 грн х 22% = 819,06 грн/місяць.

25. 2019 рік - 4 173 грн х 22% - 918,06 грн/місяць.

26. Враховуючи відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків про те, що позивач не сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, керуючись Законом України №2464 контролюючим органом в автоматичному режимі нараховані позивачу щоквартальні нарахування: за 2017 року в розмірі 8 448,00 грн., за 2018 рік - 9 828,72 грн., за2019 рік - по 11 016,72 гривень.

27. Відповідач вказав, що у ході проведення інвентаризації даних, які обліковувалися в інтегрованій картці платника єдиного внеску по коду бюджетної класифікації 71040000 (далі - ІКП) фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в автоматичному режимі ІКП були відображені щоквартальні нарахування:

- за 2017 рік, строк сплати 09.02.2018 року - 8448,00 гривень;

- за 1 квартал 2018 року, строк сплати 19.04.2018 року - 2 457,18 гривень;

- за 2 квартал 2018 року, строк сплати 19.07.2018 року - 2 457,18 гривень;

- за 3 квартал 2018 року, строк сплати 19.10.2018 року - 2 457,18 гривень;

- за 4 квартал 2018 року, строк сплати 19.02.2019 року - 2 457,18 гривень;

- за 1 квартал 2019 року, строк сплати 19.04.2019 року - 2 754,18 гривень;

- за 2 квартал 2019 року, строк сплати 19.07.2019 року - 2 754,18 гривень;

- за 3 квартал 2019 року, строк сплати 19.10.2019 року - 2 754,18 гривень;

- за 4 квартал 2019 року, строк сплати 19.01.2020 року - 2 754,18 гривень.

28. Таким чином, заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 30.01.2020 року склала 29293,44 гривень.

29. Станом на 30.01.2020 року позивач перебував на обліку як платник єдиного соціального внеску, проте контролюючим органом не було нараховано зобов`язання з єдиного соціального внеску за період з 01.01.2020 року по 16.03.2020 року.

30. Отже, враховуючи наявність боргу, відповідачем було винесено вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №Ф-2575-56/482 від 13.02.2020 року про сплату боргу (вимоги) з єдиного внеску на суму 29293,44 грн., яку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, реєстраційний № НОМЕР_1 , було направлено на юридичну адресу платника, проте наразі до відповідача не повернувся корінець про вручення поштового відправлення.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

31. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 з грудня 2001 року перебував на обліку в Криворізькому південному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як фізична особа-підприємець, державна реєстрація за №22270170000026820, як платник загальної системи оподаткування.

32. Видом діяльності по КВЕД 92.71.0 діяльність з організації азартних ігор.

33. Відповідно до наказу №9-к від 03.02.2014 року позивач у період з 03.02.2014 року по 03.05.2019 року прийнятий на роботу до Приватного підприємства «Ювікс» на посаду фрезерувальника.

34. Згідно наказу №6-к від 03.05.2019 року позивач у період з 06.05.2019 року прийнятий на роботу до ТОВ «Виробниче підприємство «Ювікс» на посаду токаря.

35. Вищезазначене також підтверджується копією трудової книжки позивача НОМЕР_2 , копія якої наявна в матеріалах справи, а також довідкою ПП «Ювікс» від 16.03.2020 року №2, довідкою ТОВ «ВП «Ювікс» від 16.03.2020 року №5, а також довідкою про доходи відносно позивача, виданою ТОВ «ВП «Ювікс» від 16.03.2020 року №16/3.

36. Також, згідно матеріалів справи, роботодавцем позивача, за вказаний вище період його роботи на зазначених підприємствах, сплачувалися страхові внески.

37. 16.03.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

38. 13.02.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області відносно позивача сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2575-56/482 зі сплати єдиного соціального внеску у загальному розмірі 29293,44 гривень.

39. Згідно матеріалів справи, вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2575-56/482 від 13.02.2020 року у розмірі 29293,44 грн. сформована відповідачем на підставі даних інформаційної системи органу доходів та зборів, за яким розраховані нарахування єдиного соціального внеску.

40. Так, згідно складеної Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вимоги від 13.02.2020 року №Ф-2575-56/482 про сплату боргу (недоїмки), заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складає 29293,44 грн (недоїмка). Сума боргу визначена станом на 31.01.2020 року.

41. Вимогу було направлено на зареєстровану адресу позивача поштовим зв`язком рекомендованим листом з повідомленням, проте, наразі до податкового органу не повернуто корінець про вручення поштового відправлення.

42. Згідно карток особового рахунку за 2017-2019 роки позивачу нараховано суми єдиного внеску:

- за 2017 рік, строк сплати 09.02.2018 року - 8448,00 гривень;

- за 1 квартал 2018 року, строк сплати 19.04.2018 року - 2 457,18 гривень;

- за 2 квартал 2018 року, строк сплати 19.07.2018 року - 2 457,18 гривень;

- за 3 квартал 2018 року, строк сплати 19.10.2018 року - 2 457,18 гривень;

- за 4 квартал 2018 року, строк сплати 19.02.2019 року - 2 457,18 гривень;

- за 1 квартал 2019 року, строк сплати 19.04.2019 року - 2 754,18 гривень;

- за 2 квартал 2019 року, строк сплати 19.07.2019 року - 2 754,18 гривень;

- за 3 квартал 2019 року, строк сплати 19.10.2019 року - 2 754,18 гривень;

- за 4 квартал 2019 року, строк сплати 19.01.2020 року - 2 754,18 гривень.

43. Заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 30.01.2020 року склала 29293,44 гривень.

44. Отже, з урахуванням вищенаведеного, на підставі наявних даних ГУ ДПС у Дніпропетровській області була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2575-56/482 від 13.02.2020 року, з призначенням платежу «погашення заборгованості з ЄСВ».

45. Так, не погодившись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2575-56/482 від 13.02.2020 року щодо нарахованої суми боргу у загальному розмірі 29293,44 грн., позивач звернувся до суду із цим позовом, посилаючись на безпідставне нарахування податковим органом цієї суми.

46. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам слід зазначити про таке.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

47. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

48. Статтею 1 Закону №2464-VI наведено визначення наступних термінів:

- єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;

- мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;

- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

49. Згідно статті 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

50. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

51. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем (частина четверта статті 6 Закону №2464-VI).

52. База нарахування єдиного внеску визначається згідно статті 7 Закону №2464-VI, а саме, єдиний внесок нараховується:

2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць;

Абзацом другим пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI встановлено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

53. Частиною четвертою статті 8 Закону №2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

54. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п`ята статті 8 Закону №2464-VI).

55. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

56. Органи доходів і зборів мають право проводити перевірки у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (пункт 2 частини першої статті 13 Закону №2464-VI).

57. Згідно частини першої статті 25 Закону №2464-VI:

- рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

58. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена "Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 року № 469, далі - Інструкція № 449).

59. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

60. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

61. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

62. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

63. "Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.06.2016 № 422 (далі - Порядок № 422) визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

64. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 422 базовий запис - первинний запис в інформаційній системі.

65. Облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку.

66. Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

67. Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

68. Згідно з розділом ІІ "Інтегрована картка платника" Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

69. ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі:

- нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);

- нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);

- сплати податків, зборів та єдиного внеску за фактом надходження інформації органів Державної казначейської служби України про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

70. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що з грудня 2001 року позивач перебував на обліку у Криворізькому південному управлінні, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як фізична особа-підприємець.

71. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань починаючи з 16.03.2020 року позивачем припинено здійснення підприємницької діяльності.

72. Згідно наказу №9-к від 03.02.2014 року позивач у період з 03.02.2014 року по 03.05.2019 року займав посаду фрезерувальника у ПП «Ювікс».

73. Згідно наказу №6-к від 03.05.2019 року позивач з травня 2019 року прийнятий на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Ювікс», де займає посаду токаря.

74. Вищезазначене також підтверджується трудовою книжкою позивача НОМЕР_2 , копія якої долучена до матеріалів справи.

75. Отже, судом встановлено, що позивач у зазначений вище період дійсно працював на вказаних підприємствах та відповідно щодо нього роботодавцем сплачувалися у визначеному законодавством порядку страхові внески.

76. Вищевикладене також підтверджується довідками цих підприємств від 16.03.2020 року №2, № 5, а також довідкою ТОВ «ВП «Ювікс», копії яких наявні в матеріалах справи.

77. Отже, надаючи оцінку доводам позивача щодо неправомірності нарахування сум єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю у зв`язку із нездійсненням з 03.02.2014 року господарської діяльності, суд погоджується із ними з огляду на працевлаштування позивача та сплатою за останнього роботодавцем сум єдиного внеску у спірний періоди з 2017 року по 2019 рік включно.

78. Слід зазначити, що метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

79. Таким чином, позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього нараховував та сплачував роботодавець, а розмір внеску мав бути не меншим мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як фізичною особою підприємцем, який не здійснював підприємницьку діяльність, що призвело б до подвійної сплати єдиного внеску у мінімальному розмірі.

80. Інше тлумачення норм Закону №2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

81. Застосування судом вищенаведених правових норм відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах від 27.11.2019 року у справі № 160/3114/19, від 04.12.2019 року у справі №404/2149/19, від 23.01.2020 року у справі № 480/4656/18, від 18.03.2020 року у справі № 140/1777/19.

82. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржену вимогу та нараховуючи позивачу подвійний об`єкт оподаткування зі сплати єдиного внеску, податковий орган діяв не у спосіб, передбачений законодавством України, оскільки, відповідно до норм чинного законодавства подвійне оподаткування, суперечить принципам податкового законодавства.

83. Отже, з урахуванням вищевикладеного позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги №2575-56/482 від 13.02.2020 року, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

84. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

85. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

86. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

87. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

88. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

89. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).

90. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

91. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

92. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

93. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності нарахування ЄСВ в подвійному розмірі, позивачу ОСОБА_1 .

94. Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги №2575-56/482 від 13.02.2020 року, підлягають задоволенню та визнанню протиправною та скасуванню вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 року №Ф-2575-56/482 на суму 29293,44 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

95. Щодо розплоду судових витрат.

96. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

97. Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

98. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

99. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги №2575-56/482 від 13.02.2020 року - задовольнити.

100. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 року №Ф-2575-56/482 на суму 29293,44 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

101. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 гривень.

102. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_3 ).

103. Відповідач: Головне управління ДПС в Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 43145015).

104. Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

105. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

106. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

107. Відповідно до п.3 розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

108. Повний текст судового рішення складено 24.04.2020 року.

Суддя В.В Ільков