Рішення № 88953813, 28.04.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.04.2020Справа № 910/1776/20

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 116 930,86 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (надалі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі за текстом - відповідач) про стягнення 116 930,86 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вагонів та вантажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасну доставку відповідачем порожніх вагонів та вантажу у період з 10.11.2018 по 26.12.2018, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 116 930,86 грн. штрафу за неналежне виконання умов Договору № 07244/ЦТЛ-2018 про надання послуг від 07.02.2018, укладеного між сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/1776/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо відповіді на відзив.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/1776/20 позивач та відповідач повідомлялися належним чином.

27.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову просить застосувати позовну давність, у задоволенні позову відмовити.

04.03.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач вважає відзив необґрунтованим, позов поданий до суду в межах строків позовної давності.

20.03.2020 представником позивача додатково надано лист із викладенням позиції щодо строків позовної давності з посиланням на практику Верховного Суду.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру від сторін на час розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (змінено найменування на Акціонерне товариство "Українська залізниця"), як перевізником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль", як замовником, укладено Договір про надання послуг № 07244/ЦТЛ-2018 (надалі за текстом - Договір), предметом якого, згідно пункту 1.1. Договору, є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

У відповідності до пункту 1.2 Договору перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити ввірений замовнику вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього Договору, Статуту залізниць України, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, Правил перевезення вантажів, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та Конвенції про міжнародні залізничні перевезення.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що надання послуг за цим Договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України.

У відповідності до пункту 8.5.2 Договору, оформлений електронний перевізний документ вважається оригіналом Договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.

Згідно пункту 12.1. Договору, цей Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання позивачем договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання умов цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018. Якщо одна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконанні перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору.

У період з 10.11.2018 по 11.12.2018 відповідач на адресу позивача, як одержувача, доставив порожні вагони, згідно залізничних накладних №№ 41079526, 41079534, 41079542, 41079559, 41092131, 41092149, 41092156, 41092172, 41092222, 41056839, 41056847, 41056904, 41056912, 41056946, 41056961, 41056979, 41193517, 41035932, 41035916, 41257361, 41257445, 41369083, 41369091, 41257478, 41365552, 41365560, 41365578, 41365586, 41365594, 41358375, 41358391, 41358409, 41358417, 41358425, 41358433, 41348673, 41348723, 41348749, 41348756, 41348764, 41348772, 41547373, 41547381, 41547399, 41479858, 41479866, 41479874, 41479882, 41479890, 41479908, 41479916, 41035908, 41035940, 41035924, 41035874, 41257320, 41257338, 41257346, 41257353, 41257379, 41257395, 41257403, 41257411, 41257429, 41257437, 41257452, 41257494, 41257502, 41257510, 41257528, 41257544, 41647645, 41592460, 41621392, 41621400,

41621582, 41721440, 41721382, 41621558, 41779463, 41779471, 41779489, 41779497, 41779877, 41779885, 41779505, 41779513, 41779893, 41779901, 41779521, 41779539, 41779547, 41779554, 41779562, 41779570, 41779588, 41779596, 41779919, 41779604, 41781477, 41781485, 41781493, 41779612, 41779620, 41700188, 41700121, 41700170, 41700139, 41700162, 41700147, 41700154, 41631508, 41631425, 41948670, 41509266, 41786021, 41896986, 41800236, 41800244, 41800251, 41815432, 41815440, 41786005, 41786013, 41964602, 41734799, 41734807, 41734831, 41781469, 41732991, 42013672, 42081919, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Однак, відповідач порушив передбачені пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, строки доставки вагонів за вказаними накладними.

У зв`язку з порушенням термінів доставки порожніх вагонів за вказаними вище накладними, позивач направив на адресу відповідача письмову претензію № 349 від 03.05.2019 з вимогою сплатити штраф у розмірі 58 112,36 грн.

Листом № ЦМ-ЮА-177 від 11.05.2019 відповідач повідомив позивача про те, що його претензія № 349 від 03.05.2019 направлена до регіональної філії "Одеська залізниця" для розгляду та надання відповіді.

Також, у період з 18.12.2018 по 26.12.2018 відповідач доставив вантаж на адресу одержувачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс" згідно залізничних накладних №№ 43200849, 34517508 та Публічного акціонерного товариства "Іллічівський олійножировий комбінат" згідно залізничних накладних №№ 42491738, 42524173, 42553677, 42609289, 42587048.

При здійсненні перевезення, згідно вказаних накладних, відповідач також допустив порушення термінів доставки, передбачених пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів.

При цьому, на доданих накладних, уповноваженими особами одержувачів вантажу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс" та Публічного акціонерного товариства "Іллічівський олійножировий комбінат" здійснено відповідні переуступочні написи та передано право на пред`явлення претензії та позову до позивача.

У зв`язку з порушенням термінів доставки вантажів за накладними №№ 43200849, 34517508, 42491738, 42524173, 42553677, 42609289, 42587048, позивач направив на адресу відповідача письмову претензію № 479 від 03.06.2019 з вимогою сплатити штраф у розмірі 58 818,50 грн.

Листом № ЦМ-ЮА-239 від 14.06.2019 відповідач повідомив позивача про те, що його претензія № 479 від 03.06.2019 направлена до регіональної філії "Одеська залізниця" для розгляду та надання відповіді.

Листом № ДТ-12/05 від 15.01.2020 відповідач повідомив позивача проте, що претензії № 479 від 03.06.2019 не розглянута через значну кількість заявлених претензій та скрутне фінансове становище.

Результати розгляду претензії № 349 від 03.05.2019 суду не відомі.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які пов`язані із виконанням договору перевезення вантажу.

У відповідності до статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачає, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

За змістом частини 2 статті 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

У відповідності до частини 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У пункті 2 Статуту залізниць України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, зазначено, що останній визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом.

На підставі Статуту залізниць України затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (пункт 5 вищезазначеного Статуту).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Пунктом 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року № 644, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 8 червня 2011 року № 138, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.

У відповідності до частини 1 статті 919 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 313 Господарського кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк. Перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності до пункту 41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Пунктом 2.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число/місяць".

Згідно з пунктом 2.4 вказаних Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Пунктом 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів передбачено, що про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Так, зроблені у графі 49 вказаних вище накладних відмітки про повідомлення одержувача, не містять причини затримки вагонів, яка дає право залізниці на збільшення термінів доставки вантажів, та не являються підставою для збільшення термінів доставки.

Крім того, докази надання позивачу актів про терміни доставки вантажу в матеріалах справи відсутні.

Згідно наявних в матеріалах справи накладних №№ 41079526, 41079534, 41079542, 41079559, 41092131, 41092149, 41092156, 41092172, 41092222, 41056839, 41056847, 41056904, 41056912, 41056946, 41056961, 41056979, 41193517, 41035932, 41035916, 41257361, 41257445, 41369083, 41369091, 41257478, 41365552, 41365560, 41365578, 41365586, 41365594, 41358375, 41358391, 41358409, 41358417, 41358425, 41358433, 41348673, 41348723, 41348749, 41348756, 41348764, 41348772, 41547373, 41547381, 41547399, 41479858, 41479866, 41479874, 41479882, 41479890, 41479908, 41479916, 41035908, 41035940, 41035924, 41035874, 41257320, 41257338, 41257346, 41257353, 41257379, 41257395, 41257403, 41257411, 41257429, 41257437, 41257452, 41257494, 41257502, 41257510, 41257528, 41257544, 41647645, 41592460, 41621392, 41621400, 41621582, 41721440, 41721382, 41621558, 41779463, 41779471, 41779489, 41779497, 41779877, 41779885, 41779505, 41779513, 41779893, 41779901, 41779521, 41779539, 41779547, 41779554, 41779562, 41779570, 41779588, 41779596, 41779919, 41779604, 41781477, 41781485, 41781493, 41779612, 41779620, 41700188, 41700121, 41700170, 41700139, 41700162, 41700147, 41700154, 41631508, 41631425, 41948670, 41509266, 41786021, 41896986, 41800236, 41800244, 41800251, 41815432, 41815440, 41786005, 41786013, 41964602, 41734799, 41734807, 41734831, 41781469, 41732991, 42013672, 42081919 вбачається, що плановий термін доставки порожніх вагонів повинен був становити від 3 до 4 діб, в залежності від відстані, вказаній у накладних, разом з тим, вбачається факт доставки порожніх вагонів після закінчення встановленого терміну доставки, про що свідчать відповідні "календарні штемпелі видачі вантажу" у графі 52 зазначених вище накладних.

Встановлена прострочка термінів доставки порожніх вагонів, за вказаними накладними становить від 3 до 20 календарних діб.

Також, суд встановив, що згідно перевезення вантажу здійсненого за накладною № 43200849 відповідач допустив прострочення терміну доставки вантажів на 2 календарні доби; за накладною № 34517508 - 13 календарних діб; за накладною № 42491738 - 6 календарних діб; за накладною № 42524173 - 5 календарних діб; за накладною № 42553677 - 4 календарні доби; за накладною № 42609289 - 5 календарних діб; за накладною № 42587048 - 6 календарних діб.

У відповідності до пункту 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінченняз встановленого терміну доставки.

Частиною 1 статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Пунктом 116 Статуту залізниць України визначено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України №01-06/420/2012 від 04.04.2012, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений пунктом 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої пунктом 116 Статуту штрафу відсутні.

Згідно пункту 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, порожні вагони та вантаж відповідачем доставлено з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу за порушення термінів доставки, який відповідач не спростовував, свого розрахунку не надав, суд вважає його вірним, у зв`язку з чим загальна сума штрафу за прострочку доставки порожніх вагонів та вантажів становить 116 930,86 грн. та підлягає задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013).

Частинами 1, 2 статті 315 Господарського кодексу України встановлено, що до пред`явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред`явлення йому претензії. Претензії можуть пред`являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п`яти днів.

Згідно із пунктом 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Відповідно до пункту 134 Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців.

Відповідно до підпункту "д" пункту 134 Статуту залізниць України встановлено, що претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу.

Разом з тим, частиною 4 статті 315 Господарського кодексу України встановлено, якщо заявлену перевізнику претензію, що випливає з договору перевезення вантажу, відхилено або відповідь на неї не одержано у строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із частиною 4 статті 909, статтею 920 Цивільного кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Господарський кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 за №436-IV і набрав чинності з 01.01.2004, та статтею 315 якого передбачено певні особливості обчислення строків позовної давності за договором перевезення, у випадку звернення сторони з претензією про відшкодування завданих збитків перевізником, також є спеціальним законом, який повинен застосовуватися до правовідносин сторін переважно щодо норм права, як такий, що прийнятий пізніше та має особливості обчислення строків позовної давності у випадках застосування позивачем претензійного порядку врегулювання спору.

Відтак, положення пунктів 134, 136 Статуту залізниць України слід застосовувати у системному зв`язку з положенням частини 4 статті 315 Господарського кодексу України таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого частиною 3 статті 315 Господарського кодексу України для відповіді на претензію.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази звернення позивача до відповідача в претензійному порядку, позов до перевізника у цій справі може бути пред`явлений протягом 6 місяців після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії, та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями пунктів 134, 136 Статуту залізниць України та статтею 315 Господарського кодексу України.

Відповідно в даному випадку відсутні підстави для відмови у позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу у розмірі 116 930,86 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору з огляду на задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу у розмірі 116 930,86 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця (Тверська), будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, будинок 8, корпус 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 40001366) 116 930 (сто шістнадцять тисяч дев`ятсот тридцять) гривень 86 коп. штрафу та 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено в порядку та строки встановленні статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України про продовження такого строку на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2020

Суддя С. В. Стасюк