Ухвала суду № 88953670, 28.04.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.04.2020Справа № 910/5413/20

Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна"

про стягнення 464 588,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" про стягнення 46458,89 грн неустойки.

Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2 102 грн 00 коп.

Отже за подання позовної заяви з майновими вимогами на суму 464588,89 грн, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 6968,84 грн

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, доказів на підтвердження сплати судового збору позивачем не додано.

Водночас, заявником разом з позовом подано клопотання про відстрочення Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях сплату судового збору.

Як на підставу для відстрочення сплати судового збору позивач посилається на відсутність коштів призначених для оплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, яким може бути відстрочено, розстрочено чи звільнено від сплати судового збору (тільки фізичні особи).

В свою чергу, заявник не відноситься до вищезазначеного переліку осіб.

Крім того, за змістом норм статті 8 Закону України "Про судовий збір", відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є правом, а не обов`язком суду.

Разом з тим, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору позивач не надав суду будь-яких доказів.

Отже, позивачем до клопотання не додано документів в підтвердження його майнового стану, який суд має враховувати при вирішенні питання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.

Також, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час розгляду справи в господарському суді у нього буде реальна можливість сплатити необхідну суму судового збору.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що в резолютивній частині заяви про відстрочення сплати судового збору не зазначено на який період позивач просить його відстрочити, і в заяві вказано прохання про відстрочення судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області, а не Господарського суду міста Києва.

З огляду на вищезазначене, позивач зобов`язаний подати суду докази сплати судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва у розмірі 6968,84 грн.

Відповідно до п. 2, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем не дотримані вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема п. 2 ч. 3 ст. 162 в частині зазначення поштового індексу відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо зазначення інформації з приводу особи у якої перебувають оригінали доказів, поданих до позовної заяви.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись п. 2, 8 ч. 3 ст. 162, 164 ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

4. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви:

- шляхом надання до суду інформації щодо поштового індексу відповідача;

- шляхом подання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви у письмовому вигляді;

- шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 6968,84 грн за подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

Документи (пояснення, інформація, тощо), подані в зв"язку з усуненням недоліків позовної заяви, направити відповідачу, докази чого надати суду.

5. Попередити позивача, що відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Усатенко